Аграрний фонд України на стадії закупівлі зерна урожаю 2010 року через недотримання вимог Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" повністю втратив функцію зі здійснення фінансових інтервенцій, пов`язаних з ціновим регулюванням, стимулюванням виробництва сільськогосподарської продукції та розвитком аграрного ринку і «фактично не виконував функцій цінового регулятора на аграрному ринку».
Про такий висновок колегії Рахункової палати за матеріалами відповідного аудиту повідомили УНІАН у прес-службі Рахункової палати.
Зазначається, що використання коштів державного бюджету, які прямують Аграрному фонду на формування державного інтервенційного фонду, Рахункова палата перевіряє щорічно. Результати останнього контрольно-аналітичного заходу засвідчили, що Аграрний фонд у 2010 році не сприяв ані створенню конкурентного середовища у сфері державних закупівель, ані розвитку добросовісної конкуренції та забезпеченню раціонального і ефективного використання коштів держбюджету.
«Скориставшись нормою введеного у другій половині 2010 року Закону "Про здійснення державних закупівель", Аграрний фонд при проведенні закупівель зернової продукції до державного інтервенційного фонду застосував процедуру закупівлі в одного учасника, узгодивши такі дії з Мінекономіки. Підприємству-посередникові, яке не є сільськогосподарським товаровиробником, з держбюджету було авансовано 65% коштів від загального обсягу, спрямованого на закупівлю зернових, і це дало йому можливість здійснити поставки 73,3% від куплених до держінтервенційного фонду зернових культур. Водночас безпосередні сільськогосподарські товаровиробники до формування державного інтервенційного фонду не були залучені», – говориться у висновках Рахункової палати.
Крім того, за інформацією колегії, не проводилися в 2010 році й належні товарні інтервенції на організованому аграрному ринку. Аграрний фонд, використовуючи кошти держбюджету, здійснював накопичення зерна на хлібоприймальних підприємствах, а потім у сконцентрованих обсягах за тією ж вартістю здійснював його реалізацію окремим підприємствам. При цьому витрати за зберігання зерна відшкодовувалися з держбюджету.
Більш того, Аграрний фонд, з дозволу Кабміну, проводив реалізацію зернових культур окремим зернотрейдерам, що не було пов`язане з державним ціновим регулюванням. Близько 70% зерна інтервенційного фонду в 2010 році було реалізовано шести підприємствам, які одержали квоти на експорт зерна.
«Структура, створена стимулювати виробництво сільгосппродукції та розвиток аграрного ринку, діяла практично у зворотному напрямі, – зазначив голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО. – На сьогодні маємо тотальне порушення основоположних принципів Аграрного фонду. По-перше, безпроцентне кредитування одержує не сільський аграрій, а багатий посередник. І по-друге, зерно, яке було реалізовано з державного інтервенційного фонду окремим підприємствам, не забезпечило врегулювання споживчих цін і попиту на внутрішньому ринку».
