Хто прогодує енергетичного кадавра

Початок 2018 року видався досить насиченим на новини у розділі «Електроенергетика України». Це і початок конкурсу на вакансії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. І спроба вкотре протягнути грабіжницькі для споживача RAB-тарифи для розподільчих компаній. І нова хвиля дискусії щодо погашення боргів перед окремою приватною генерацією за рахунок усіх інших державних. І все це фактично за кілька місяців до початку роботи нової моделі ринку електроенергії. Чи можна в таких умовах сподіватися, що новий ринок та оновлений склад Нацкомісії поставлять крапку в історії непрозорого формування тарифної політики та розподілу державних коштів? Спробуємо розібратись.

Борговий алгоритм: хто кому завинив

Українців вже майже три роки заспокоюють розмовами про економічно обґрунтовані тарифи на електрику, які потрібні для оновлення зношених фондів, аби незабаром Україна не занурилась у пітьму. Тим не менш тарифи збільшуються, а енергетика продовжує деградувати.  

При цьому Регулятор вже попередив, що у 2018 р. тарифи на електроенергію знову зростуть. Провина  за це перекладається з «хворої» голови НКРЕКП на «здорову» -  на Міненерговугілля, яке затвердило прогнозний баланс електроенергії на 2018 рік зі зменшенням виробництва електроенергії на атомних та гідроелектростанціях, і відповідним збільшенням частки виробництва електроенергії тепловою генерацією (ТЕС, ТЕЦ). Зрозуміло, що керівнику НКРЕКП пану Вовку (який четвертий рік поспіль як атлант водночас утримує оптово-ринкову ціну на електрику і задовольняє щороку зростаючі апетити Р. Ахметова) вкрай потрібно навантажити по максимуму найдешевших виробників аби знайти джерело коштів для теплової генерації, яка виробляючи вдвічі менше отримує втричі більше. Звісно, при цьому його не хвилює, що гідроенергетики без води працювати не можуть, а атомні станції хіба ж хочуть – мусять проводити регламенті ремонти.

Але не лише преференціями на кшталт широковідомого «Роттердам+» годують підприємства Ахметова. Створені також особливі умови для експорту електроенергії ДТЕКом (відпускати в ринок за ціною більшою, ніж купувати в ньому для подальшого перепродажу). Регулярно здійснюється непрозорий розподіл коштів, що надходять від споживачів електроенергії.  А ще є досить слизька тема щодо погашення Енергоринком боргів перед виробниками, які (борги, мається на увазі) постійно зростають попри те, що рівень тарифів для споживача нібито приведено до економічно обґрунтованих. А також незважаючи на те, що свого часу впроваджено цілком прозору схему: кожна генерація отримує кошти пропорційно виробництву.

Алгоритм розподілення коштів досить простий: споживачі сплачують за електрику енергорозподільчим компаніям (обленерго), які в свою чергу перераховують ці кошти ДП «Енергоринок», а держпідприємство має пропорційно розподілити їх між виробниками електроенергії. На сьогодні борги Енергоринку перед генерацією формуються виключно через те, що обленерго не виконують своїх фінансових зобов’язань і не перераховують кошти в повному об’ємі. Одними з найбільших боржників держпідприємства є обленерго групи ДТЕК. Наприкінці 2017 р. їхній борг Енергоринку складав 5,1 млрд грн.

Відповідно зростанню боргів споживачів перед Енергоринком, зростають і його борги перед виробниками електроенергії. Причому мали б зростати – повторимося – пропорційно. Так, за даними Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї, станом на 1 лютого 2018 року ця сума складала 28,2 млрд грн. З яких майже половина - 12,7 млрд грн – ДП «Енергоринок» заборгував атомним електростанціям (їхня частка в структурі виробництва електроенергії – майже 58%). Борги перед тепловою генерацією складають 6 млрд грн (частка - менше 30%).  А тепер уважно стежимо за руками. З 1 січня 2017 року борг перед АЕС зріс на 700 млн грн, а перед тепловиками зменшився на 1,8 млрд. Якщо тут і можна вирахувати пропорцію, то лише зворотню: чим менше виробляєш, тим більше отримуєш.

Звідки ж гроші на зменшення заборгованості? У жовтні 2017 року на засіданні КМУ було прийнято Розпорядження «Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій», яким передбачається отримання кредитів ДП «Енергоринок» для погашення заборгованостей перед тепловою генерацією. Борги перед іншими генераціями навіть не розглядалися.

Звісно, що нестримна в питаннях реформаторських ініціатив НКРЕКП вже на початку січня 2018 року  підтримала цю ініціативу, схваливши механізм виплати заборгованих коштів енергогенеруючим компаніям. Механізм передбачає, що ДП «Енергоринок» має отримати кредит на 2 млрд грн, аби частково розрахуватись з боргами виключно перед тепловою генерацією (див. постанови «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», «Про внесення змін до кошторису ДП «Енергоринок» на 2018 рік»). Чверть цих грошей розподілять між ПАТ «Центренерго» - 294,40 млн грн та ПАТ «Донбасенерго» - 225,79 млн грн. Але більшу частину коштів – майже 1,5 млрд грн отримають компанії групи ДТЕК. В цьому випадку кредитні гроші Енергоринку ніщо інше, як аванс (читай - безкоштовні кредити, адже повернення кредитних коштів закладається цільовою надбавкою у тариф для споживачів) за електроенергію ТЕС, яка буде постачатись у майбутньому.

Подібні рішення приймались і раніше: Енергоринок брав кредити та видавав тепловій генерації аванси (за продукцію майбутніх періодів), після поверненнях авансів держпідприємство погашало свої кредити перед банками. Але з «невідомих причин» схему-методику вирішили принципово змінити. Тепер кредитні кошти будуть направлені виключно на погашення наявної заборгованості перед приватними тепловиками, а державні генерації і так невпинно працюють. Інакше кажучи, жебракам гроші не потрібні.

Так, нагадаємо схему кінця 2016 р., коли група компанії ДТЕК отримала 700 млн грн від «Енергоринку» не за визначеним алгоритмом, а за заслуги, й знову ж таки за гарячої підтримки незалежного Регулятора, який у передостанній робочий день року – 29 грудня  2016 р. - провернув багатоходівочку з розкладанням грошей по кишенях Ріната Ахметова. Тоді теж гроші отримали виключно ТЕС. Як не дивно, голова СБУ Василь Грицак напередодні прийняття цього рішення попередив прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що ігнорування законного алгоритму розподілу грошей між енергетиками негативно відобразиться на діяльності держпідприємств Енергоатом і Укргідроенерго: «…з метою локалізації загроз енергетичній безпеці держави, усунення причин та умов, що дестабілізують соціально-політичну обстановку, вважається за доцільне невідкладно розглянути питання щодо недопущення реалізації запропонованого Радою ОРЕ механізму розподілу коштів між виробниками електричної енергії за відпущену електроенергію». Але кому це цікаво…

А ще за третьою схемою  у листопаді 2017 р. Енергоринок отримав кредит від «Ощадбанку» (відповідно до прийнятого НКРЕКП у вересні 2017 р. рішення) для погашення заборгованості, що утворилася до 1.09.2017 р. перед ТЕС, з подальшим перерозподілом коштів виключно на оплату за договорами на постачання вугілля. І знову ж таки в обхід загального алгоритму оплати - всі гроші (1,8 млрд грн) отримала теплова генерація, а держпідприємства отримали хіба що «на горіхи».

Диявол криється в деталях

Втім, повернемося від диспропорційного списання боргів до диспропорційного  нарахування тарифів. Тариф для теплової генерації, за рішенням НКРЕКП з 1 січня 2018 р. виріс на 20%, а у лютому 2018 р. ще на 7%. Відтак на сьогодні тариф ТЕС складає 1,75 грн кВт-год. За попередніми розрахунками теплова генерація у 2018 р. отримає додатковий прибуток понад 12 млрд грн.

У порівнянні з 2015 р. тариф теплової генерації, що встановлюється НКРЕКП із застосуванням передових європейських практик за індикативними цінами («Роттердам +»), зріс на 125%. Саме у 2015 р. вперше було запроваджено аванси для збалансування роботи теплової генерації у зв’язку з дефіцитом вугілля та необхідністю його імпорту. Державне ПАТ «Центренерго» у 2017 р. також продемонструвало зростання чистого прибутку на 390% (1,9 млрд грн.).

Однак, демонструючи реформаторську затятість «прогресивний» Регулятор чомусь забуває про європейські практики при встановленні тарифів для інших видів генерації. В цьому випадку сповідується принцип «ручного керування» за принципом «Затрати +», яскравим прикладом цього є тариф для атомної генерації (НАЕК «Енергоатом») – найнижчий у світі 0,54 грн кВт-год.

Тільки мені здається абсурдною ситуація коли компанія НАЕК «Енергоатом», що належить державі та виробляє понад 57% електроенергії в країні, за підсумками 2017 р. (збільшивши у 2017 р. виробництво електроенергії на 5,7%) отримала чистий збиток у розмірі 1,32 млрд грн.?!

І чому ж тоді ця держкомпанія без додаткових преференцій здійснивши реальну диверсифікацію постачання ядерного палива; розпочавши будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива; повністю відмовившись від інжинірингових послуг з РФ; продовжуючи термін експлуатації 4-х енергоблоків (4 ГВт встановленої потужності), замість того щоб підвищувати безпеку на атомних об’єктах та розвиватись для стабілізації енергосистеми країни - змушена брати кредити та перерозподіляти кошти з підвищення безпеки на поточну експлуатацію, щоб забезпечити 57% виробництва електрики в країні. І за це Енергоатом отримує від Мінененерговугілля чи НКРЕКП не, бодай Боже, подяку, а штраф: наприкінці ІV кварталу 2017 року компанії знижують тариф і ріжуть видатки на 3,6 млрд грн. За що? За невиконання безглуздого, алогічного та відверто ганебного тарифу.

Хто за німців, той і наразі

Натомість приватний холдинг ДТЕК за підсумками 2017 р. продемонстрував зростання EBITDA на рівні 29% - 23 млрд грн (на 29% більше, ніж у 2016 р. та на 206% більше, ніж у 2015 р.). А після введення в дію індикативної ціни на електроенергію для ТЕС («Роттердам+») єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40% і станом на початок 2018 р. на рахунках холдингу ДТЕК накопичено 5,61 млрд грн. Однак ДТЕК знову вимагає від Держави (за рахунок кредитів держпідприємства Енергоринок) закрити нібито наявні перед ним борги.

Варто лише оцінити масштаби ненажерства. У 2017 р. завдяки рішенням НКРЕКП з держпідприємств електрогогенерації, таких як Енергоатом, Укргідроенерго, Укренерго сумарно було вимито-вкрадено-недоотримано (виберіть самі) 25 млрд грн на користь приватного холдингу. В часи коли все мало бути Донбас, ДТЕК заробляв на тому, що Держава своїми рішеннями штучно обмежувала атомну та гідро-генерацію, збільшуючи долю виробництва ТЕС. Нині при чиновниках нової формації під гаслом «Слава Україні» ДТЕК отримує значно більше за те, що не працює: з «Роттердаму +», з максимального завантаження АЕС, з розміщення державних коштів на власних депозитах… Тепер не треба конкурувати за об’єми виробництва електроенергії, бо навіть при непрацюючих енергоблоках ТЕС виручка холдингу стабільно зростає.

