Ілюстрація REUTERS

Європейський суд загальної юрисдикції відхилив позови національного нафтогазового холдингу «Нафтогаз України» і польської нафтогазової компанії PGNiG, в яких компанії оскаржили рішення Єврокомісії про надання російському газовому монополісту «Газпрому» розширеного доступу до газопроводу OPAL, за яким газ надходить з «Північного потоку» на ринки Центральної Європи.

Читайте також«Газпром» заявив про завершення будівництва першої нитки «Турецького потоку»

Про це повідомляє прес-служба «Нафтогазу».

Відео дня

«Загальний суд ЄС 9 березня 2018 року відхилив з причин неприйнятності позов проти Європейської комісії з вимогою скасувати рішення від 28 жовтня 2016 року. Суд дійшов висновку, що, окрім іншого, рішення ЄК щодо звільнення газопроводу OPAL від дії деяких норм Третього енергопакету не було остаточним, а підлягало імплементації на національному рівні, і тому не підлягає оскарженню в цьому суді», - повідомили у держхолдингу.

У прес-службі відзначили, що остаточне рішення з питання розширеного доступу «Газпрому» до європейського газопроводу OPAL ухвалювалося енергетичним регулятором Німеччини.

«Так само було відхилено і позов PGNiG», - відзначили в прес-службі, додавши, що з питання доступу «Газпрому» до OPAL є ще окремий позов Польщі до Єврокомісії, але у цій справі ще немає рішення.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці березня 2017 року «Нафтогаз» подав позов до Загального суду Європейського суду справедливості, в якому заявив про необхідність скасувати рішення Єврокомісії про розширений доступ «Газпрому» до газопроводу OPAL. Згідно з позицією держхолдингу, ухвалення даного рішення ЄК без консультацій з Україною порушує статтю 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зобов'язання ЄС щодо низки міжнародних договорів.

«Нафтогаз» аргументував свій позов тим, що рішення було прийнято за межами повноважень Комісії. Крім того, воно суперечило Директиві ЄС 2009/73 і не сприяло посиленню конкуренції, створювало загрози безпеки постачання України та інших східноєвропейських країн.

За даними «Нафтогазу», рішення Єврокомісії від 28 жовтня 2016 року про надання «Газпрому» додаткового доступу до 30% потужностей газопроводу OPAL (за вже наявних 50%), яке дозволяє об'єднати потужності «Північного потоку» з газотранспортною системою Центральної і Західної Європи в обхід України, призведе до фінансових втрат нашої країни як одного з ключових транзитерів газу до Європи в розмірі не менше 290-320 млн дол. на рік і падіння обсягів транзиту через українську ГТС.

Також рішення ЄК було оскаржено в суді Європейського Союзу польською компанією PGNiG.

Довідка УНІАН. Німецький газопровід OPAL, побудований у 2011 році, є сухопутним продовженням газопроводу «Північний потік-1», який постачає газ з Росії до країн ЄС. Загальна протяжність газопроводу становить 470 км, а потужність - 36,5 млрд кубометрів газу на рік.