«Врегульоване» молоко - до каші з "китайської" гречки
«Врегульоване» молоко - до каші з "китайської" гречки

«Врегульоване» молоко - до каші з "китайської" гречки

11:23, 30.05.2012
8 хв.

Депутати пропонують включити молоко до об’єктів цінового регулювання. Експерти кажуть, що це зумовить скорочення виробництва молока та зростання цін... Асоціація - "гречана епопея" минулого року...

Молочна галузь України опинилась між двох вогнів -  і свої "б’ють", і від чужих - лише перепони.  Ще не забулися пертурбації з дотаціями на вирощування ВРХ, які мали покращити стан галузі, кардинально змінити систему підтримки виробників тощо.  Але так жодне починання і не було доведено до логічного завершення. А до цього - вже кілька місяців на молоко впливає зовнішній негатив - обмеження на постачання сирів до РФ.  Результат прогнозований - виробництво зменшується, ціни зростають. Намагання влади оперативно, разовими рішеннями розв’язати заплутані глобальні проблеми ніяких асоціацій, крім іронічної згадки про "покращення вже сьогодні", не викликають. Щось таке спадає на думку, коли  обмірковуєш  пропозицію включити молоко до об’єктів державного цінового регулювання.

Верховна Рада України 22 травня ухвалила у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до статті 3 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” щодо регулювання закупівельних цін на молоко» (№ 10456). Законопроект пропонує включити молоко до переліку об’єктів державного цінового регулювання; встановити, що підприємства гуртової та роздрібної торгівлі, а також переробні підприємства проводять розрахунки з постачальниками об’єктів державного цінового регулювання у термін не більше 7 банківських днів з дня отримання продукції.

За 2011 рік, споживання молока однією особою в Україні становило 204 кг. Раціональна норма здорового харчування 380 кг молока.

Таке нововведення, на думку ініціаторів, підтримає селян і, водночас, забезпечить українцям доступні ціни на необхідний продукт, незалежно від рівня їхніх доходів. Експерти не такі оптимістичні. За їхніми оцінками, держрегулювання негативно відіб’ється на галузі і призведе до скорочення виробництва молока, а також зростання цін на нього.

Відео дня

Молоко як воно є

Молочній галузі України не звикати до проблем: постійне скорочення поголів’я худоби, низькі закупівельні ціни. Цього року «допомогли» ще й сусіди. Після заборони експорту сирів до РФ, підприємства, які орієнтувалися на цей ринок, зменшили обсяги закупівлі молока, що разом із сезонним збільшенням пропозиції, а отже, зменшенням цін, негативно вплинуло на галузь.

За даними експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), для сільгосппідприємств середня по країні ціна у квітні 2012 року була 3 грн/кг у порівнянні з 3,5 грн/кг у лютому, для господарств населення - 1,8 грн/л проти 2,5 грн/л. Для багатьох гравців ринку виробництво молока стало збитковим, оскільки собівартість варіює в діапазоні 2,3-2,5 грн/кг., зазначають експерти.

Крім заборони експорту, вагомою причиною зниження цін на сире молоко є висока сезонність виробництва в Україні. Суттєве зростання виробництва молока припадає на квітень-серпень, відповідно, в цей період ціни на ринку щороку знижуються. Зниження цін – загальноєвропейська тенденція, однак порівняно з іншими країнами в Україні сезонність виробництва вкрай надмірна, що є причиною екстремальних цінових показників сирого молока, пояснюють в УКАБ.

Держрегулювання цін на молоко: що не так?

Депутати-ініціатори згаданого законопроекту на чолі з головою Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Григорієм Калетніком 

За період 1990 по 2010 рік чисельність корів в Україні  зменшилась з 8,4 до 2,6 млн голів (в 3,2 рази), а виробництво молока впало з 24,5 до 11,1 млн. тонн (в 2,2 рази). В 2011 р. чисельність корів зменшилась на 50 тис. голів (з 2631,2 до 2582,2 тис. голів), а загальне виробництво молока зменшилося на 163,7 тис. тонн (з 11,2 до 11,1 млн тонн). За І кв. 2012 р. проти відповідного періоду минулого року у всіх категоріях господарств чисельність поголів'я корів зменшилась, ще на 34,9 тис. голів (з 2648,3 до 2613,4 тис. голів).

