Непридатні пестициди: досі не визначили ні де, ні скільки...

В Україні інвентаризація непридатних пестицидів розпочалася в 90-х роках і триває до сьогодні. Але визначитися необхідно, аби знешкодити цю "смакоту" загалом. Процедура потребує великих коштів. У влади є можливість отримати їх з-за кордону, потрібне тільки бажання...

Сьогодні в Україні, за різними даними, зібралося від 20 до 40 тис. тонн непридатних пестицидів (НП). Цю загальну проблему можна поділити на декілька похідних. Перша - вражаюча розбіжність даних щодо кількості НП, що заважає визначити необхідне фінансування для їх знешкодження. Друга – відсутність технологічної бази для утилізації. Третя – обов`язкове відновлення забруднених ґрунтів, на яких розміщені склади НП. Четверта – нерозуміння населенням небезпеки. Залишається дізнатися, що ж у нас роблять для того, аби вирішити ці проблеми?..

Віват, пестициди!

Пестициди широко використовували в Україні до середини 90-х років ХХ століття. На піку популярності їх справді вважали скарбом, завдяки якому все росло і квітло. Кожному хотілося мати цього добра побільше. Щорічне застосування пестицидів у сільському господарстві у 1980–1991 рр. становило приблизно 150 тис. т (3-5 кг/га орних земель). Після 1991 р. обсяг застосування пестицидів зменшився (100 тис. т у 1992 р.) з подальшим скороченням до 0,6 кг/га на рік.

Накопичення ж пестицидів почалося в 70-х роках після заборони використання ряду засобів під час виробництва продуктів харчування. Парадокс полягав у тому, що заборона на використання не супроводжувалася забороною на виробництво пестицидів, тому вони продовжували надходити у господарства, де і складувалися. Тепер у нас накопичилась величезна кількість цієї “смакоти”, з якою маємо щось робити.

Аби вирішити будь-яку проблему треба комплексно до неї підходити. Потрібно, по-перше, знати її реальні обсяги, по-друге, розробити конкретний план дій. А тоді вже, по-третє, знайти кошти на її вирішення. Можна, звісно, напрацьовувати всі ці пункти паралельно, але втілювати лише разом, щоб мати бажаний результат. В Україні ситуацію з вивезенням непридатних пестицидів можна охарактеризувати так: що бачу, те беру, або приїхав, побачив, переміг. Головне – хоч щось вивезти. Представники відомств, які відповідають за НП, зокрема, МНС та Мінприроди, непрямо, але визнають, що їхній підхід до цієї проблеми мав епізодичний характер. За інформацією Міністерства надзвичайних ситуацій, нова стратегія МНС та Мінприроди полягатиме не в точковій ліквідації застарілих пестицидів та отрутохімікатів, а в комплексному повному очищенні територій.

У цьому нам, очевидно, допоможе магічне число «2012», яке і тут не дає про себе забути. Влада (від верхів і до низів) все підтягує саме до цієї дати, підчищає, пригладжує (будемо сподіватися, що не тільки те, що видно), тому й програма зі звільнення України від непридатних пестицидів має успішно закінчитися саме до «Євро-2012».

За словами директора Державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами» (НПЦНВ) при Мінприроди Андрія Любимова, раніше проблема вирішувалася не системно, кошти виділялися епізодично. «Зараз йдеться про повне очищення території країни від непридатних пестицидів до 2012 року. Вже до кінця 2010 року ми плануємо очистити територію чотирьох областей та міста Севастополь», – зазначає він.

Інвентаризація триває: ніяк не можемо порахувати

В Україні інвентаризація непридатних пестицидів (НП) розпочалася в 90-х роках і триває до сьогодні. Досі ніхто не може назвати точної кількості “запасів” цих речовин. За офіційними даними, на кінець 2009 року кількість непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів на території України складала понад 21 тисячу тонн. Загальна кількість складів перевищує 3 тисячі. Але екологи називають набагато більшу цифру. Та й представники влади кажуть, що дані не остаточні. Тому є два завдання: перше – визначити точну кількість непридатних пестицидів, а друге – їх вивезти.

За словами заступника директора Департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища Олександра Посмітного, вирішення проблеми в цілому гальмує відсутність точних даних інвентаризації. «Наприклад, у 2007 році кількість НП, за офіційними даними, становила 19 тис. тонн, остання інвентаризація показала іншу кількість – 21,8 тис. тонн. Однак і ці цифри далеко не остаточні», - каже він.

