Українська пшениця виходить на Чиказьку біржу

Українська пшениця з 6 червня виходить на Чиказьку біржу. Наше зерно отримає реальну ціну, а країна - посилення позицій на світовому ринку. Але про ефективність і перспективи новації можна буде говорити через півроку-рік...

Чикагська товарна біржа з 6 червня вводить новий ф'ючерс - пшениця, FOB, Чорне море. Розмір контракту складе 5 тис. бушелів (136 тонн), при цьому поставки будуть здійснюватися в липні, вересні, грудні, березні та травні. Базовим активом є борошномельна пшениця, яка поставляється на умовах FOB в п'ять українських портів: Одеса, Іллічівськ, Севастополь, Південний та Миколаїв, а також в три російських і один румунський порт.

Враховуючи прогноз Міністерства аграрної політики і продовольства, відповідно до якого виробництво зерна в Україні цього року складе 47,2 млн тонн, з яких на експорт можна буде відправити 22-25 млн тонн зерна, поява нового механізму роботи на зерновому ринку має для країни велике значення .

На думку президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, це дуже важлива подія для українського зернового ринку, оскільки поява цього ф'ючерсу дозволить встановити реальну і прозору ціну на вітчизняне зерно. Раніше, аби зрозуміти, яка буде ціна на FOB в Україні, потрібно було вираховувати з ціни на біржі транспортні витрати, логістику і т. д., а оцінка вартості в конкретному регіоні показує більш реальну ціну. «Ціна, що незрозуміло як формується, і непрозора, вона всіх дезінформує. Якщо ми маємо реальнішу ціну, то всі учасники ринку виграють. Тому всі, хто працює на зерновому ринку - і виробники, і переробники, і експортери, і уряд, для всіх дуже важливо, щоб ми мали реальну ціну, бо це дає можливість приймати правильні рішення і бізнесу, і владі», - зазначив В.Клименко.

При цьому на рівень ціни це не вплине, тому що вона буде формуватися так само, як і раніше: світовими запасами, світовим виробництвом і світовим споживанням.

Старший аналітик Dragon Capital Тамара Левченко згодна: позитивний момент в появі нового інструменту полягає в тому, що він зробить ціноутворення більш прозорим і зрозумілим для вітчизняних виробників та трейдерів, а також для аналітиків, які займаються діяльністю сільгоспкомпаній,що торгуються на біржі. Крім того, сільгоспкомпанії (виробники і трейдери) можуть зацікавитися хеджуванням позицій або їх торгівлею, враховуючи відсутність ф'ючерсів на сільгосппродукцію в Україні

За словами начальника аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марії Колесник, позитивом цього інструменту є можливість хеджування ризиків для українських виробників. «Фактично, якщо спекулянт просто грає на біржі, він може від цього як втратити, так і виграти. Але якщо ви виробник, то платите певну, незначну суму за те, щоб зафіксувати ту ціну, яка є на сьогоднішній день і яка вас влаштовує. А оскільки контракт наближений до українських реалій, до української якості зерна, доставленого до українських портів, то це ціновий орієнтир», - зазначила вона.

На думку В.Клименка, ще одним позитивним впливом цього інструмента на зерновий ринок країни буде можливість залучати кредити під контракти і реалізовувати форвардні контракти, отримуючи гроші під ще не вирощене зерно. «Біржове ціноутворення дозволяє виробникам зерна отримувати гроші, кредитні ресурси або гроші під форвардні поставки товару. Цей контракт на Чикаго стимулює форвардні контракти, їх стане набагато більше, ніж сьогодні. Біржа показує ціни на рік вперед, Україна в цьому випадку отримає більш прогнозовану ситуацію», відзначив В.Клименко.

Щодо критики, що українські аграрії не знають англійської мови і не знайомі з принципами роботи біржі, В.Клименко заперечує, бо в усьому світі для роботи на біржі наймають брокерів. «Тому наші сільгосптоваровиробники змушені будуть витратитися на брокерів, хто не може витратитися, повинен створювати кооперативи, як у всьому світі, і брокер буде обслуговувати не одного виробника, а всіх членів кооперативу», - зазначив він.

Експерти підкреслюють, що поява цього контракту на Чикаго ще не говорить про те, що він приживеться. Про те, чи піде торгівля, чи ні, можна буде говорити тільки через півроку-рік. «Якщо ми побачимо, що цей контракт буде торгуватися, тоді буде ліквідність, тоді буде ціна, на яку можна орієнтуватися. Якщо охочих торгувати цим контрактом буде мало, тоді ліквідності не буде і не буде реальної ціни. Тому говорити про те, що ми перемогли, зробивши контракт на біржі, ще рано», - зазначив В.Клименко.

Експерти відзначають, що не всі українські виробники готові виходити на біржу, оскільки не мають достатньої інформації про механізми її роботи. Бізнес на сьогодні в цьому питанні не достатньо освічений, хоча провідні компанії вже зараз хеджували свої ризики на Чикаго, купуючи звичайні чиказькі ф'ючерси, кажуть експерти.

«Тут не тільки виробники будуть зацікавлені, але й покупці українського зерна з усього світу. Я думаю, покупці будуть більшою мірою стимулювати продавців, але в перший рік сказати, що 50% українських виробників кинуться на біржу - цього не буде. Добре б, щоб в перші три місяці це було хоча б 5-10% з обсягу, що пропонується на ринку зерна. Зрозуміло, що маленький фермер туди не піде, але для фермера це буде орієнтир, за якою ціною він може продавати зерно», - зазначила М.Колесник.

Крім того, експерти очікують, що слідом за ф'ючерсом на пшеницю з'явиться ф'ючерс кукурудза, FOB, Чорне море. При цьому експерти вважають, що не варто очікувати появи цього ф'ючерсу в дуже недалекому майбутньому. «Я думаю, що до тих пір, поки не буде показана ліквідність по пшениці, піднімати питання про ф'ючерс на кукурудзу безглуздо. Якщо пшениця піде добре, тоді можна починати міркувати про кукурудзу. Якщо пшениця не піде, я думаю, про кукурудзу можна буде не думати», - зазначив В.Клименко.

Він додав, що для нормальної роботи ф'ючерсу по кукурудзі Україні необхідно вирощувати достатні обсяги цієї культури і коли будуть забезпечені відповідні обсяги виробництва, може з'явитися контракт на кукурудзу.

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News