Іржаві комбайни "об’їдають" країну
Іржаві комбайни "об’їдають" країну

Іржаві комбайни "об’їдають" країну

16:50, 31.07.2012
9 хв.

Застаріла сільгосптехніка призводить до 6 млн тонн щорічних втрат зернових, тобто десь 10% врожаю. Втім, лише чверть вітчизняних підприємств мають сучасний парк. Мінагропрод перебрало на себе всі потрібні повноваження і спробує покращити ситуацію...

Застаріла сільськогосподарська техніка наразі стала в одну ланку з такими загрозами врожаю як посуха, затоплення, відсутність коштів, проблеми з елеваторами, негативні зміни в законодастві тощо... Через заіржавілі, морально та фізично зношені комбайни щороку втрачається близько 6 млн тонн зерна, тобто майже 10% зібраного врожаю. Крім того, через це приблизно на 10-15% зростає собівартість продукції.

Цьогорічної збиральної кампанії розмови про відсутність високоякісної сучасної техніки пожвавилися. А причина – зменшення врожаю зернових через несприятливі погодні умови. Міністерство аграрної політики і продовольства України знизило прогноз виробництва зерна до 45,3 млн тонн, що на 20% нижче за врожай 2011 року (минулого року українські аграрії зібрали 56,7 млн тонн зерна). Український гідрометеорологічний центр прогнозує зниження врожаю до 42 млн тонн. За прогнозами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», врожай зернових може скоротитися до 40 млн тонн. Є свій прогноз і у прем’єр-міністра Миколи Азарова. Він оптиміст – намолотимо 46-47 млн тонн зернових, каже. Прем’єр  їздить полями, врожай бачить, тому й прогнозує. Але зараз не про нього.

Зниження врожаю, зрозуміло, супроводжується фінансовими втратами. Мінагропрод оцінює втрати аграріїв у 13,6 млрд грн. «Це втрати від недобору врожаю по відношенню до минулого року, оцінені в цінах реалізації, які сформувалися на сьогодні», - повідомив директор департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Сергій Кваша. Водночас, він сподівається, що зростання ціни на світовому ринку частково зможе компенсувати втрати аграріїв. Про те саме, тільки трохи раніше говорив міністр сільського господарства і продовольства Микола Присяжнюк. Він був певен, що зростання світових цін на зерно компенсує аграріям недобір урожаю. «Ми маємо певні втрати зернових, однак рівень світових цін і показники виробництва свідчать, що ціни компенсують цей недобір. І я впевнений, що ті, хто цього року займалися зерновими, будуть у виграші», - сказав міністр.

Відео дня

До чого вся ця передісторія. Минулого року, коли врожай був рекордним і всім його вистачало, забували про втрати, яких зазнає наше сільське господарство від старої техніки. А вже цього року, коли не просто кожну копійку будуть рахувати, але й кожен колосок,  згадують, що частину й так невисокого врожаю втратять через відсутність високоякісних машин.

Пан Присяжнюк, як головний аграрій країни, очолив «рух за покращення технічного стану села». Він заявив, що забезпечення селян високоякісною сучасною технікою дозволить зберегти до 6 мільйонів тонн зернових щороку. «Через відсутність зернозбиральної техніки близько 6 мільйонів тонн зернових лишається щороку на полях. Це великий обсяг, який ми не можемо втрачати», - зазначив М.Присяжнюк. Але ж втрачаємо. Щоб оцінити масштаби втрат, можна глянути на сусідів. Білоруси цього року планують зібрати 9 млн тонн зерна (в 2011 році врожай зерна у цій країні становив 8,375 млн тонн). Якщо це врахувати, то ми зі своїми 6 млн тонн втраченого зерна маємо вигляд великих марнотратів.

На жаль, за оцінками експертів, якісний і сучасний парк техніки має не більше 25% вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Про потребу оновлення парку, забезпечення аграріїв сучасною технікою говорять не один рік як самі сільгоспвиробники, так і чиновники та експерти. Але не так швидко справа робиться, як слово мовиться… Розмови щодо незадовільного стану машин вже стали звичним явищем, але від того особливо нічого не змінюється. І в таких умовах аграрії змушені працювати (бо врожай не чекатиме роками хороших комбайнів), експерти – констатувати, що все погано, а державні мужі – обіцяти: маємо чіткі плани, скоро все буде добре.

За словами керівника напрямку мастильні матеріали для сільського господарства компанії Invent Group Ігоря Жеденка, забезпеченість українських аграріїв зернозбиральною технікою не перевищує 35-40%. При цьому термін служби близько 80% наявної техніки закінчився, відповідно, говорити про ефективність таких агрегатів не доводиться.

