Мовний закон не призведе до збитків виробників, оскільки не зобов'язує наносити на продукцію маркування регіональними мовами. Таку думку висловила юрист юридичної фірми «Ілляшов і Партнери» Ірина Кириченко в коментарі, переданому УНІАН.
За словами юриста, законом передбачено право, а не обов'язок товаровиробників проводити маркування й інструкцію із застосування їх продукції регіональних мовами. «Частина 3 статті 26 («Мова реклами і маркірування товарів») складається з трьох пропозицій, друга з яких свідчить: «за рішенням виробників товарів поряд із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами». Крім того, згідно з третьою пропозицією цієї ж частини, «маркування товарів для експорту виконується будь-якою мовою». Як випливає з наведених цитат, логіка даних нормативних положень повністю відповідає основному принципу цивільного права – дозвільній спрямованості: дозволено все, що не заборонене», - констатує І.Кириченко.
Юрист також вважає, що ухвалення цього закону зумовлене життєвою необхідністю: серед розмаїття товарного ринку України особливе місце займають лікарські засоби – особливий вид товару, застосування якого пов'язане з цілим поряд показань, протипоказань і обмежень, коли деколи від одного неправильно зрозумілого в інструкції чи на упаковці ліків слова може залежати здоров'я і життя людини. Досить навести приклади назв лікарських трав російською і українською мовами: кропива собача - «пустырник», глід – «боярышник». Не кажучи вже про специфіку застосування того чи іншого препарату, описаного в інструкції.
«А загалом цей закон дозволяє привести маркірування товару у відповідність до інтересів споживачів того чи іншого регіону України і, відповідно, посилити позиції товаровиробника в цьому регіоні. Тому, в інтересах виробника надати інформацію про товар у доступній для споживача формі. Тим паче, що це можна зробити поступово», - йдеться в коментарі.
Як повідомляв УНІАН, українська галузева компанія з виробництва пива, безалкогольних напоїв і мінеральних вод «Укрпиво» заявляє про збитки виробників через необхідність змінити упаковку після ухвалення мовного закону і просить відмінити цю норму. Компанія відзначає, що виробники стурбовані ухваленням Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики», яким, зокрема, передбачено, що маркірування товарів, інструкції з їх застосування тощо виконуються державною мовою і на мовою регіональною або мовою меншини.
Нагадаємо, 3 липня 2012 року Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики», що викликало хвилю протестів в усій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято із суттєвими порушеннями. Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менш як 10% жителів розмовляють цією мовою.
31 липня Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав закон «Про засади державної мовної політики», який розширює застосування російської мови на регіональному рівні. Документ направлено на підпис Президентові України.
За даними експертів, на реалізацію мовного закону державі щорічно необхідно буде витрачати з держбюджету від 17 млрд грн до 50 млрд грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Мовний закон призведе до негативних наслідків, у тому числі фінансових – Порошенко
