ЄС погодився на безмитні продукти. За дякую?

Україні вдалося домовитися про збільшення квот на безмитний експорт продуктів на європейський ринок. Але ЄС, як відзначають експерти, відкрив двері вітчизняним харчовикам не «за дякую»... 

Українська делегація повернулася з Брюсселя, де відбувся вісімнадцятий раунд переговорів з Європейським Союзом про створення зони вільної торгівлі, у піднесеному настрої. Їй вдалося домовитися про збільшення квот на безмитний експорт продуктів на європейський ринок. Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк вважає результат обговорень питання позитивним. Але ЄС, як відзначають експерти, відкрив двері вітчизняним харчовикам не «за дякую»...

Що стосується конкретних цифр, то, за словами М.Присяжнюка, Євросоюз погодився на безмитний експорт 1,6 млн. тонн українського зерна в перший рік після підписання угоди про ЗВТ з подальшим збільшенням обсягу протягом п`яти років до 2 млн. тонн. У перший рік Україна зможе поставити до ЄС 950 тис. тонн пшениці, 250 тис. тонн ячменю і 400 тис. тонн кукурудзи. Додаткові 400 тис. тонн ми зможемо продавати після п`ятирічного періоду. Таким чином, після закінчення перехідного періоду Україна зможе без мит експортувати 2 млн. тонн зерна: пшениці 1 млн. тонн, ячменю 350 тис. тонн і кукурудзи 650 тис. тонн.

«Щодо зерна ми вважаємо досить позитивними домовленості. Ми вивозили мільйон тонн до цього, зараз отримали право на 1,6 млн. тонн безмитного ввезення із збільшенням за 5 років до 2 млн. тонн. Крім того, у нас є опція - ще 3 млн. вивезти за вигідним митом: 12 євро на тонні замість 95 євро, яке обговорювалося як стандартне мито. Якщо все це підсумувати, то 5 млн. тонн - це для нас дуже хороший обсяг по зерну», - вважає старший аналітик Dragon Capital Тамара Левченко.

За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, Україні вдалося досягти тих обсягів експорту, на які вона і розраховувала. «Ще в 2008 році ми прораховували з фахівцями і у нас були підстави просити у ЄС саме такі цифри. На сьогоднішній момент вони обґрунтовані, і для України це добре. ЄС є найбільшим імпортером та експортером. Наше зерно йшло в ЄС і без цих умов, але тепер у цьому питанні буде легше», - зазначив експерт.

Також у ЄС погодилися прийняти на свій ринок і м`ясну продукцію з України. Після підписання угоди про ЗВТ ми зможемо постачати на стіл європейцям 12 тис. тонн яловичини. У перший рік після підписання угоди Україна також зможе ввозити 20 тис. тонн заморожених тушок курей і 16 тис. тонн обробленої продукції. Передбачається, що за 5 років обсяг обробленої курятини буде доведений до 20 тис. тонн, щорічно збільшуючись на 1 тис. тонн, безмитний експорт м`яса птиці загалом складе 40 тис. тонн.

«По свинині також будемо мати 40 тис. тонн за схемою 20 плюс 20: оброблена свинина і туші та чверть туші», - повідомила прес-секретар міністра аграрної політики і продовольства Україні Галина Карпа.

Голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко вважає, що зазначені обсяги - «краще, ніж нічого». «Хотілося б більше, але, тим не менше, все-таки 40 тис. тонн - досить пристойна цифра, тому нам головне прориватися, виходити на ринок, а далі будемо освоюватися і займати позиції», - підкреслив О.Бакуменко. При цьому він зазначив, що за ціною українська продукція абсолютно конкурентоспроможна на європейському ринку, «тому нас і бояться, тому обмежують».

За словами Т.Левченко, затверджений обсяг поставок невеликий. «Для найбільшого виробника курятини - Миронівського хлібопродукту (який успішно пройшов перевірку експертів ЄС) даний обсяг дуже маленький, бо він виробляє 370 тис. тонн м`яса, а коли Вінницька фабрика запуститься, то ще плюс 220 тис. тонн. Але це перший крок, аби закріпитися на цих ринках», - вважає експерт.

Справді, для зростаючого виробництва м`яса птиці потрібні нові ринки збуту. Зараз дана продукція поставляється в РФ, але через кілька років вона може перейти в розряд самозабезпечення, оскільки існує тенденція із затримки зерна всередині країни і вкладення його у м`ясопереробку. Тому ринок північного сусіда для нас не довго буде стратегічним.

Однак варто пам`ятати, що ЄС закриває свій ринок не тільки митним механізмом, але й фітосанітарним. Заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Віталій Башинський вважає, що Україна зможе експортувати в ЄС свинину і яловичину не раніше, ніж через 7-10 років.

«Свинина - років через 7, яловичина - років через 10, а птиця реально (зможе Україна експортувати в ЄС в перший рік після підписання угоди про зону вільної торгівлі). У нас немає нормальної системи ідентифікації і відстеження. Нам потрібен час, аби вирівняти всі вимоги до європейських», - пояснив він. При цьому В.Башинський підкреслив, що все залежить від того, як до цього питання буде ставитися влада. «Якщо влада дасть гроші, буде добра воля, це можна зробити і за рік, але протягом останніх 5-6 років цьому сектору взагалі ніхто уваги не приділяв, тому з такими темпами, які є на сьогодні, потрібно років 10-15», - вважає експерт.

