Кооперативи врятують сільгоспвиробництво

Кооперація на селі набирає обертів. Але для того, щоб кооперативний рух став масовим, потрібне фінансування. На початку березня уряд пообіцяв аграріям виділити з державної скарбниці 100 мільйонів гривень саме на створення та розвиток кооперативів. Цього замало, але навіть ці кошти зможуть активізувати сільгоспвиробництво і збільшити доходи селянина.

Кооперація на селі набирає обертів. Але для того, щоб кооперативний рух став масовим, потрібне фінансування. На початку березня уряд пообіцяв аграріям виділити з державної скарбниці 100 мільйонів гривень саме на створення та розвиток кооперативів. Цього замало, але навіть ці кошти зможуть активізувати сільгоспвиробництво і збільшити доходи селянина.

У виробництві сільгосппродукції в Україні зайняті майже 5 мільйонів осіб, що становить 34% від усіх селян. При цьому дві третини мешканців села майже не отримують доходи від виробництва аграрної продукції. Минулого року міністр АПК Микола Присяжнюк запропонував вихід із кризової ситуації – створення кооперативів на селі.

“Основна необхідність створення сільськогосподарських кооперативів - подолання бідності. Щорічно наш виробник орієнтовно втрачає 52,5 мільярда гривень, продаючи продукцію посередникам за низькими цінами”, - заявив голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич.

За таких обставин міністр агрополітики Микола Присяжнюк не міг не виступити з ініціативою про відродження кооперативного руху на селі.

Розвиток такої форми господарювання в Україні протягом тривалого періоду гальмувався через недосконале законодавство. Селяни просто побоювалися «непідйомного» податкового тягаря. Другою причиною, яка стримувала створення кооперативів, були негативні спогади про колгоспно-радгоспну систему.

Як не дивно це звучить, але ініціатива щодо створення кооперативного руху стала першою за роки незалежності конструктивною пропозицією влади для селян. Це була б альтернатива зруйнованим колгоспам та бездіяльності місцевих чиновників. Сьогодні не можна не визнати позитивну складову ініціативи «Рідне село», проте, дуже прикро, що таку ідею влада запропонувала не на початку дев’яностих років минулого століття. Адже таким чином можна було б врятувати потужні виробничу та логістичну складові агропромислового комплексу.  Втім, краще пізно, ніж ніколи.

Селяни не проти кооперації

Ми вже звикли до того, що значну частину ініціатив за часи незалежності влада впроваджувала, не питаючи думки своїх громадян. У більшості випадків це призводило до негативних наслідків. І справа не в колишній і не в чинній владі. Справа у радянському менталітеті управління.

Помилки «попередників», напевно, були добре вивчені нинішнім аграрним міністром. Тому перед масштабною реалізацією «Рідного села» він все-таки вирішив запитати власне селян, чи потрібен їм кооперативний рух. Як повідомила директор «Науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів«АГРООСВІТА» Ірина Синявська на проведеному в УНІАНІ круглому столі, було опитано 10 832 сільських голів.

"При цьому 83,4% опитаних підтримали ініціативу створення кооперативів", - зазначила І.Синявская, уточнивши, що стимулюючим фактором створення кооперативів для 68% опитаних є пільговий режим оподаткування, а для 61% - можливість надання пільгових кредитів.

Хоча наведені нижче дані є інформацією Мінагрополітики, але, вибірково зателефонувавши до голів сільрад у різні регіони, ми зробили висновок, що профільне міністерство і справді опитало їх, розіславши разом з інформаційними матеріалами анкету. Логіка чиновників зрозуміла: саме сільські та селищні голови сьогодні є ланкою, яка поєднує простого селянина з державою.

Поінформований − значить, озброєний

Те, що селяни схвально відгукнулися про ініціативу «Рідне село», ще не означає, що вони вже чітко розуміють, як саме створити кооператив. Раніше саме недостатній рівень поінформованості селян був суттєвим «гальмом» розвитку кооперації, а відповідно − сільгоспвиробництва загалом.

Профільний міністр запропонував модернізувати та вдосконалити роботу органів дорадництва та налагодити комунікацію між органами влади та селянами. Міністр агрополітики Микола Присяжнюк переконаний, що селянам потрібно чітко роз’яснити: як покроково створити кооператив, яка різниця між виробничими та обслуговуючими кооперативами, який кооператив організувати −  молочарський, зерновий, із заготівлі та забою живої худоби, із заготівлі плодів та овочів чи переробний?

Для цього Мінагрополітики вже другий рік поспіль роз’яснює селянам механізми створення кооперативів і отримання державної допомоги через міністерський колл-центр. Але головним комунікатором для жителів села залишаються сільські голови. Цьогоріч буде продовжено навчання голів сільських та селищних рад при аграрних вишах – навчити планують майже 8 тисяч голів сільрад з питань кооперації, фермерства та розвитку сільських територій. А вже наступним етапом стане навчання селян. Їм фахівці пояснюватимуть, як зробити власне виробництво економічно вигідним.

