Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону про ринок земель.

Згідно із законопроектом, суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них): громадяни та юридичні особи України; органи місцевого самоврядування; держава в особі відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів або державного виконавця; іноземні особи.

Відповідно до законопроекту, земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише: громадяни України; фермерські господарства, створені відповідно до закону; держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Відео дня

Іноземні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами.

Передбачено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них здійснюють органи державної влади, Рада міністрів Криму, органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації, уповноважені здійснювати відчуження земельних ділянок, призначених для продажу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи або державний виконавець під час виконання вимог передбачених законом виконавчих документів.

Юридичні особи, що мають у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення і набули статусу іноземної особи, згідно з цим законопроектом, внаслідок збільшення у їхньому статутному (складеному) капіталі частки іноземних осіб зобов’язані відчужити належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення протягом одного року з дати придбання іноземною особою частки у статутному (складеному) капіталі, внаслідок якого частка іноземних осіб перевищила 10% статутного (складеного) капіталу.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не були відчужені в установлений строк, примусово припиняється в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіального органу за місцем розташування земельної ділянки.

Крім того, законопроектом забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних (складених) капіталів господарських товариств.

Відповідно до проекту, продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, установлених Земельним кодексом України.

Стартова ціна продажу земельної ділянки сільгосппризначення державної або комунальної власності (права оренди) не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабміном.

Передбачається, що гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи у разі розташування їх у різних природно-сільськогосподарських зонах (гірських областях) в цілому не може перевищувати 2100 гектарів. У межах природно-сільськогосподарської зони (гірської області) гранична максимальна загальна площа земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить у гектарах: Полісся - 1500; Лісостеп - 1750; Степ, Степ посушливий, Сухий степ - 2100; Карпатська гірська область - 900; Кримська гірська область - 1100.

Крім того, забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження.

У законопроекті виписана процедура проведення земельних торгів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що за час проведення земельної реформи, яка триває в Україні з 1991 року, відбулася демонополізація державної власності на землю. Об’єктом реформування стали землі майже 12 тисяч господарств, а 6,8 млн. селян набули права на земельну частку (пай). Видано 6,5 млн. державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв). Разом з тим, у державній власності залишається земель запасу та резерву – 6,1 млн. га сільськогосподарських угідь, з них ріллі - 2,8 млн. гектарів.

Як сказано у записці, з урахуванням того, що зараз в Україні налічується 1,4 млн. га невитребуваних паїв, близько 2,8 млн. га земель запасу (рілля) та 1,8 млн. га сільськогосподарських земель є відумерлою спадщиною, при середній нормативній грошовій оцінці 1 га ріллі 11,949 тис. грн., до державного бюджету від передачі цих земель в оренду може бути залучено (при річній орендній ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки) 2,1 млрд. грн. на рік.