П’ятницький: створення зони вільної торгівлі в СНД не ускладнить переговори України і ЄС
П’ятницький: створення зони вільної торгівлі в СНД не ускладнить переговори України і ЄС

П’ятницький: створення зони вільної торгівлі в СНД не ускладнить переговори України і ЄС

13:32, 23.12.2010
5 хв.

У 2011 рік Україна реально розраховує вийти на завершальний етап переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. При цьому підписання угоди про ЗВТ у рамках СНД цьому перешкодою не вважається. Інтерв`ю УНІАН заступника міністра економіки України Валерія П’ятницького.

У 2011 році Україна реально розраховує вийти на завершальний етап переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. При цьому до квітня 2011-го планується підписання договору про ЗВТ у рамках СНД. Чи не суперечить одне іншому, а також про конкретні результати в переговорах з Євросоюзом розповів в інтерв`ю УНІАН заступник міністра економіки України Валерій П’ятницький.

- Валерій Тезієвич, чи не ускладняться переговори про ЗВТ з Євросоюзом після підписання договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД, якщо це відбудеться, як і планується, в квітні 2011 року?

А чому це має ускладнити переговори? У нас є угоди про вільну торгівлю з Росією,  Казахстаном, Білоруссю, в цілому з СНД теж є. Інша справа, що воно повністю не реалізоване. На сьогодні реалії в світі змінилися. Зараз в рамках СНД планується введення правил з урахуванням норм Світової організації торгівлі, при цьому більшість країн Співдружності не є членами СОТ, але і Росія, і Казахстан, і Білорусь знаходяться в процесі вступу до цієї організації. Отже, думаю, в даному питанні проблем не буде.

Відео дня

- Чи можливе підписання угоди про зону вільної торгівлі між Європейським Союзом і Україною у 2011 році?

Наступний рік буде дуже важливим для розвитку наших відносин з Євросоюзом, оскільки ми реально розраховуємо вийти на завершальний етап переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі. Поки у нас на 2011 рік заплановано три раунди переговорів – у лютому, квітні і червні. Але треба враховувати, що між переговорними раундами також йде достатньо напружена технічна робота. Якщо ми зможемо все закінчити за півроку, то з`явиться можливість вийти на підписання угоди. Це – досить об`ємний документ, не десятки і навіть не сотні сторінок, а тисячі. Я ще раз підкреслюю, що ми не визначаємо дату підписання документу, а зосереджуємося на його змісті.

- Як скоро, після підписання відповідної угоди, повноцінно запрацює ЗВТ?

Зона вільної торгівлі не починає повноцінно діяти з моменту підписання угоди. Має пройти багатоетапний процес імплементації. Більшість із тих завдань, які сьогодні стоять, не може бути реалізована за півроку чи рік. Тому  передбачені  перехідні періоди, які в деяких випадках триватимуть 3,5 або навіть 10 років.

- Передостанній раунд переговорів пройшов успішно, а останній, в грудні, схоже, ускладнився. Чому?

Найбільші виклики містяться не стільки в переговорному процесі як такому, скільки в тих реформах, які необхідно проводити усередині України.

Реалізація ряду реформ почалася. Може, не всі вони носять глобальний характер, як, наприклад, податкова. Це – реформи інституційні, законодавчі, які стосуються технічного, санітарного і фітосанітарного регулювання, питань вдосконалення митних процедур. Все це надзвичайно важливо з погляду вільної торгівлі. Наприклад, кілька років тому ми не могли і мріяти про експорт в ЄС м`ясної продукції. Сьогодні підприємства вже проходять аудит, і в найближчому майбутньому зможуть поставляти свою продукцію.

Що стосується сфери послуг, то тут ще більший спектр питань, які треба вирішити для вільного руху фінансових, телекомунікаційних послуг.

- Як вирішується питання малих обсягів квот, що пропонуються Євросоюзом Україні?

На сьогоднішній день це справді одне з надзвичайно важливих переговорних питань.

Європейці обмежують зернові, м`ясомолочні продукти переробки, цукровмісні продукти – тобто, напрями, за якими наші інтереси перетинаються.

Квоти, які пропонує Євросоюз, не стільки малі, скільки в плані обсягів споживання неістотні. З погляду бізнесу – це не адекватно. На сьогоднішній день з пшениці квота пропонується у розмірі порядку 200 тисяч тонн. Порівнюючи цю цифру з можливостями України, можна сказати, що даний обсяг недостатній. Також недостатній обсяг з кукурудзи і цукру – приблизно 50-70 і 10-15 тисяч тонн, відповідно. Але з іншого боку, нашим аграрним виробникам пора  задуматися, що експортувати продукцію можна не тільки як сировину і варто переорієнтовуватися на переробку... Звичайно, можна експортувати насіння соняшнику, але це - не цікаво. Можна експортувати соняшникову олію – цікаво, можна майонез – ще цікавіше, оскільки в даному випадку йдеться про промислове виробництво, а це зовсім інша додана вартість. Тому за тими напрямами, де ми можемо – ми боремося за додану вартість. Коли вас намагаються загнати на найнижчий сировинний рівень, то вам це не цікаво. Так, ми можемо пережити квоти в 200 тис. тонн зерна, покупця на інше знайдемо, наприклад, на Близькому Сході. Особливих проблем не буде, продовольство – дефіцит, а завтра буде ще дефіцитнішим. Але нам потрібні ринки, щоби заробляти.

- Спасибі за розмову.

Бесіду вів Юрій Дощатов (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся