Чи прийме російську селітру українська земля?

Україна розмірковує, чи вводити антидемпінгові мита на поставки російської хімічної продукції. Справа затяглася, між тим терміни тиснуть. Можливо, це питання - предмет торгу...

Благородна справа – захист вітчизняного виробника. Але на цій ниві потрібні реальні кроки, одного хотіння замало. Як свідчить життя, в Україні своїх оберігають в основному обговореннями, дискусіями і рішеннями, які, як правило,  дещо не до часу. Для прикладу розглянемо ситуацію на ринку аміачної селітри. В середині жовтня в Мінекономіки відбулося чергове засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на якому говорили про початок перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну аміачної селітри з Російської Федерації. Виглядає все так, ніби уряд хоче повернути антидемпінгові мита на товар північної сусідки (чи, принаймні, думає про це). Але, враховуючи нашу сьогоднішню дружбу з Росією, потрібно, аби і вона була не проти...  Відтак, треба про це запитати. Цим і займалися українські чиновники у другій половині жовтня. Двосторонні зустрічі, переговори, пошук компромісів…

Як воно було…

У травні 2009 року Україна ввела на п`ять років антидемпінгові мита на імпорт аміачної селітри з РФ у розмірі 11,91%, за винятком ВАТ "Дорогобуж" і ВАТ "Мінерально-хімічна компанія "Єврохім", які співпрацювали з Мінекономіки. Для них мита визначили на рівні 9,76% і 10,78%, відповідно. У січні 2010 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі призупинила на 3 місяці дію антидемпінгових мит. Цей крок був відповіддю (подякою) на продовження Росією терміну дії угоди про безмитний імпорт в країну деяких видів українських труб. У травні вирішили пролонгувати це рішення до 15 листопада після того, як Росія погодилась встановити квоту на безмитне ввезення труб компанією «Інтерпайп». І от близько той день, коли треба щось вирішувати. Але виникає питання, чи є вже якісь варіанти?..

Відразу ж після призупинення дії мит, в лютому 2010 року, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі на підставі заяви Союзу хіміків України розпочала спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну мінеральних добрив із вмістом живильних елементів: азоту, фосфору, калію, що містять понад 10% азоту, незалежно від країни походження та експорту. У Союзі наполягали, що є причинно-наслідковий зв`язок між фактом зростання обсягів імпорту і спричиненням значної шкоди національному товаровиробникові. На засіданні 15 жовтня ц.р. Міжвідомча комісія продовжила термін проведення спецрозслідувань щодо імпорту в Україну мінеральних добрив, а також феросплавів на 60 днів. Схоже, країни ще не домовились...

За словами керівника Департаменту з питань АПК і хімічної промисловості Українського державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків   (ДІАЦ "Держзовнішінформ") Дмитра Гордійчука, позиція міністерства поки незрозуміла. «Наскільки нам відомо, була зустріч з російськими колегами представників Мінекономіки, і були якісь домовленості. Однак, на мій погляд, вони виглядали лише як прохання російської сторони відмінити всі діючі обмеження щодо поставок хімічної продукції в Україну. А якою буде позиція української сторони, почуємо найближчим часом. Можливо, це ще предмет торгу», - зазначив він.

Генеральний директор Української конфедерації аграрного бізнесу (УКАБ) Володимир Лапа вважає, що практичне запровадження антидемпінгових мит, враховуючи рівень політичного і економічного діалогу між країнами, буде справою непростою.

Водночас, на думку інших експертів, Росія зацікавлена, щоб її селітра не виходила за межі країни. У РФ зараз складний аграрний рік, вони не експортують зерно, тому політики намагатимуться залишити якомога більше селітри вдома. Можливо, якщо ми мито не встановимо, то встановлять мито на експорт у самій Росії?..

Ринок як він є: з митом і без нього

Зрозуміло, що хороший ринок збуту є вагомою складовою прибутковості будь-якого підприємства. Тому кожен намагається тримати свої “колонії”. Для росіян український ринок є ласим шматком, бо він найближчий, і попит на селітру високий. Українські виробники селітри 50% продукції залишають вдома, а інше відправляють на експорт. У 2009 році імпорт селітри на 6 тис. тонн перевищив експорт.