«Як постачальник мастильних матеріалів, наша компанія співпрацює з багатьма аграрними компаніями. Реальний стан справ ми бачимо на власні очі, обслуговуючи техніку клієнтів. Можна сміливо говорити про те, що якісний та сучасний парк техніки має не більше 25% вітчизняних сільськогосподарських підприємств», - говорить він.

Коментуючи слова Присяжнюка про 6 млн тонн щорічних втрат, Жеденко сказав, що насправді цей показник набагато вищий, бо необхідно говорити не тільки про прямі, але про опосередковані втрати. «Це врожай, який під час жнив був пошкоджений, що не дозволяє його зарахувати до високого класу якості і, відповідно, реалізувати за більшою ціною», - зазначає експерт.

Також, зауважує експерт, морально застаріла і зношена сільськогосподарська техніка призводить до зростання собівартості аграрної продукції приблизно на 10-15% (залежно від рівня господарства та оброблюваних ним культур). «Враховуючи й так невисоку конкурентоспроможність вітчизняного агропромислового комплексу, такі витрати йому просто «не по кишені», - говорить І.Жеденко.

Водночас, оновлення парку техніки вимагає значних інвестицій і часу. Експерт наводить приклад минулого року, коли аграрії витратили понад 3 млрд грн і придбали близько 10 тис. одиниць техніки. «Минулий рік вважається вдалим, бо перед тим через фінансову кризу техніку практично не закуповували. Але замисляться над тим, що вдалим ми називаємо рік, коли було придбано 10 тис. одиниць техніки, хоча щорічна потреба становить 50 тис. одиниць тільки комбайнів (і це за дуже скромними оцінками Міністерства аграрної політики)», - наголошує експерт.

Вирішити проблему можна як за допомогою державних програм пільгового кредитування закупівлі техніки, так і всіляких лізингових проектів, які аграріям пропонують комерційні структури, вважає експерт. «Це завдання, на реалізацію якого можуть піти роки. З урахуванням того, що техніка має властивість виходити з ладу або просто припиняти ефективно працювати через завершення рекомендованих термінів експлуатації, процес оновлення повинен бути безперервним», - зазначає Жеденко. Експерт згадав про ще одну проблему: вітчизняні фермери купують дорогу сучасну техніку, але не знають, як її правильно обслуговувати. У результаті техніка працює неефективно або не використовується у відповідності з її реальними можливостями, тому потрібно проводити і просвітницьку роботу, вважає він.

Міністр сільського господарства, назвавши цифру в 6 млн тонн втрат, також одразу ж почав розказувати, що робить міністерство для покращення ситуації. А воно, щоб ви не сумнівалися, вже має чітке бачення того, як забезпечити сільськогосподарською технікою аграріїв.

«Чотири місяці тому координацію діяльності сільськогосподарського машинобудування передали Міністерству аграрної політики та продовольства (раніше цим займалися два департаменти, один в Мінагрополітики, а інший - у Мінпрополітики - авт.). Ми внесли до Верховної Ради відповідний законопроект, який дасть можливість розпочати локалізацію виробництва іноземної техніки з 20-25%, а не з 50% [імпортних складових], ввести певні пільги на ввезення комплектуючих частин, що вже зроблено. Тобто наше завдання розпочати збір зернозбиральної техніки та важких тракторів в Україні», - підкреслив Присяжнюк.

Наразі відомство веде перемовини з провідними світовими виробниками сільськогосподарської техніки щодо початку мультибрендової збірки техніки в нашій країні, тішить міністр. Згадав він і про потребу впровадження системи лізингу для середніх і малих сільгоспвиробників, а також створення механізованих загонів.

«Невеликі сільгоспвиробники не мають достатньо коштів для придбання якісної техніки, тож ми маємо впроваджувати систему лізингу. Окрім цього є фермери, які, купуючи техніку в кредит, не використовують її на повну. Тому держава буде мотивувати створення механізованих загонів. Їх ефективність підтверджують експерти та досвід деяких областей, зокрема Київщини, де вони діють. Вартість їхніх послуг протягом останнього часу зменшилася на 80-90 гривень і наразі становить 300-320 гривень», - зазначив він.

Тож лишається подивитись, чи стане ефективним концентрація у Мінагрополітики всіх важелів із  забезпечення сільгоспвиробників кращою технікою. І коли нарешті зі стандартної фрази про «чітке бачення вирішення проблем»  зникне слово "бачення"...

Мирослава Холявінська (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся