Війна за етикетку: Україна може залишитися без "коньяку" і "шампанського"

Однією з найбільш обговорюваних тем на «торговельних» переговорах з ЄС стали норми використання географічних найменувань. Чи зуміє Україна відстояти «шампанське» і «коньяк» бодай для внутрішнього ринку, як це зробили інші держави, покаже час

На шляху до Європи українська алкогольна галузь може "розгубити" звичні для  вітчизняного споживача бренди. Втім, досвід низки інших країн показує, що бодай для внутрішнього ринку цілком реально зберегти на етикетках власних виробників назви "коньяк" і "шампанське". Головне, щоб держава підтримала своїх.

Україна і Європейська комісія парафували текст угоди про Зону вільної торгівлі між сторонами, яка є невід'ємною частиною угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Хоча зараз у Європі говорять про те, що підписання і ратифікація документа можуть затягнутися, Київ сподівається вкластися у конкретніші терміни – кінець цього року або початок наступного.

Однією з найбільш обговорюваних тем на «торговельних» переговорах стали норми використання географічних найменувань (Міжнародна конвенція найменувань за місцем походження вимагає не застосовувати історичні найменування за походженням до напоїв, які виготовляються на інших територіях). Україна вже поступилася декількома позиціями своєї виноробницької продукції (залишилася без права використання брендів «коньяк», «шампанське», «херес» та ін.). Єдине, чого вдалося добитися, – 10-річного перехідного періоду.

Стираючи етикетки: goodbye «шампанське» і «коньяк»

Спочатку Україна розраховувала зберегти за собою право використовувати географічні назви під час виробництва виноробницької продукції для внутрішнього ринку та експорту до країн, що не входять до Євросоюзу. Згідно з Законом «Про виноград і виноградне вино», на етикетки наноситься напис «коньяк України» або «шампанське України». Це прямо вказує споживачеві на походження напоїв і не дає ввести його в оману. Проте десятирічний перехідний період і підготовлюваний компенсаційний пакет – ось той  максимум, якого зуміла добитися наша сторона.

Як пояснив ситуацію міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, «йдеться про гармонізацію законодавства, про створення позицій інвестиційного клімату і відповідних стандартів демократії. Сьогодні це потрібно українцям».

Тим часом у першу чергу це потрібно європейцям, оскільки протягом останніх декількох років спостерігається зниження продажів у секторі виноробства, і для ЄС украй важливо заполонити український ринок своєю продукцією. Під основний удар потрапляють вітчизняні винарі, які багато років використовують іноземні найменування для своїх напоїв.

Українські виробники апелюють до Президента і уряду України, не погоджуючись із вимогами європейської сторони щодо заборони, зміни національних технологічних стандартів, створення технологічних бар'єрів для розвитку вітчизняного виноробства.

«У тристоронньому меморандумі між Міністерством аграрної політики і продовольства, Міністерством економіки і «Укрвинпромом» чітко прописані ті позиції, які влаштували б представників галузі. Проте офіційна українська делегація на чолі з Валерієм П’ятницьким не дотримується цього аргументованого документа, узгодженого з виробниками. Часом нам, представникам галузі, здавалося, що легше переконати європейців, ніж співвітчизників», – відзначив перший заступник генерального директора корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко.

Він пояснив, що «згідно з пунктом 4 ст. 24 Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), немає перешкод для того, щоб використовувати певні географічні позначення, якщо вони сумлінно використовувалися протягом мінімум 10 років – до 15 квітня 1994 року. І наших винарів це влаштовувало: історія українського портвейну, хереса, мадери, коньяку, шампанського налічує понад 100 років популярності серед населення. При цьому одна справа продавати коньяк і зовсім інша – продавати коньячний напій або бренді».

За його словами, «у всіх країнах ЄС, і не тільки, позиція галузевих об'єднань є першочерговою для винесення на міждержавні, міжурядові переговори. Що прописано в положеннях і статтях угоди (з ЄС) – не відомо, адже інформація закрита».

Поступки і нічого більше

Вітчизняні виробники звинувачують уряд у браку патріотизму, нагадуючи про СОТ. Поступки в рамках Організації – збільшений імпорт вин, причому безмитний. Як наслідок – спровоковано зупинку низки вітчизняних підприємств, що спричинить негативні економічні та соціальні наслідки для регіонів.

Уповноважений уряду України з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький дотримується іншої думки: «Виробникам доведеться попрацювати з позиціонуванням свого продукту на ринку, на якому вже звикли до того чи іншого найменування. Візьмімо, наприклад, традиційну пляшку «Радянського шампанського» з чорною етикеткою і золотистим написом, зробленим певним шрифтом. Але якщо на точно такій самій пляшці з точно такою самою етикеткою тим самим шрифтом буде написано «Радянське ігристе» і в ній буде напій з тими самими смаковими якостями і за такою ж ціною, скільки людей взагалі помітять різницю? Народ звик до продукту, а не до назви. Плюс, звичайно, ми ставимо питання про якусь компенсацію. Потенційно це кредити Європейського інвестиційного банку, ЄБРР. Для підприємств, які хочуть модернізуватися, буде складено кредитний договір, пов'язаний із модернізацією виробництва, переходом на нові торгові найменування тощо. Якщо, умовно, ви сьогодні випускаєте шампанське, а завтра вам доведеться перейти на ігристе вино, то формально вам потрібно лише надрукувати нові етикетки».