За словами Д.Гордійчука, українським хімікам важко розміщувати свою селітру на зовнішніх ринках. Бо, по-перше, вона не зовсім відповідає вимогам, які є на ринку, по-друге, популярність селітри як добрива знижується. Також проти вітчизняної селітри є багато обмежень, в тому числі антидемпінгових - в Бразилії, Туреччині. У Європу може постачати селітру лише Черкаський «Азот», з росіян - «Акрон» та «Єврохім». Водночас на вітчизняному ринку українські виробники потерпають від російського товару. При однакових характеристиках вартість у росіян нижча на 10-15 грн. за тонну. Така цінова політика дозволяє їм утримувати суттєву долю ринку добрив. У січні-серпні Україна збільшила імпорт усіх мінеральних добрив вдвічі в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року – до 288,7 млн. дол.

Аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment Management Денис Бєлов каже, що введення мит у будь-якому разі позитивно вплине на вітчизняних виробників, але "розмір" цього позитивного впливу буде залежати саме від розміру мита. «Якщо кінцева ціна російської аміачної селітри буде нижча за українську або, принаймні, дорівнювати їй, то частка ринку, яку обіймають російські виробники, навряд чи суттєво зміниться», – зазначає він.

Старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Тамара Левченко зазначає, що у разі введення мита на імпорт селітри з Росії, Черкаський «Азот», потужний постачальник селітри (80%) на внутрішній ринок, від цього виграє. Однак, антидемпінгові заходи не вплинуть на динаміку продажу експортно-орієнтованих хімічних компаній, що традиційно експортують значну долю селітри («Стірол» експортує близько 80% селітри через порт «Південний»).

Як вплине мито на ціну?

Якщо імпортні добрива зростуть в ціні через запровадження антидемпінгових мит, то внутрішні підтягнуться до цього рівня, зазначає В.Лапа. Водночас, за його словами, зараз досить незрозуміла ситуація і на російському ринку. Вартість мінеральних добрив там досить жорстко регулюється, а отже їх виробники постачають на внутрішній ринок лише ті обсяги, які затребувані, не накопичуючи запасів. «В міру зростання попиту при підготовці до весняних польових робіт не виключено, що російські виробники добрив змушені будуть орієнтуватись переважно на задоволення потреб місцевих аграріїв. Це може зменшити розмір пропозиції мінеральних добрив для України. На жаль, це також не піде на користь зниження цін в Україні», - констатує експерт.

Д.Гордійчук підкреслює, що ціна селітри на FOB зараз знизилася до 250 дол., очікують, що десь найближчий місяць-два вона може опуститися ще на 10-15 дол.

Керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник стверджує, що при зниженні цін на світових ринках на внутрішньому ринку виробники продають дорожче. «Десь на рівні 290 дол. за т. (2300 грн. – Черкаський «Азот», «Рівнеазот». «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» продає трохи дешевше - 2190-2200 грн./т.). Оскільки вони є монополістами по своїх регіонах, таким чином намагаються утримати ціни», - зазначає вона. На думку експерту, якщо введуть антидемпінгове мито на російську селітру, то воно буде спрямоване на утримання високих цін всередині країни. «Виробники починають втрачати прибутки на зовнішніх ринках. І коли там ситуація складається для них не дуже сприятливо, щоб якось утримати свої прибутки, намагаються обмежити доступ на український ринок інших гравців. Російська селітра завжди була дешевшою, ну, по-перше, через те, що в них газ є дешевшим і собівартість виробництва є нижчою, а з другого боку, наші виробники завжди на внутрішній ринок продавали дорожче, ніж на зовнішній.», - зазначає М.Колесник.

Водночас, Д.Гордійчук підкреслює, що селітра на українському ринку продається дешевше, ніж на зовнішньому. «Останні півтора-два місяці аграрії отримували селітру за меншою ціною, ніж вона йшла на експорт. Для  них були ціни і 2050 грн./т і 2150, якщо відрахувати ПДВ, фасування, транспортування, то в той час селітра мала продаватися по 2200. Тобто на 150 грн. нашим аграріям продавали дешевше», - пояснює Д.Гордійчук. А те, що в аграріїв не було грошей, це вже інше питання, вважає він. 

Аграрії як завжди…

Аміачна селітра складає приблизно 70% серед усіх добрив, які використовує український аграрій. Якщо у сільгоспвиробників є гроші, то добрива вони закуповують у вересні, навіть у серпні, щоб у лютому вже вносити її. За словами В.Лапи, сільгоспвиробники не мали можливості для накопичення ресурсів під весняні польові роботи. Як наслідок, вони змушені будуть купувати міндобрива наприкінці зими - на початку весни за тими цінами, які складуться на той момент. Хоча, безумовно, існують і сильні господарства, що можуть більш раціонально планувати політику ресурсного забезпечення.

М.Колесник каже, що через фінансові проблеми очікується можливе зниження посівної кампанії десь на 15-20%, а якщо говорити про дрібні господарства, то можливо на 30%. Це, на її думку, буде першою причиною зменшення попиту на селітру. Друга причина – через високу ціну добрив аграрії переходитимуть на дешевші види, зокрема на аміачну воду, або зменшать кількість внесення добрив. Бо ціна завжди була для аграріїв визначальною.

Що ж до російської селітри, то, за словами М.Колесник, вона потрапляє до нас епізодично, як правило проводяться якісь розслідування, тому більшість селітри українського походження. Коли для росіян відкривається ринок, то їхню селітру купують, бо вона є дешевшою, - каже експерт. На державне регулювання цін вже не сподіваються. І не вірять, що вітчизняний виробник піде на поступки, а також сумніваються, що держава зможе натиснути на хіміків, враховуючи, кому належить більшість підприємств.  «Коли майже всі хімічні підприємства сконцентровані в руках Фірташа, навряд чи буде тиск безпосередньо на нього», - зазначає М.Колесник.

У свою чергу, Т.Левченко вважає, що уряд, ймовірно, вимагатиме від виробників тримати ціни на добрива на внутрішньому ринку. «Внутрішня селітра коштує дешевше, ніж експортна, однак завдяки великому попиту і значним обсягам продажу селітри українським аграріям, виробникам вигідно продавати цей вид добрив вдома», - зазначає вона.

Газом єдиним…

Газ залишається основною проблемою для хіміків, хоча зараз це питання не стоїть так гостро як півроку-рік тому. Цьому сприяє зростання цін на добрива як всередині країни, так і поза її межами, що дає можливість підприємствам працювати рентабельно.

За словами Д.Бєлова, якщо держава одночасно буде здешевлювати газ та вводити антидемпінгове мито, то це безумовно дасть позитивний ефект для хіміків.

Мито поки зі знаком питання, а ось щодо газу, то ситуація трохи просвітлюється. Директор департаменту розвитку хімічної промисловості Міністерства промислової політики України Володимир Мешков заявив, що оптимальна ціна природного газу для виробників азотних мінеральних добрив при діючих ринкових цінах повинна складати 205 доларів за 1000  куб. м. (без врахування ПДВ і транспортних витрат).

Нагадаємо, на сьогодні ціна, згідно з постановою НКРЭ, становить 275 доларів. У Мінпромполітики заявили, що одним з можливих інструментів зниження ціни може стати виділення азотним підприємствам відповідного обсягу природного газу власного видобування. Старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква як один з можливих варіантів називає прямий продаж газу азотникам місцевими видобувачами, де частка держави понад 50%, такими як «Укрнафта» і «Укргазвидобування».

Тут, правда, є одне але. Згідно з діючим законодавством, весь газ, видобутий державними компаніями, має поставлятися лише населенню. Однак, експерт зазначає, що цю норму можна обійти. Існуючий закон про бюджет на 2011 рік передбачає продаж газу державними компаніями тільки “Нафтобазу” для подальшого постачання населенню, проте він не розповсюджується на газ, закачаний в сховища раніше. «В «Укрнафти» запаси газу в сховищах оцінюються в 7 млрд. куб. м. Тобто, це той газ, який компанія може потенційно поставити виробникам азотних добрив», - каже експерт.

Мінпромполітики розробило проекти постанов, в яких пропонує зобов`язати «Укрнафту» реалізувати азотним підприємства 2,128 млрд. куб. м газу за ціною 1633,3 грн. за тис. куб. м (без ПДВ). «Нафтогаз», у свою чергу, має реалізувати азотним підприємствам в період з жовтня цього року по липень 2011 року 2,8 млрд. куб. м газу за ціною, що не перевищує 135 дол. за тис. куб. м (без ПДВ, збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу за регульованим тарифом).

Однак, на думку Д.Бєлова, скоріше за все, хімічні підприємства не зможуть повною мірою використати всі надані їм переваги. З одного боку, держава допоможе їм реалізувати свою продукцію, здешевшити собівартість виробництва, а з іншого - ймовірно, буде вимагати зниження цін на добрива чи утримання їх на певному рівні.

Іншими словами, уряд і виробникам хімдобрив допомогти хоче, і аграріїв не образити.  Як це в нього вийде, побачимо… Не варто забувати народну мудрість про те, що неможливо стояти до усіх обличчям - до когось обов`язково доведеться повернутись спиною.  Втім, здається,  така "можливість"  існує - просто треба "усіх"  командирським голосом вишикувати в один стрій - і "командир" безумовно опиниться до усіх винятково обличчям. Жарти жартами, але можновладці таки час від часу вдаються до подібного методу - і усі "вишикувані" чи-то й справді задоволені, чи-то вдають суцільне задоволення...

Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News