Чи можна більше не «прикручувати»: енергоефективність для держустанов

Антон Припіченко
13:41, 10 квітня 2018
Енергетика
1025
Думка

Так сталося, що початок весни неочікувано дав країні привід знову говорити про газ і про енергонезалежність. «Газові війни» з північним сусідом і рясні снігопади зі стрімким падінням температури на стовпчиках термометрів викликали чимало дебатів. Всі сперечались про доцільність акції «прикрути», вели розмови про те, «чий газ», але мало хто підіймав питання енергоефективності і що наразі зроблено у країні у цьому напрямку. Це досить дивно, адже актуальність питання ефективного споживання енергії ніхто не знімав.

Держава не має достатньо коштів на комплексну енергомодернізацію, тож за останні роки уряд і парламент зробили логічний крок: передали інструменти для вирішення даного питання бізнесу

Заходи з енергоефективності потребують значних капіталовкладень — і саме це є основною перешкодою для їх впровадження. Держава не має достатньо коштів на комплексну енергомодернізацію, тож за останні роки уряд і парламент зробили логічний крок: передали інструменти для вирішення даного питання бізнесу. В 2017 році на порталі ProZorro з’явилася можливість придбати енергосервісні послуги й укладати так звані ЕСКО-контракти. Тобто, вже на початку поточного опалювального сезону українські державні та комунальні установи отримали нові інструменти для підвищення енергоефективності.

Для тих, хто не в темі: ЕСКО-компанії — це компанії з надання енергетичних послуг. Вони працюють у світі вже не один десяток років, а з недавніх пір — і в Україні. Така компанія бере на себе зобов’язання підвищити енергоефективність будівлі замовника за власний кошт. По закінченню робіт рахунки за комунальні послуги для замовника зменшено, але протягом певного часу він виплачує виконавцю заощаджені кошти (або їх частину).

Уявімо гіпотетичну бюджетну установу, — скажімо, дитсадок. За рік він витрачає, наприклад, 350 тис грн на енергоносії. Між громадою, що є власником дитсадка, й ЕСКО-компанією підписується договір. Виконавець за власний кошт розпочинає необхідні заходи з енергоефективності, попередньо визначені в контракті - залежно від типу будівлі це може бути заміна обладнання, модернізація освітлення, утеплення стін або даху тощо. На цьому етапі замовник не сплачує нічого.

З часом, споживання дитсадком енергії та, відповідно, сума «комуналки», зменшується до 200 тис грн. Але установа продовжує витрачати 350 тис, розраховуючись з інвестором за виконану роботу, поки не виплатить суму, встановлену в ЕСКО-контракті.

В Україні вже є перші бюджетні установи, що уклали контракти й отримали першу економію від них

Строк такого договору визначається в рамках від 5-ти до 10-ти років. Це достатній термін для впровадження порівняно невеликих новацій: індивідуальних теплових пунктів, насосного обладнання, модернізації освітлення тощо. В окремих випадках договір може тривати довше. Наприклад, у Баришівському районі Київської області однією з держустанов вже укладено ЕСКО-контракт на комплексну модернізацію терміном 14 років. За цей час очікується скоротити споживання на 60 % та інвестувати 7,5 млн грн.

Отже, в Україні вже є перші бюджетні установи, що уклали контракти й отримали першу економію від них. Залежно від об’єкту, зменшення витрат сягає від 10 % до 70 %, але, в середньому, становить 30–35 %.

Звісно, ЕСКО-договори лише входять у практику українських реалій, але вже можна говорити про зростання галузі. Якщо в 2016-му році було укладено лише 20 контрактів у 5-ти містах (у рамках пілотних проектів), то в 2017-му вже 260 договорів у 21-у населеному пункті. Коли ж з’явилась можливість замовляти ЕСКО-послуги через ProZorro, то тільки за півроку в системі оголошено 347 тендерів, з яких наразі 19 очікують на  пропозиції. 

Ніша ЕСКО-послуг має величезні перспективи для розширення. А якщо позитивна динаміка укладання таких договорів зберігатиметься, то ніяких «прикрути» буде не потрібно

Загалом, найбільше договорів уклали в Києві (для 15-х закладів). Завдяки цьому за рік місто зекономило 1,126 млн грн, зменшивши споживання теплоенергії на 37 %. Передову позицію в запровадженні енергоефективних інновацій через систему ProZorro поки що утримує Кіровоградська область. Там уже завершено три тендери за ЕСКО-процедурою, за якими анонсоване скорочення рівня споживання теплоенергії, в середньому, на 30 %.

В Україні нараховується лише близько 77 тис держустанов. Потенціал енергозбереження таких об’єктів становить від 40 % до 70 %, а суму, необхідну для їх модернізації, оцінюють у межах від 4,2 до 8,5 млрд доларів США. Тож ніша ЕСКО-послуг має величезні перспективи для розширення. А якщо позитивна динаміка укладання таких договорів зберігатиметься, то ніяких «прикрути» буде не потрібно. Головне — використати можливості, які на сьогодні є.

Антон Припіченко, керівник майданчика SmartTender.biz

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter