Будь-які спроби вплинути на ринок зерна неринковими методами приведуть до негативних наслідків - як для виробників зерна, так і для кінцевих споживачів.
Таку думку висловили УНІАН експерти, коментуючи продовження Кабінетом міністрів України дії квот на експорт зернових до 1 липня цього року.
На думку директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря БУРАКОВСЬКОГО, будь-які штучні обмеження, до яких відноситься і квотування експорту зернових, ніколи не приводили до позитивного результату для того чи іншого ринку. При цьому, за його словами, якщо подивитися на баланс споживання зернових в Україні та їх експорт, то можна прогнозувати, що навіть після зняття квот дефіциту хліба в країні не буде. «Врешті-решт завжди включається механізм цінового регулювання: щойно ціни починають рости - починається затоварювання ринку, і зростання цін обмежується», - зазначив експерт.
Він також вважає, що для України серйозною проблемою є відсутність чіткої політики регулювання сільгоспвиробництва. «В результаті ми постійно спостерігаємо кидання з однієї крайності в іншу — або жорсткий ручний режим і адміністрування, або повна відмова від проведення бодай якоїсь політики, що теж погано. Тому просте побажання — нам може подобатися чи не подобатися ринковий механізм, але чим частіше він використовуватиметься, тим меншими будуть негативні очікування учасників ринку, а отже, і ринок буде стабільнішим», - додав І.БУРАКОВСЬКИЙ.
Віце-президент УСПП, голова наглядової ради компанії «МТ-ІНВЕСТ» Мирослав ТАБАХАРНЮК вважає, що рішення Кабміну несправедливе не тільки по відношенню до зернотрейдерів-експортерів, а й до виробників зерна. «Квоти штучно стримують ціни на внутрішньому ринку і не дають можливості аграріям одержати справедливу ціну за вирощене зерно. Трейдерам же квотування не дає можливості бути повноцінними операторами ринку і розвивати свій напрямок бізнесу. Якщо ми говоримо, що Україна - країна з ринковою економікою, то із зернотрейдерів не слід робити ворогів народу. З точни зору вільного ринку, вони чесно виконують свою місію», - зазначив експерт.
Одним з мотивів Кабміну при ухваленні рішення про продовження квот М.ТАБАХАРНЮК вважає популізм. «Уряд перестраховується, намагаючись не допустити масового вивозу зерна з України і подальшого зростання цін на хліб. Але якщо Кабмін замінить квоти на експортні мита, то таким чином буде знята корупційна складова в розподілі експортних квот — всі зернотрейдери опиняться в однакових умовах. Адже ні для кого не секрет, що розподіл квот — це далеко не простий і не прозорий процес», - додав він.
Віце-президент УСПП переконаний, що влада має визнати свою нездатність реально впливати на регулювання цін. «Якщо ми говоримо, що ми будуємо демократичну країну з ринковою економікою, то ми маємо приймати як належне свободу слова, свободу вибору і вільні ціни. Останні ж у країні з ринковою економікою мають тенденцію до коливань, і це плата за демократичний вибір і вільний ринок. Своїми спробами регулювати ціни держава тільки провокує виникнення дефіциту на тих чи інших ринках. Це звичайний популізм, і влада має від цього відмовитися, адже ще кілька років такого регулювання - і деяких галузей в Україні може просто не стати. Якщо хтось втручається в закони ринку, то рано чи пізно за це доведеться платити, і насамперед споживачам», - підкреслив М.ТАБАХАРНЮК.
Коментуючи суперечність позицій Кабміну і Адміністрації Президента з питання експортних квот, він також припустив, що «уряду просто сподобалося розподіляти квоти в ручному режимі. Тут йдеться насамперед про держчиновників і, можливо, про ті зернотрейди, які, будучи частково в державній власності, намагаються монополізувати цей ринок. Можна говорити і про те, що всередині владної команди йде боротьба за управління окремими процесами».
Як повідомляв УНІАН, 15 березня компанія “Хлібінвестбуд”, структурний підрозділ Державної продовольчо-зернової корпорації України, підтвердила, що частка приватних інвесторів у компанії становить 51%, проте не уточнила, які структури увійшли до складу її акціонерів. Цього маркетингового року компанія реалізувала близько 2 млн. тонн продукції, зокрема на експорт.
Довідка УНІАН. Кабінет міністрів України 4 жовтня 2010 року встановив до кінця року квоти на експорт пшениці і змішаної пшениці і жита (меслін), полби в обсязі 0,5 млн. тонн, кукурудзи - 2 млн. тонн, ячменю - 0,2 млн. тонн і жита - 1 тис. тонн, гречки - 1 тис. тонн.
8 грудня 2010 р. режим квотування був продовжений до кінця березня 2011 року, а розмір квот збільшений на 1,5 млн. тонн - до 4,2 млн. тонн.
Зернотрейдери Євросоюзу і США не раз висловлювали занепокоєння у зв'язку з втручанням держави в роботу зерноринку, введенням квот і непрозорим їх розподілом.
29 березня 2011 року в рамках виступу на українському саміті: "Чи можуть справжні реформи бути реалізованими в житті?" І.АКІМОВА заявила, що Україна має намір замінити заходи нетарифного регулювання ринку зерна (квотування експорту) заходами тарифного регулювання.
"31 березня закінчується дія квот на експорт зерна, і Президент вимагає підготувати відповідний акт, згідно з яким, якщо буде потрібно обмеження, то це будуть не квоти, а митні заходи", - сказала вона.
Проте 30 березня Кабінет міністрів на своєму засіданні прийняв рішення про продовження дії квот на експорт зернових до 1 липня цього року і збільшив обсяг квот на експорт кукурудзи на 2 млн. тонн.
