Володимир Галищук: “Майбутнє АПК безпосередньо залежить від доступних кредитів”

Уже два роки аграріям доводиться жити, затягнувши пояси: держава практично не дотує зернові і цукровий буряк. Про те, чи слід чекати змін в АПК, якою повинна бути реальна держдопомога фермерам і про перспективи цукрової галузі розповів в інтерв`ю УНІАН заступник голови Хмельницької ОДА Володимир Галищук.

Уже два роки аграріям доводиться жити, затягнувши пояси: держава практично не дотує зернові і цукровий буряк. Про те, чи слід чекати змін в АПК, якою повинна бути реальна державна допомога фермерам і про перспективи цукрової галузі розповів в інтерв`ю УНІАН заступник голови Хмельницької ОДА Володимир Галищук.

- Володимир Іванович, аграрний сектор України завжди був і залишається лакмусовим папірцем у руках чиновників. Якщо виникають проблеми у аграріїв, то уряд намагається їх локалізувати точково. Істотні реформи в АПК дотепер не простежуються. У якій реальній підтримці з боку держави має потребу товаровиробник?

- Свою позицію я неодноразово висловлював в Міністерстві аграрної політики, а також віце-прем`єрові Віктору Слауті. Вважаю, що розвиток сільського господарства безпосередньо залежить від доступних кредитів, а саме – від довгострокової позики на 3-5 років під 5% річних в гривні. Якщо запуститься цей механізм, то товаровиробникам не потрібно буде виділяти дотації на посів зернових або тваринництво. Усі кошти, які зараз з державного бюджету прямують на реалізацію програм в АПК, необхідно акумулювати у, так би мовити, національну програму покриття процентної ставки кредиту. Механізм полягає в наступному:  товаровиробник одержує гроші в банку під 20% річних, держава компенсує йому 15% і лише 5% він платить з власної кишені.

Що ж до аграрія, то за наявності коштів він купує мінеральні добрива, молодняк ВРХ, сільгосптехніку, направляє гроші на розвиток соціальної сфери. Цей ланцюжок відповідає світовій практиці. За моїми підрахунками, через 2-3 роки така схема запрацює в Україні.

Щодо дійсності, то останні два роки фермери Хмельницької області працюють на власних ресурсах. У таких умовах оновлення машинно-тракторного парку скоротилося на третину. Наприклад, в 2008 році регіон придбав техніку на 140 мільйонів гривень, а минулого року - лише на 50 мільйонів. Якби агрофірми крутилися п`ять років у ритмі 2008 року (тоді був кредитний бум — ред.), то модернізація автопарку досягла би 90%!

- АПК переживає не кращі часи: проблема з дотаціями і в цілому з фінансуванням. Чи варто розраховувати на зміни цього року?

- Враховуючи дефіцит державного бюджету, перше півріччя відпрацювали без держдопомоги. Хмельницька область одержала всього лише 6 млн. грн. на підтримку садівництва. Але уряд запевнив – у поточному році в АПК направлено понад 2 млрд. грн. Фінансування чекаємо в кінці вересня. Також в Кабміні пообіцяли, що профінансують дотацію за гектар посіву цукрового буряка. Минулого року дана програма забуксувала, через що регіон втратив 20 млн. грн. А це означає, що приблизно 120 агропідприємств залишилися без додаткових коштів.

- Цукрова галузь зараз у "застої". З майже двохсот заводів діють практично 70. У Хмельницькій області минулого року з 10 працювали 5 цукроварів. Владі не цікаво відновлення позицій на світовому цукровому ринку, які перспективи галузі в області?

- Можливо, голослівно, але ми віримо в майбутнє цукрової галузі краю. Ми зберегли десять заводів, сім з них будуть задіяні в нинішньому сезоні. Тобто, додатково запускаються два раніше законсервовані цукрові заводи - ТОВ “Аграрне товариство” і ВАТ “Хмельницький цукровий завод”. Вони є стратегічними для облдержадміністрації. Їх введення дасть можливість цукроварам додатково переробити сировину з інших областей. Наступного року до них приєднаються ще три заводи: ПП “Городоцький цукровий завод”, ВАТ “Маківський цукровий завод” і ДП “Волочиськцукор”. І хоч розконсервовування заводу обходиться власникові в 10-12 мільйонів гривень, даю 90-відсоткову гарантію: вже у 2011 році у нас переробляти сировину будуть 10 цукрових заводів. Тим часом, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області готові виробляти цукор, але жодне підприємство вони не зберегли.