О.Посмітний зазначає, що наразі завершується підготовка нової Інструкції та Порядку проведення інвентаризації НП за міжнародними стандартами з урахуванням досвіду проекту “Скорочення гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні”, який втілює Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86» у співпраці з голландською неурядовою громадською організацією Millieukontakt International за фінансової підтримки програми МАТRА Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

За словами представника міністерства, це дозволить здійснити повну інвентаризацію НП в Україні. Однак, процедура потребує великих коштів. Але в України є можливість отримати їх з-за кордону, потрібне тільки бажання. Йдеться про Національний план виконання Стокгольмської конвенції про СОЗ, розробка якого триває з 2006 року і який лежить на підписанні у Кабінеті міністрів. «Якщо ми надамо затверджений план із перекладом до Секретаріату Стокгольмської конвенції найближчим часом, то Україна буде включена до бюджету міжнародної допомоги на 2011 рік в рамках фінансування Глобального екологічного фонду», – розказує О.Посмітний.

За словами президента ВЕГО «МАМА-86» та координатора міжнародного проекту «Скорочення ризиків від непридатних пестицидів в Україні» Ганни Голубовської-Онісімової , досвід здійснення інвентаризації непридатних пестицидів за міжнародними стандартами дозволяє стверджувати, що їхня кількість може сягати 40 тис. тонн, а вартість відповідно до вимог безпеки перезатарювання, вивезення та знищення за кордоном становить понад 20 тис. гривень за тонну. Експерт зазначає, що застосування міжнародних стандартів дозволяє визначити точну кількість токсичних речовин, враховуючи невідомі раніше і приховані місця зберігання, здійснити аналіз ризиків і визначити місця, де ліквідація загрози необхідна в першу чергу, а також визначити обсяги необхідного фінансування, а головне – здійснити усі процедури в екологічно безпечний спосіб. Інвентаризація НП за сучасними світовими правилами передбачає облік запасів непридатних пестицидів не за допомогою застарілих відомостей (як це відбувалося досі), а шляхом здійснення виїздів на кожний відомий склад НП. Фахівці «МАМА-86» зазначають, що без проведення такої інвентаризації ми не знаємо напевне «ні де, ні скільки, ні що».

Г.Голубовська-Онісімова констатує, що в Україні спостерігається якісний прорив у роботі з вивезення НП, але незважаючи на це, «ми потребуємо міжнародного досвіду та підтримки з огляду на масштаби проблеми в Україні й обмеженість наших ресурсів».

Здобутки, якими можемо похвалитися…

Враховуючи відсутність власних потужностей, починаючи з 2007 року, Мінприроди фінансує заходи з вивезення непридатних пестицидів для їх знищення за межі України. Екологи кажуть, що це цілком нормальне вирішення проблеми, і не потрібно мудрувати над будівництвом своїх потужностей, хоча, водночас вважають, що варто розглянути можливості створення екологічно безпечних підприємств для знищення НП в Україні у рамках сучасних інвестиційних проектів. Зрозуміло, чому вони більше схиляються до першого варіанту, бо поки влада розгляне можливості і все, що вони за собою тягнуть, то НП ще довго будуть труїти нашу землю.

Повернемося до вивезення за кордон. За останні кілька років вдалося вивезти та безпечно знищити за кордоном майже 3 тис. тонн непридатних пестицидів, вилучити і затарити 8,5 тис. тонн гексахлорбензолу з Калуша, а також 1,3 тис. тонн преміксу із Закарпатської області, половину якого вже вивезли і знищили. У 2010 році Національний центр поводження з небезпечними відходами, який визначили єдиним виконавцем робіт, має вивезти 2 тис. тонн НП з 10 областей України. На це держава виділила 50 млн. гривень. Екологи цій сумі радіють, бо кажуть, що це вже прорив. Кілька років тому не виділяли нічого. Директор Центру А.Любимов розповів, що уже вивезено 110 тонн з території Київської, 77 тонн з Херсонської та 320 тонн із Запорізької областей, готується до вивезення 59 тонн з Вінниччини. 

«Крім того, вже цього місяця НЦПНВ завершує вилучення для вивезення на знищення 8,5 тис. тонн гексахлорбензолу з Калуша, що є найбільшим у світі проектом знищення токсичних відходів у цьому році», - зазначив він. Екологи «МАМА-86» додають, що ці відходи вже чекають біля залізничних колій, і повинні бути вивезені до кінця місяця. Всього у Калуші 11,5 тис. тонн. гексахлорбензолу.

Зі свого боку в МНС зазначають, що у 2011 році планують ліквідувати пестициди у 7 регіонах України: Івано-Франківській, Донецькій, Луганській, Львівській, Тернопільській, Рівненській областях, а також в АР Крим. На жаль, ці благі наміри можуть зашпортатися за купи незареєстрованих та непорахованих пестицидів…

Маємо відзначити, що зрушення є. Однак, час потребує більшого, а для цього треба усвідомити реальні ризики. Головне не швидкість (це стосується магічної дати), хоча вона також важлива, головне - кінцевий результат. Сумнівно, що уряд встигне зробити все для того, аби Україну включили до бюджету міжнародної допомоги на 2011 рік. Отже коштів на повну інвентаризацію НП можемо не отримати. А це говорить про те, що і наступного року ми не знатимемо, які масштаби проблеми висять “на носі”. Як на ділі все станеться, поживемо, побачимо...

Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News