Зі слів голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Івана Томича, якнайшвидше розпочати розвиток кооперації на селі допоможуть спільні дії дорадництва. Адже половина успіху у процесі створення мережі кооперативів – це належне інформування громадськості, а лише потім – фінансова допомога. На думку голови громадського об’єднання, для цього необхідні кооперативні кадри та школа кооперативного лідера. Саме такі осередки потрібно створювати на рівні районів та населених пунктів для проведення інформаційної роботи.

Поради європейців та український досвід

Доцільність створення кооперативів не викликає сумнівів ні в експертів аграрного ринку, ні з огляду на досвід європейських країн, де сільгоспвиробництво успішно збільшує свою рентабельність. Наприклад, у сусідній Польщі вже понад 50% селянських господарств охоплені саме кооперативами.

На переконання заступника Президента Естонської аграрної палати торгівлі та фермерських організацій Олава Крена, кооперативи в Україні допоможуть повернути життя у сільську місцевість та у сільську громаду. Фактично, саме ці завдання й ставить перед своїм міністерством Микола Присяжнюк. Зокрема, запропонований ним підхід до ведення господарства сприятиме виробництву конкурентоспроможної продукції та налагодженню шляхів збуту. І головне тут − щоб селяни отримували стабільно високий дохід.

Починати, на думку експертів, потрібно зі створення сімейних ферм. Це підтверджує європейський експерт − Генеральний секретар Німецької Райффайзен Асоціації Волкер Пітерзен. За його словами, в  усіх країнах, які є важливими гравцями на продовольчому ринку, має бути сформований кооперативний рух. Оскільки поодинці дрібні та середні сільгоспвиробники не зможуть вплинути на сільський розвиток країни, вийти на міжнародний ринок та збільшити експортний потенціал.

Ефективними прикладами сільгоспкооперації перед європейськими колегами може похвалитися й Україна. У селі Обарів на Рівненщині вже 16 років працює виробничий кооператив «Західний», який об’єднує 56 селян. Він заготовляє сировину та виробляє комбікорми для свиней, корів та птиці за 150 рецептами. Жителі села самі змінили ситуацію у своїй місцині.

Яскравим прикладом організованого кооперативного руху є Чернівецька область. Кілька сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Сторожинецькому районі наприкінці 2012 року відкрили перший в Україні кооперативний переробний молочний завод. Ідея створити молокопереробне підприємство з’явилася ще у 2008 році. Задля досягнення цієї мети три кооперативи Сторожинецького району – «Новобросківецький», «Стор-Агрогромада» і «Комарівська Нива» заснували об’єднання «Господар Підгір’я». Найактивніші увійшли до ініціативної групи. На підприємстві вже 20 працівників. За зміну планується переробляти до 12 тонн молока, випускати пастеризоване молоко, кефір, тверді та сичужні сири, забезпечувати ними дитячі садки, школу та лікарню.

Справа за малим: кооперативи потребують підтримки

Як бачимо, сьогодні для реалізації ініціативи «Рідне село» є підтримка самих сільських жителів. Їм лише потрібно роз’яснити, навчити і дати необхідні дороговкази. І, головне, не заважати, а лише допомогти фінансово.

Поки що влада зробила лише перші кроки, наразі − на законодавчому рівні. Схвалено зміни до Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», якими передбачено зменшення податкового навантаження на селян. Це повинно стимулювати створення нових кооперативів, проте їхня економічна  ефективність стане відчутною, якщо кооперація не зупинятиметься на кількох, хоча й показових, сотнях прикладів. Перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов переконаний − для того, щоб сільське населення було працевлаштоване і мало стабільний дохід, необхідно створити близько 18 тисяч обслуговуючих кооперативів. Враховуючи потужну роз’яснювальну кампанію серед селян, це не так і багато.

Фактично, під час вибору форми господарювання селянину найбільш вигідно створити саме кооператив, особливо, сільськогосподарський обслуговуючий. Чому? По-перше, вони  мають можливість отримати від держави компенсацію вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. По-друге, можуть скористатися механізмом фінансового лізингу техніки, обладнання для вирощування свиней та виробництва продукції тваринництва. По-третє, об’єднавшись  у кооперативи, селяни зможуть уникнути корупційних планів місцевих чиновників, адже державна допомога надаватиметься адресно.

Проте, як справедливо зазначає заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Вадим Івченко, кооперативам необхідна державна підтримка. “Створені в 2012 році кооперативи в основному працюють в мінус, так як собівартість виробництва вище, ніж те, що вони пропонують на ринку. Державні дотації необхідні кооперативам протягом перших 7 років їх існування», - уточнив він.

Здається, в Мінагрополітики зрозуміли, що затягувати зі створенням кооперативів не варто, і переорієнтували частину державних дотацій на тваринництво, оскільки більшість особистих селянських господарств утримує худобу.

Для того, щоб кооперація на селі набрала обертів, потрібне фінансування. У планах на 2013 рік  - виділити 100 мільйонів гривень. Експерти кажуть, що цього замало. Але навіть ці кошти можуть активізують сільгоспвиробництво і збільшити доходи селянина.

Яна Романько (УНІАН)

УНІАН в Google News