Виробники молока - проти «поголовного» дотування. Про це свідчать дані опитування керівників підприємств-виробників молока, проведене Центром «Соціальний моніторинг» з 29 жовтня по 4 листопада поточного року на замовлення громадської організації «Ділова Рада України». Таке дослідження було зроблене в Україні вперше. Усього було опитано 100 респондентів з різних регіонів країни.
«Одним з основних завдань опитування було виявлення переваг виробників молока щодо механізмів державної підтримки. Дане питання протягом року є предметом напруженої дискусії між Міністерством аграрної політики і переробниками молока. Проте, позиція самих виробників не тільки не приймалася до уваги, але навіть публічно не артикулювала», - відзначив на прес-конференції співголова громадської організації «Ділова Рада України» Михайло Соколов.
Як показали одержані дані, у виробників молока є переваги, що склалися, щодо бажаної системи держпідтримки. Так, 55% зі всіх опитаних вважають за краще одержувати дотацію на кожен літр зданого молока, а 25% - на голову ВРХ. При цьому серед керівників підприємств, що мають надої на корову більше 4000 літрів в рік, прихильників субсидування закупівельних цін вже 57%, а «поголовного» дотування – тільки 19%.
При цьому 62% виробників виступають проти переходу до дотування на голову ВРХ, а за – лише 18%. У свою чергу, серед представників найбільш високопродуктивних господарств (рівень набриднувши вище 4000 літрів) частка супротивників переходу складає вже 68%, а прихильників – 9%.
Відповіді керівників підприємств показують, що в останні два роки, не дивлячись на кризу, у всіх господарствах наголошується зростання продуктивності молочного стада. В середньому приріст склав 366 літрів в рік. При цьому явними лідерами є найменші (до 50 голів) і найкрупніші (більше 700 голів) господарства. Перші за два роки збільшили надої на корову на 507 літрів у рік, а другі – на 920. Необхідно відзначити, що великі господарства при цьому досягли позначки 5365 літрів на рік. Аутсайдерами, у свою чергу, стали підприємства з чисельністю від 50 до 300 корів, у них фіксується як найнижча продуктивність 2197 літрів на корову в рік, так і найнижчий темп приросту удоїв 138 літрів на рік.
«Одержані дані свідчать, що в галузі йде інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. Даний підхід є стратегічно вірним і залишиться таким найближчими роками. Так, надої на корову в ЄС в середньому складають близько 8000 літрів на рік, а в США 12000. Це означає, що українські виробники можуть, як мінімум, подвоїти об`єми виробництва молока, не збільшуючи поголів`я», - у свою чергу підкреслила експерт консалтингового агентства ААА Марія Колесник.
Згідно із дослідженням, 77% респондентів вважають, що можуть збільшити виробництвомолока без збільшення поголів`я. Для досягнення цього результату, на думку респондентів, необхідно поліпшити кормову базу – 39% (від 78 респондентів), провести селекційні заходи/поліпшити якість стада – 17% (від 78 респондентів).
«За даними опитування, можна з упевненістю констатувати, що в Україні вже виросла і сформувалася група нових підприємців: фермерів і організаторів великих господарств, здатних не просто виживати, а йзаробляти, динамічно розвиваючи свій бізнес. Вони роблять ставку на інтенсивне виробництво і, перш за все, підвищення продуктивності молочного стада і вже добилися значних результатів. Саме вони є локомотивами галузі і визначають її майбутнє. Завдання держави – підтримати їх, і система виплати дотацій на одиницю проведеної продукції, – вирішує цю задачу. А перехід до виплат на голову ВРХ навпаки приведе до зрівнялівки. Сподіваюся, що народні депутати прислухаються до думки самих виробників-одержувачів дотацій, зберігши, а можливо і удосконаливши механізм субсидування закупівельних цін, що виправдав себе, на молоко і м`ясо», - уклала Марія Колесник.