Зараз в Хмельницькій області йде збір урожаю цукрового буряка. Він висіяний на площі 50 тис. га, що на 20 тис. га більше, ніж минулого року. Валове виробництво сировини очікується в межах 1,7 млн. тонн, що більше торішніх обсягів на 0,8 млн. тонн. Радує те, що за середньою врожайністю займаємо першу сходинку в Україні – 400 центнерів з гектара. Крім того, в області ведеться робота з підготовки площ під посів цієї культури. За попередніми прогнозами, площа складе 70-75 тисяч гектарів - на 20 тисяч більше, ніж цьогоріч. Відповідно, урожай зросте до 2,8 млн. тонн. Ми йдемо на випередження, оскільки, як прогнозують аналітики, впродовж 2011-2012 років очікується дефіцит цукру.

- Днями агропромхолдинг «Астарта-Київ» досяг домовленостей про передачу йому в управління з можливістю подальшого викупу цілісного майнового комплексу Волочиського цукрового заводу. У 2008 році компанія придбала Нарковицький цукровий завод і ряд сільськогосподарських підприємств області, які після консолідації активів агропромхолдингу минулого року увійшли до виробничого підрозділу “Волочиськ-агро”. Які інвестиції “Астарти” в Хмельницьку область?

- “Астарта” - солідна компанія зі всеукраїнським іміджем. Вона обробляє землі в п`яти областях. Дійсно, є домовленості щодо купівлі нею Волочиського цукрового заводу. На мою думку, його вартість складе близько 30 млн. грн. Не зважаючи на придбання, “Астарта” виходитиме на інші підприємства для переробки бурякової сировини з 3 тисяч гектарів, оскільки перезавантажений Нарковицький цукрозавод.

Щодо інвестицій “Астарти” в область, то точна цифра мені не відома. Знаю, що для реконструкції Нарковицького цукрового заводу компанією освоєно понад 100 млн. грн. За минулі два роки земельний банк, контрольований холдингом в області, виріс до 31 тис. га. Підрозділами “Волочиськ-агро” минулого року вироблено понад 42 тис. тонн зернових і олійних, 214 тис. тонн цукрового буряка, 35 тис. тонн цукру, 3,6 тис. тонн молока.

- Які ще інтегровані компанії успішно працюють в області?

- Позитивно оцінюю роботу корпорації “Сварог”, яка обробляє землі в чотирьох районах; “Агропромтехніки”, яка має площі в трьох районах. Ці компанії мають авторитет і безперебійно вкладають інвестиції в наш регіон.

- Яка, на вашу думку, буде ціна на цукор нового урожаю?

- Безумовно, все залежатиме від державної політики. Але  нижче 6,50-7 грн/кг ціна не впаде, оскільки занижується собівартість його виробництва. Зараз закупівельна ціна на цукровий буряк в області складає 350-420 грн за тонну. Надалі це обов`язково вплине на формування ціни на цукор.

- Уряд України веде переговори з Російською Федерацією про експорт українського цукру. Чи має цукрова галузь України експортний потенціал і про які обсяги йде мова?

- Щодо експорту в цілому, то звучала цифра 500-600 тисяч тонн цукру. Проте тільки Хмельницька область цього року зможе експортувати майже 150 тисяч тонн. Наша щорічна потреба - в межах 80-90 тисяч тонн, інше готові продавати. Переконаний, що, завдяки трьом «буряковим» областям - Хмельницькій, Тернопільській і Вінницькій, Україна здатна виконати міждержавні домовленості про експорт «білого золота».

- Під час прямої телефонної лінії Ви відзначили, що ОДА орієнтуватиме селян на сівбу озимої пшениці. Які ще культури будуть пріоритетними?

- Дійсно, хочемо довести площі озимої пшениці до 250 тис. га, що на 30 тис. більше, ніж минулого року. Перспективними культурами є кукурудза на зерно, соя, соняшник.

- А що ж буде з ріпаком, який аграрії області охоче сіяли минулі роки?

- Що кому сіяти або не сіяти - віджилий метод. Ми надаємо товаровиробникові аналітику Міністерства аграрної політики, а рішення приймає він. Площі сівби ріпаку в області будуть скорочені з об`єктивних причин. Основна – ріпак є культурою великого ризику. Раз у п`ять років він дає урожай, решта років – проблемні моменти. Прогнозується, що площі посівів знизяться до 70 тис. га, тобто на 20 тис. га. На такий крок підуть підприємства, де в поточному році загинуло 80% посівів цієї культури.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Віталій Тараненко (УНІАН)

УНІАН в Google News