Голова правління ЗАТ «Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» Олександр Гаран поділяє думку українських винарів щодо збереження за ними на внутрішньому ринку права на географічні позначення ЄС, а також на використання їх протягом максимально можливого перехідного періоду. Але вважає можливим й інший варіант розвитку подій, коли Україну змусять відмовитися від таких назв.

«На випадок «незручного» для нас рішення ми почали на своєму підприємстві випуск нових видів продукції – бренді, грапи, інше і чекаємо можливості представити їх на різних виставкових заходах», – розповів Гаран.

Перехід на нові найменування у будь-якому разі буде пов'язаний зі значними фінансовими втратами для винарів. Навряд чи наша держава виділить кошти на піар-кампанію, щоб допомогти вітчизняному виробникові. За оцінками фахівців, обсяги реалізації українських напоїв відразу впадуть на дві третини. Зменшення виробництва тільки винної продукції з географічним найменуванням на 50% призведе до втрат надходжень до держбюджету близько 400 млн. грн на рік за рахунок зменшення акцизних надходжень і ПДВ.

Крім того, якщо на ринку з'явиться продукція під найменуванням «ігристе вино», хай навіть відомих торговельних марок, споживач цілком виправдано може чекати від неї м'якшої цінової політики. А це також призведе до збитків.

На думку директора АП «Ужгородський коньячний завод» Володимира Гісема, «право вітчизняних винарів на використання географічних позначень у тому вигляді, в якому вони застосовуються зараз в Україні, узаконене міжнародним законодавством. Головне, щоб винарі об'єднали зусилля і не відмовилися від того, що є нашим на законному рівні. Закон однаковий для всіх, а застосування Євросоюзом подвійних стандартів стосовно розвинених країн є не що інше, як дискримінація».

Українські виробники негативно оцінюють монополізацію найменувань за місцем походження, вони впевнені, що значення має тільки відповідність класичним технологіям.

Винарі вважають недоцільною пропозицію уряду підвищити акцизний податок (майже на 70%) на спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок з винограду, що відображено в законопроекті №10653, зареєстрованому у Верховній Раді 21 червня 2012 року.

Як відомо, з 1 квітня 2013 року «коньяк Україна» має право називатися продукт, який містить не менш ніж 25% спиртів українського походження. Водночас, згідно з Податковим кодексом, податки і збори не повинні коректуватися впродовж бюджетного року. Вносити зміни до них можна не раніше ніж за 6 місяців до початку бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила і ставки.

Учасники ринку вважають, що вітчизняний коньяк не може бути прирівняний за ставками акцизного збору до інших міцних алкогольних напоїв, таких як горілка і бренді, яким витримка не потрібна. Скасування пільгової ставки акцизного збору створює неконкурентні умови. Споживач не замислюватиметься над якістю напою – продукт як класичної, так і «прискореної» технології буде називатися «бренді».

Крім того, пропоноване підвищення ставки акцизного збору призведе до зростання вартості кінцевого продукту. Для виробників якісного українського коньяку підвищення акцизу загрожує витісненням з ринку. Як наслідок, зросте вірогідність зникнення коньяків, які виготовляють насамперед з вітчизняної сировини. За майже однакових фінансових результатів (як у разі підвищення акцизу, так і в разі збереження пільгової ставки) держава може або назавжди втратити «коньяк України», або зберегти пільгову ставку акцизного збору для подальшого розвитку галузі.

У Мінекономрозвитку запевняють, що реалізація положень закону сприяє забезпеченню виконання державою своїх міжнародних зобов'язань і поліпшенню конкурентного середовища на ринку лікеро-горілчаних виробів.

На ділі ж усе виглядає так, що винарі стали заручниками політичних інтересів і невміння офіційної переговорної групи відстоювати національні права. Наприклад, Вірменія, на відміну від України, зуміла домовитися з Францією, яка дозволила їй  використовувати слово «коньяк» у назві своєї продукції. Винарі США, які зіштовхнулися з аналогічними вимогами СОТ, використовують назву California Champagne – Каліфорнійське шампанське. В останньому випадку Конгрес США відхилив претензії французьких виробників і ухвалив закон, який вказує, що термін «шампанське» є «частково видовим» (англ. semi-generic). Грузія продає у нас свій «коньяк», Молдова на етикетках позначає продукт як «Дівін» і «молдавський коньяк».

Чи зуміє Україна відстояти «шампанське» і «коньяк» для внутрішнього ринку, як це зробили інші держави, покаже час. Наразі ж залишається сподіватись, що зміна назв якщо й відбудеться, то не так скоро, і цього часу буде достатньо, щоб підготувати ринок. Проте остання зустріч, у травні поточного року, з європейським експертом з фінансових питань проекту Єврокомісії з GL (географічні найменування) Джузеппе Нарделі показала, що Європа не готова виконувати задекларовані зобов'язання, які стосуються преференцій і надання фінансової та технічної допомоги українським виробникам у зв'язку з відмовою від деяких чутливих для ЄС географічних найменувань. Це ставить українську виноградно-виноробницьку галузь у явно нерівні умови з європейськими країнами.

Леся Буценко (для УНІАН)

УНІАН в Google News