Щоправда, дещо перебільшеним є твердження, що ці 25 млрд взяли з кишень споживачів. Адже від перехресного субсидіювання промисловість – що велика, що мала – страждали ще з початку «нульових». Тобто, встановлення реальної вартості електроенергії для населення назріло майже 20 років  тому. Мова йде лише про 5-6 млрд грн, які реально сплачені споживачем. Майже 20 млрд грн вилучили не просто з атомної, гідро- генерації та оператора мереж Укренерго. Їх вилучили з експлуатаційних бюджетів (навіть не з бюджетів розвитку!) державних енергетичних компаній та переклали у широку кишеню Ахмєтова.

Ба більше, 6 березня 2018 р. Рада ОРЕ прийняла рішення щодо перенесення терміну повернення кредиту Ощадбанку генеруючими компаніями ТЕС з березня на квітень 2018 р. у зв’язку з непередбачуваним похолоданням, обтяженого зменшенням споживання природного газу. До того ж, відомо, що Міненерго запропонувало Кабміну на рік продовжити строк повернення безвідсоткових кредитів ДП «Енергоринок» для підприємств теплової генерації на загальну суму 1,70 млрд грн (тепловикам дозволять повернути Енергоринку ці кошти не в квітні 2018 р., а у 2019 р., коли інфляційні процеси зроблять повернення кредиту необтяжливим для ДТЕК). І весь цей час підприємство Ахметова буде користуватися 2,7 млрд державних гривень безкоштовно, тобто даром!

Конфлікт інтересів? Ні, не чули

На переконання Голови Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса подібні кредитні преференції ніщо інше, як безкоштовний кредит на понад мільярд гривень для приватного холдингу: «Це було припустимо у 2015 році, коли компанії ТЕС працювали з мінімальною рентабельністю через низький тариф і були суттєві неплатежі, зокрема в зоні АТО. Нині це перетворюється на ще одну масштабну схему, коли окремі підприємства можуть отримувати безкоштовні кредити коштом держави та споживачів. Найбільше таких позик отримує компанія ДТЕК». З цим твердженням важко не погодитись, бо кошторис ДП «Енергоринок» є однією із складових оптово-роздрібної ціни (ОРЦ) електроенергії. Із врахуванням 2 млрд грн, це значить, що на відповідну суму зросте ціна електроенергії у 2018 році (зростання очікується на рівні 3% і передбачає відповідне зростання тарифів для кінцевих споживачів).

Проте, є й ті, хто категорично не погоджуються. Маловідома навіть у вузьких професійних колах Перша енергетична асоціація України заявила, що розповсюджена інформація не відповідає дійсності. В Асоціації вважають безпідставним ствердження, що кредитні відсотки, які Енергоринок повинен сплачувати Ощадбанку, закладені НКРЕКП у кошторисі держпідприємства як спеціальна надбавка до ОРЦ (покривається коштом споживачів). Вони переконують, що обслуговування відсотків по кредитах ДП «Енергоринок» покладено на генеруючі компанії згідно з рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії України.

Підтверджень цьому немає. Натомість в кошторисі Енергоринку на 2018 рік передбачена надбавка до ОРЦ на суму понад 778 млн грн (з яких 618 млн грн заплановано на покриття відсотків). Ця ж надбавка врахована в оптовій ціні на електрику (збільшення на 0,25-0,3%). Та навіть якщо кошторис Енергоринку зміниться, це вже не буде мати значення (тарифи у нас знижують лише для держкомпаній, а не для споживачів), всі «вільні гроші» уходять за залишковим принципом на ТЕС як плата за потужність.

Аби НКРЕКП не втратила темпи реформ, експерти радять пану Вовку розглянути можливість щодо надання тепловій генерації статусу відновлювальної енергетики. Тоді їм і працювати можна менше, і тариф законно вдвічі підняти.

P.S. Відповідно до рейтингу Forbes «Найбагатші українці», у 2017 році власник групи «Систем Кепітал Менеджмент» Рінат Ахметов збільшив свої статки на 1 млрд доларів та посів 334 місці серед світових мільярдерів із загальними статками на суму 5,5 млрд доларів. Це все, що вам потрібно знати про «незалежного» державного Регулятора та енергетику України.

Антон Лосєв

УНІАН в Google News