«Все, що відбувається з Nemiroff, негативно впливає на інвестиційний клімат України»

Конфлікт акціонерів Nemiroff вийшов на новий виток і вже зачепив роботу заводу в Немирові. Про те, що не поділили між собою акціонери найбільшої горілчаної компанії, розповідає голова наглядової ради компанії Олександр Глусь...

Незважаючи на розбіжності між акціонерами компанії "Nemiroff", за підсумками 2010 року компанія показала хороші результати. Тим часом конфлікт акціонерів вийшов на новий виток і вже зачепив роботу заводу в Немирові (Вінницька обл.). Про те, що не поділили між собою акціонери найбільшої горілчаної компанії, розповідає голова наглядової ради компанії Nemiroff Олександр Глусь.

- Олександре Степановичу, як сьогодні працює підприємство Nemiroff у Вінницькій області?

- Сьогодні не працює жодна його виробнича лінія. Силове захоплення підприємства, ініційоване частиною акціонерів, призвело до повної зупинки виробництва. Зараз зупинка виробництва і загроза недоотримання бюджетом податків використовується ними як аргумент у спробі впливу на органи влади. Мета таких дій - «видавити» одного з акціонерів із бізнесу, щоб в майбутньому доодержати прибуток за рахунок його акцій від очікуваної вартості продажу компанії. А причиною тиску на органи влади є бажання отримати установчі документи і печатку підприємства від генерального директора Глусь А.С., що дасть опонентам можливість контролювати фінанси компанії, розпоряджаючись ними на свій розсуд. При цьому, в ЗМІ вкидаються повідомлення про нібито відновлення порядку на заводі і його стабільної роботи.

- За вашими словами, гендиректором підприємства залишається Алла Глусь. Водночас, Юрій Сорочинський, колишній глава юридичного департаменту компанії, стверджує, що гендиректором є він...

- Генеральним директором підприємства є Глусь А. С., згідно з рішенням суду від 28 квітня цього року. Що ж до Юрія Сорочинського, то він не є, як мінімум, незалежним менеджером, як це заявлялося раніше, оскільки багато років прямо чи опосередковано працював у структурах одного з акціонерів.

28 лютого 2011 в якості чергового способу тиску на партнера, частиною акціонерів було видано документ про зміну гендиректора ДП «УВК« Nemiroff»: замість Алли Глусь вони призначили Юрія Сорочинського. Для мене, найбільшого акціонера компанії (О. Глусь 25,04% акції, Б.Фінкельштейн 20%, Я.Грибов 20%, А.Кіпіш 17,49%, В.Кіпіш 17,49% - прим. Ред.), це стало повною несподіванкою. І на останньому засіданні акціонерів, яке відбулося 29 березня 2011 року, розглядаючи це питання, я скористався правом 25% + 2 акції заблокувати дану ініціативу.

Але вже 5 квітня, без проведення засідання акціонерів, приймається нове рішення про звільнення Алли Глусь та призначення Ю.Сорочинського, яке порушило не тільки угоду акціонерів, але й законодавство України. На виконання даного рішення Алла Глусь була звільнена.

Ми звернулися до суду, який визнав незаконним таке звільнення. І виніс судове рішення від 28 квітня 2011 про відновлення А.Глусь на посаді генерального директора, про що було зроблено відповідний запис до Держреєстру. Але через добу, в п`ятницю, за 5 хвилин до закінчення робочого дня, державний реєстратор, всупереч чинному рішенню суду, знову вносить в реєстр дані Ю.Сорочинського. Ми звернулися до правоохоронних органів із заявою оцінити дії реєстратора на відповідність його повноважень та вимогам законодавства. І Вінницький окружний суд визнав незаконними дії реєстратора, зобов`язавши останнього внести до Єдиного державного реєстру А.С.Глусь як генерального директора ДП «УГК Nemiroff». Але навіть після такого рішення генеральний директор не може потрапити на підприємство, щоб відновити його роботу.

- З якою метою держреєстратор здійснив цю незаконну перереєстрацію?

- Моїм опонентам, це дало довгоочікуваний привід почати дії, які можна оцінити як рейдерську атаку. Зокрема, вже 15 травня невідомі люди спортивної статури скоїли силове захоплення підприємства. Вони побили і викинули за територію підприємства заводську охорону, після чого туди зайшов т.зв. «Новий керівник» у супроводі представників приватної охоронної структури. Вони не допускають на завод Аллу Глусь, мотивуючи це тим, що в реєстрі вказаний інший генеральний директор, також від роботи відсторонено понад 40 фахівців і менеджерів компанії, що зробило неможливим здійснення виробничих процесів. У результаті, вперше за 19 років існування компанії, виробництво було зупинено. На підприємство не пропускали машини з акцизними марками, призначеними для партії продукції, що експортується до Росії; охорона не запускала автомобілі для завантаження або не випускала з підприємства машини з підакцизною продукцією, оплаченою нашими дистриб`юторами. Нам довелося викликати міліцію і податковий пост для розблокування охорони, яка перешкоджала здійсненню законної господарської діяльності підприємства.