вирішили побороти, за їхнім же визначенням, «негативні тенденції функціонування та розвитку молочного скотарства» і "забезпечити формування продовольчої безпеки шляхом цінової рівноваги між попитом та пропозицією на внутрішньому ринку молока та забезпечити соціальний захист населення від коливань цін на молочні продукти".

Але експерти стверджують, що замість того, аби вирішити низку нагальних проблем, законотворці планують, навпаки, додати ще деякі. За словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, згаданий законопроект пропонує, щоб переробники розраховувалися з виробниками за молоко впродовж 7 днів з моменту його постачання на підприємство. Переробники, згідно з документом, також повинні одержувати оплату від роздрібу за молоко впродовж 7 днів з моменту його постачання, але це стосується тільки молока рідкого обробленого, яке займає лише 8% у структурі промислової переробки молока. Таким чином, виробник змушений буде оплатити всю куплену продукцію протягом семи днів, але за тверді сири, наприклад, одержить оплату від роздрібу через 3-4 місяці. «Очевидно, що цю різницю їм (переробникам – ред.) треба буде якимось чином заповнювати за рахунок обігових коштів кредитних установ. Знаючи, яка в нас сьогодні ситуація на ринку фінансування, особливо це стосується фінансування сільського господарства, очевидно, що переробні господарства просто не витримають цього тиску. І вони або збанкрутують, або їм треба буде перейти на більш-менш тіньові розрахунки за цю продукцію, де не враховуватиметься ця норма законопроекту, що призведе до подальшого зниження закупівельних цін на молоко в Україні і підвищення імпортної складової на нашому ринку», - вважає А.Ліссітса.

Він зазначив, що якщо така норма впроваджується, то вона має стосуватися всіх ланок ланцюжка, зокрема роздрібу.

Представник молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації Ренато Рушчик зазначив, що прийняття даного законопроекту призведе до зниження виробництва, оскільки в переробників не буде достатньо обігових коштів для того, аби купувати все необхідне молоко, і в цьому разі для виробників закупівельні ціни знову знижуватимуться. «...якщо буде таке становище, що й нашим партнерам - роздрібній торгівлі - треба буде оплачувати протягом 7 днів, то вони підніматимуть ціни для того, щоб якось компенсувати це. Таким чином, реалізується на ринку найгірший, песимістичний сценарій», - заявив Р.Рушчик.

На його думку, «краще, аби цього закону не було, але якщо він приймається, то має включати всі складові, до яких буде однакове ставлення», - підкреслив представник Європейської Бізнес Асоціації.

У свою чергу виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко зазначила, що «вимивання обігових коштів молокопереробних компаній спричинить вкрай негативну ланцюгову реакцію, зросте собівартість готової продукції на полицях магазинів, від чого постраждають споживачі, а молокопереробники, відповідно, будуть змушені призупинити інвестиції в розширення і модернізацію виробничих потужностей, у підвищення якості продукції, що зашкодить розвитку всього молочного сектору України».

Тому профільні організації планують звернутися до Верховної Ради, до голови ВР і Комітету з питань аграрної політики та продовольства з проханням або відхилити цей законопроект у другому читанні, або внести необхідні зміни, щоб увесь ланцюжок розраховувався впродовж одного й того ж періоду. «Ми вже підготували звернення, і сьогодні-завтра вони будуть направлені у Верховну Раду. Насамперед ми наполягаємо на тому, аби відмінили, а у разі, якщо не буде можливості відмінити, то щоб прийняли на весь ланцюжок однаковий період часу», - сказав він.

Побачимо - чи дослухаються законодавці до думок експертів ще на етапі розгляду документа. На жаль, поки виникають асоціації з минулорічною "гречаною епопеєю", коли внесення гречки до об’єктів цінового регулювання спричинило шалене зростання ціни на неї в три-чотири рази та тимчасово призвело  до повного зникнення крупи з полиць магазинів.  Штучний дефіцит та ажіотаж спонукав до таких "нетрадиційних" заходів як термінова закупівля ще одного "товару китайського виробництва" - гречки. Тоді, зрештою, програла і держава, і громада. Питання - хто виграв - риторичне. Так само, як і питання - хто й навіщо намагається "варити кашу" з китайської гречки", тільки тепер вже - на "державному молоці"...

Ярина Сало (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся