"Хмельницька" посівна-2011: порожній бак, брак міндобрив та “кусючі” кредити...

Мінагропрод на цей рік прогнозує вал зерна обсягом 45 млн. тонн. Якщо ж врахувати всі недоліки, що мають місце в АПК, перспектива відновлення статусу житниці для України стає розмитою...

Влада продовжує експериментувати над аграріями. По-перше, досі відсутня чітка державна програма підтримки вітчизняного товаровиробника, яка забезпечувала б стабільне виробництво продукції та унеможливлювала внутрішній дефіцит товарів. По-друге, завмерла ідея доступних кредитів для АПК. Фінансові установи “умивають руки” від співпраці з агроформуваннями відносно позик, незважаючи на те, що прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв уже цього року доступ до грошей під 11-12% річних у гривні.  І, нарешті, - хліборобів свідомо кинуто на “цінову” амбразуру, амплітуду якої доводиться спостерігати, як мінімум, з таблеткою валідолу під язиком.

Хмельницька обласна влада зробила першу розвідку боєм перед проведенням весняно-польових робіт - проведено селекторну нараду з представниками районних ланок. Погана гра не дозволяла чиновникам видавлювати з себе хорошу міну...

Посівна не за горами, а у кишенях аграрія вітер свище...

Розпочнемо з прогнозів. Як зазначив заступник голови облдержадміністрації з питань АПК Володимир Галищук, аграріям не варто очікувати хорошої погоди у питаннях закупівлі дешевих ресурсів для посівної кампанії. “У кого є оборотні кошти, мерщій вкладайте їх у придбання пально-мастильних матеріалів, міндобрив та насіння. З наближенням квітня ціни надалі зростатимуть”, - закликав він. При цьому чиновник проілюстрував ситуацію з резервами. На 25 січня сільгосппідприємства краю забезпечені дизпальним на 24% (3,3 тис. тонн). Добра половина районів має запаси ДП на рівні 14%. Найбільша кількість матеріально-технічних засобів спостерігається у Деражнянському (65%, або 285 т), Чемеровецькому (48%, 360 т) та Ярмолинецькому (44%, 280 т) районах. Загалом для проведення весняно-польових робіт потреба дизпального становить 13,9 тис. тонн, бензину - 2,5 тис. тонн.

Обласні керманичі кивають у бік нафтотрейдерів, котрі безбожно чи не щодня підвищують ціни на пальне. Щоправда, палиця тут на два кінця. З одного боку, з початку року діє новий акцизний збір, відповідно до Податкового кодексу, який збільшився на 40%, або на 50 коп./л. Відповідно, податковий тягар власники АЗС переклали на плечі споживачів, переписавши цінники. З іншого - як стверджують урядовці, ціни зростають через засилля ринку України імпортними нафтопродуктами. Зараз влада розглядає можливість введення  імпортного мита на нафтопродукти, але, як кажуть експерти, це також потягне ціни угору...

Ще одне питання – мінеральні добрива. За даними експертів, позаминулого тижня вартість селітри у прайсах заводів підвищилася ще на 100 грн. – до 3900 грн. за 1 т. Ажіотаж на ринку пов’язують із сезонним сплеском активності підприємств АПК. Утім, на хімічних підприємствах спостерігається дефіцит селітри. Її сумарний випуск становить 160-165 тис. т на місяць, хоча до кризи перевищував 200 тис. т. На думку експертів, причина полягає в тому, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” забезпечити потреби українського та європейського споживача (відправляють продукцію на експорт, “Стірол” не виробляє це добриво) у повній мірі не в силі. Як результат – статистика гнітюча. Наприклад, у Хмельницькій області наявність мінеральних добрив на сільськогосподарських підприємствах становить 36% (11,4 тис. т) від потреби.

За даними першого заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Володимира Кальніченка, критична ситуація із забезпеченням міндобрив у шести районах: Ізяславському (12% від потреби), Летичівському (15%), Кам’янець-Подільському (16%), Старосинявському (18%), Чемеровецькому (23%), Полонському (24%). “Основна маса міндобрив сконцентрована у великих господарствах. При цьому відпускна ціна з заводу однієї тонни мінеральних добрив доходить до 4 тисяч гривень. І вона надалі підвищуватиметься”, - підкреслив він.

На думку голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича, через ситуацію, що склалася, слід чекати падіння валового збору зернової групи приблизно на 15-20%.

Натомість В.Галищук запропонував аграріям вдатися до “новітніх технологій”. “Виходячи з цих умов, товаровиробникам вигідніше робити прикореневе підживлення озимих зернових, ніж по мерзлоталому ґрунту. Спосіб набагато ефективніший”, - вважає він. Але при цьому не виключає, що на Хмельниччині можливі незначні втрати урожаю через неповне підживлення культур.

Кредити: обіцянки-цяцянки...

Наступна проблема – брак коштів. Саме через це товаровиробники вимушені оббивати пороги банків. За оцінкою Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької ОДА, для проведення повного комплексу весняно-польових робіт аграріям області необхідно 1,1 млрд. грн. (торік - 740 млн. грн.), з них 500 млн. грн. становлять банківські кредити, інше - дефіцит. В аграрному управлінні додають: щоб отримати доступ до позики, треба відвідати не один кабінет банківської установи. “Про кількість кредитувальників у галузі АПК наразі важко говорити, оскільки сама процедура оформлення документів досить жорстка. Торік в регіоні послугами банків скористалися 50 господарств, які отримали 513,4 млн. грн. кредитів. Держава відшкодувала їм 55,8 млн. грн. Найбільше надали позик “Райффайзен Банк Аваль”, “Промінвестбанк” та “Ощадбанк”, - кажуть в управлінні.

Що цікаво, в Україні хоч і діє певна фінансова підтримка підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів, але розрахунок відбувається на основі облікової ставки НБУ. Як відомо, торік регулятор знизив її з 10,25 до 7,75%. Це означає, що аграрій, який фактично отримав кредит під 25% річних, розраховував державну компенсацію на десять з хвостиком відсотків. У підсумку отримав 7,75%.

Представник хмельницької дирекції “Райффайзен Банк Аваль” Андрій Михалець зазначає, що кредитна політика фінустанови залежить від багатьох факторів. “Всім зрозуміло, що банки - комерційні установи, які зацікавлені у прибутковості. Тож на сильні поступки йти не можуть. Якщо у кризові 2008-2009 роки ставки по кредитах для сільгосппідприємств були 24-25% річних у гривні, то цього року вони знижені до 17-19%”. Він зауважив, що визначеного кредитного портфеля для аграріїв немає, все залежить від їхньої потреби та конкретних пропозицій. До бажаючих, котрі хочуть одержати позику, чіткі вимоги: вони повинні обробляти не менше 500 гектарів землі та володіти технікою, вартість якої має вдвічі перевищувати суму взятого кредиту. Землю і техніку товаровиробник віддає під заставу банку на час користування позикою.

Заступник директора хмельницької філії “ПриватБанку” Віталій Любий каже, що його фінустанова готова розглядати пропозиції, але... “Якби сільгосппідприємства виявили бажання взяти позики на суму 5 млрд. грн., “ПриватБанк” із задоволенням прокредитував би їх. Однак потрібно реально оцінювати платоспроможність клієнта та його потреби. До речі, минулорічний план із кредитування наша філія перевиконала (2010 року "ПриватБанк" планував інвестувати в АПК області 113 млн. грн - авт.)”, - зазначив він. За його словами, через Приватлізинг фермери можуть придбати техніку за привабливими  відсотковими ставками - від 11% до 18% річних у валюті та гривні.

Площі тануть, як сніг

Тепер про очікувані тенденції на цей рік. Як повідомив перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Володимир Кальніченко, площі зернових зростуть порівняно з минулим роком. Натомість окремі райони, наприклад,  Волочиський та Старокостянтинівський, прогнозують зменшення посівів на 3 тисячі гектарів кожен, Старосинявський - понад 1,5 тис. га, Хмельницький недорахується 400 гектарів посівних площ.

А от у напрямку буряківництва плануються непрогнозовані речі - відмовитися від цукрової залежності забажала низка районів. Якщо Деражнянський, Кам’янець-Подільський, Віньковецький, Новоушицький, Полонський райони обґрунтовують своє рішення далеким розташуванням від цукрових заводів та менш сприятливим кліматом для вирощування солодкого кореня, то Ізяславський, Шепетівський, Теофіпольський, Красилівський, Чемеровецький, кожен з яких має по цукровому заводу, у середньому на 500 гектарів урізають посіви цукрових буряків. Щоб аргументувати такий "господарський підхід", обласній владі доведеться попотіти. Адже заступник голови облдержадміністрації з питань АПК В,Галищук неодноразово заявляв, що буряківництво краю підніметься на якісний щабель розвитку. Планується, що до сімки тогорічних цукроварів приєднається Городоцький та Волочиський цукрові заводи, які разом зможуть переробити 2 млн. тонн буряків.

Така ситуація може бути тривожним дзвіночком для інвесторів. Насамперед для тих, хто  прагне наростити обсяги у цій сфері. Так, агропромхолдинг “Астарта-Київ” має намір цього року придбати Волочиський цукровий завод. Сума фінансових інвестицій, вкладених у його реконструкцію становить близько 100 млн. грн. В активі згаданої компанії також Наркевицький цукровий завод (Волочиський район).

І наостанок. Міністерство аграрної політики і продовольства на цей рік прогнозує вал зерна обсягом 45 млн. тонн. Якщо ж врахувати всі недоліки, що мають місце в АПК, райдужна перспектива відновлення статусу житниці для України стає розмитою...

Віталій Тараненко (УНІАН)

УНІАН в Google News