Щодо виробників птиці В.Башинський відзначив, що «у нас дві місії було і зараз вирішується питання надання дозволу Україні. До кінця року, якби не наша реформа, ми б вже отримали право експорту. А так європейці трохи переживають. Вони не знають, хто буде контролювати у нас в державі систему безпеки, тому вони відтягують рішення, поки не буде поставлена кінцева точка, поки не приймуть головний закон про безпечність та якість харчових продуктів».

Крім того, Україна буде поставляти в ЄС 30 тис. тонн цукру на рік без мит, а також 27 тис. тонн різної патоки і цукрових сиропів, що загалом складе 57 тис. тонн цукрових продуктів. Квоту на експорт цукру експерти вважають незначною, враховуючи, що в Україні виробництво цукру перевищує 2 млн. тонн. Цукровиробники очікували отримати квоту на рівні 200-300 тис. тонн.

Також Україна експортуватиме 3 тис. тонн яєць у шкаралупі та 3 тис. тонн продуктів переробки яйця.

Водночас, здійснюватиметься експорт овочів в обсязі 50 тис. тонн, фруктів - 270 тис. тонн. Аналітики «Агроогляд: овочі та фрукти", аналізуючи перші публічні заяви щодо умов підписання Україною угоди про ЗВТ, відзначають, що тут нема ніякої мови про вільну торгівлю, принаймні, що стосується плодоовочевої сфери. Експерти сподіваються, що дане рішення прийнято щодо свіжих фруктів. При цьому відзначають, що нічого не сказано про те, які можливості будуть надані натомість для постачальників з ЄС. «Вже зараз ЄС та інші країни-члени СОТ мають можливість фактично безмитно поставляти яблука до України. За іншими імпортними фруктами мита близькі до нуля. Тому щодо фруктів, то ми точно будемо у виграші від вступу в ЗВТ», - відзначають експерти.

«Квоти в 270 тис. тонн на безмитну поставку свіжих фруктів до ЄС Україні вистачить ще на 5-7 років, бо обсяги конкурентної за якістю свіжої фруктової продукції в Україні поки не перевищують 80 тис. тонн, якщо баштанні відносити до фруктів», - пояснила керівник проекту «Агроогляд: овочі та фрукти" Тетяна Гетьман. «А ось щодо овочів ми можемо повністю використовувати квоту вже в цьому сезоні, оскільки Україна могла б експортувати в ЄС не менше 50 тис. тонн однієї лише цибулі. Очевидно, ЄС серйозно побоюється українських овочів, якщо обмежує поставки такою маленькою квотою», - вважає експерт.

Експерти «АПК-Інформ: овочі та фрукти» вважають, що «фруктова» домовленість не зробить значного впливу на внутрішній ринок України, оскільки імпортні мита вже зараз порівняно невисокі. На їхню думку, постачання з ЄС можуть незначно збільшитися тільки в дефіцитні роки у весняний період.

Обговорювали на переговорах і питання біоетанолу. ЄС погодився на експорт цього продукту в обсязі 10 тис. тонн через 5 років, в перший рік - 27 тис. тонн.

За словами М.Присяжнюка, досягнуто домовленості про збільшення квот практично за всіма видами продукції в 2-4 рази, таким чином «аграрний сектор практично завершив роботу з підготовки до підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС». При цьому він підкреслив, що Україна за перше півріччя ц.р. вперше за весь час існування незалежної держави досягла позитивного балансу з імпорту-експорту сільськогосподарської продукції з Європейським Союзом. «Це говорить про те, що сьогодні для нас відкривається європейський ринок», - зазначив міністр.

Т.Левченко також запевняє, що затверджені обсяги, порівняно з тим, що обговорювалося раніше, - «дуже позитивна динаміка рішень щодо ЗВТ для аграрного сектору».

Між тим, таємницею за сімома замками залишається те, які поступки зробила Україна в обмін на отримані квоти. Т.Левченко вважає, що «швидше за все, щось запропонували з інших галузей». Поки відомо тільки про те, що Україна погодилася на поетапне зниження експортного мита на соняшник на 1% на рік - до нуля протягом 10 років. Якщо це буде проходити плавно, то і переробники, і виробники зможуть адаптуватися. А у випадку різкого стрибка Україна ризикує стати сировинним придатком для ЄС, виснажуючи свої землі і відправляючи на експорт не продукт переробки - соняшникову олію (а в цьому сегменті ми займаємо лідируючі позиції), а сировину, даючи можливість сусідам завантажити їхні переробні потужності і залишити собі додану вартість. І тоді з нетто-експортера Україна може перетворитися в нетто-імпортера.

Українське сільське господарство вже не раз доводило свою життєздатність, причому в умовах практично повної відсутності підтримки з боку держави. І вступ до Світової організації торгівлі виявився йому під силу. Залишається надія, що зона вільної торгівлі з ЄС для нього стане черговим етапом розвитку, а не розвалу.

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News