- За словами ваших опонентів, рішення суду від 28 квітня 2011 щодо Алли Глусь стосувалося зовсім іншого звільнення. Ви можете прояснити, що конкретно визнав незаконним Немирівський суд?

- Коли приймалося рішення власника про усунення Алли Глусь з посади, вона перебувала на лікарняному. Її обов`язки в цей момент виконувала заступник генерального директора - Світлана Гладка. За процедурою і враховуючи особливості українського законодавства, рішення власника про звільнення або призначення зобов`язаний виконати генеральний директор або особа, яка виконує обов`язки гендиректора. Тобто, виконати рішення власника і звільнити Аллу Сигізмундівну, Світлана Гладка була зобов`язана, що вона і зробила 6 квітня 2011, підписавши відповідний наказ. Після цього А.Глусь звернулася до суду, яким визнав недійсним, таким, яке порушує законодавство України, рішення власника про усунення Алли Глусь від 5 квітня 2011 року. Крім того, судом було скасовано наказ про звільнення від 6 квітня 2011 року і прийнято рішення про негайне поновлення її на посаді генерального директора.

- Ви намагалися домовитися з вашими опонентами, не виносячи сміття з хати?

- Намагався і не один раз. Домовлятися - єдиний існуючий шлях сьогодні. Я протягом багатьох років закликав своїх партнерів до конструктивного і цивілізованого діалогу. Іншого легального виходу з ситуації не існує, а дії поза правовим полем в Україні сьогодні не проходять. Акціонери повинні визначитися з подальшими діями: вони можуть або продати свої акції мені, або купити мою частку акцій. Третій варіант - знову об`єднатися і рухатися вперед, що дуже складно в сьогоднішній ситуації. На жаль, зараз всі наші спроби до діалогу стикаються з повним неприйняттям такого способу вирішення проблеми моїми опонентами. Мабуть, у них є підстави припускати, що обрана ними тактика дасть результат. Але я впевнений: як тільки частина партнерів, що об`єдналася навколо цієї ідеї, зрозуміють, що видавити партнера з бізнесу не вийде, вони повернутися за стіл переговорів.

- Як давно з`явилися розбіжності між акціонерами компанії?

- На початку осені 2010 року, в пік сезону для нас (у цей період ми продаємо близько 30-40% від всього обсягу річного продукції). Ще перебуваючи в процесі продажу компанії, акціонери Яків Грибов і Анатолій Кіпіш почали розуміти, що вони не зможуть отримати за свої частки ту ціну, яку вони очікують, а отримають саме ринкову ціну, за якою на той момент оцінювалася компанія. Тому була спроба «взяти» цю різницю у мене. Коли така спроба не вдалася, почала блокуватися операційна діяльність підприємства: блокувалося повернення валютної виручки до України, не підписувалися великі експортні контракти, не затверджувалася оплата, постачальники електроенергії на підприємство і т.д. Коли ж і цей спосіб тиску виявився неефективним, з`явилися перші задуми про атаку на одного з партнерів.

- На сьогоднішній день компанія вийшла з процесу продажу?

- Так, компанія вийшла з процесу продажу, про це публічно заявили всі акціонери. Та й знайти сьогодні інвестора в ситуації, що склалася надзвичайно складно. На жаль, все, що відбувається сьогодні з Nemiroff, негативно впливає на інвестиційний клімат України, адже можливе рейдерство на одного з партнерів ставить під загрозу долю будь-яких інвестицій в нашій країні.

- Якою Ви бачите подальшу стратегію розвитку компанії "Nemiroff", враховуючи розбіжності акціонерів?

- Є різні варіанти подальшого розвитку компанії. Нами створена серйозна платформа бізнесу, яка дозволяє бути успішним при виборі кожної з подальших стратегій розвитку. Серед них: консолідація з великим міжнародним гравцем, створення власного портфеля брендів в інших категоріях алкоголю, об`єднання на рівні дистрибуції з великими компаніями і т.д. Такі кроки можуть дати можливість вийти із статусу монобренду, яким є Nemiroff; об`єднати дистрибуцію на різних ринках; перебудувати виробництво: випускати в Україну продукцію партнера, а на його підприємствах - наші напої. Але спочатку, безумовно, всім акціонерам необхідно зрозуміти, у якому складі і на яких умовах ми рухаємося далі.

- Дякую за інтерв`ю.

Розмовляла Ганна Ганіна.

УНІАН в Google News