Проект «Північний потік 2» призведе до ізоляції країн Центральної Європи та залишить їх у просторі російської газової монополії. З іншого боку, Україна закликає, щоб процес синхронізації країн Балтії був аналізований в цілому для регіону Центральної Європи, включаючи Україну. Латвія, Литва та Естонія, як і Україна, залишаються частиною енергетичної системи, пов'язаної з Росією.
«Ви не можете розвивати промисловість, створювати нові робочі місця і будувати економічну систему країни, якщо воно супроводжується постійним фактором ризику, який являє собою політика гібридної війни з боку Росії», ‒ сказав глава Комітету з енергетики українського парламенту Олександр Домбровський.
«Не ізолюйте Україну від європейського енергетичного ринку!» ‒ це звернення і повідомлення виголошене делегацією з України в Європейському парламенті з нагоди Дня енергетики України в Брюсселі.
У вівторок, 10 липня, в Європейському парламенті було представлено доповідь про стан реформ у енергетичному секторі України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики Олександр Домбровський представив стан реалізації законодавства Європейського Союзу в правовій системі України та стратегічні напрямки реформування енергетичного сектору.
«Український енергетичний сектор має найбільший енергетичний потенціал у Центральній Європі - це 55,4 тис. МВт встановленої потужності. Найбільша європейська електростанція знаходиться в Україні. Майже 56 відсотків виробництва енергії в Україні відбувається за рахунок ядерної енергетики. Україна також може зберігати близько до 31 млрд. куб. м газу. Україна звертається із закликом почати спільну роботу щодо створення енергетичного хабу в Центральній Європі», - підкреслив у свому виступі Олександр Домбровський. Він продовжив: «Енергетичний сектор України відіграє центральну роль в енергетичній безпеці Центральної Європи і в співробітництві з Польщею та країнами Балтії, ми можемо побудувати енергетичний хаб, який буде противагою диктатові російської енергетичної монополії».
Ось чому Україна протягом трьох років здійснює програму повної синхронізації. Першим етапом цього процесу буде проект «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз». «Суть проекту полягає в тому, що між Польщею та Україною знаходиться лінія 750 кВ. Транскордонна лінія, яка не працює вже протягом 24 років. Експлуатація цієї лінії була зупинена, коли Польща синхронізувала свою систему з Європейським Союзом, а Україна залишалася в російській системі. Лінія 750 кВ (Хмельницька АЕС - Жешув) є енергетичним активом вартісного та стратегічного значення для енергетичної безпеки регіону Центральної Європи. Сьогодні лінія електропередачі 750 кВ є символом ізоляції України у доступі до енергетичного ринку Європейського Союзу. Давайте змінимо цей стан речей і зробимо цю лінію символом енергетичної співпраці, до якої Україна закликає вже кілька років», - закликав Олександр Домбровський. Олександр Домбровський заявив, що цього літа буде оголошено тендер на реалізацію проекту «Енергетичний міст «Україна ‒ Європейський Союз» на основі державно-приватного партнерства. «Ми запрошуємо інвесторів до реалізації проекту, енергетичний сектор України є привабливою інвестиційною сферою», ‒ підкреслив він.
У свою чергу, президент Енергоатома Юрій Недашковський, розповідаючи про технічні та економічні деталі проекту, наголосив: «Використовуючи експортне електричне з'єднання Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та гібридну електричну систему Литви, Росія має всі шанси, починаючи з 2019 року, стати ключовим гравцем у регіоні. Своєчасна реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС» ‒ єдина можливість Євросоюзу протистояти амбітним планам РФ та дати можливість Україні використати свій енергетичний потенціал».
«Україна ‒ перша країна, що пережила те, що означає гібридна війна, в тому числі і в енергетичному секторі. Цей досвід є болісним уроком для всіх членів європейської спільноти. Досвід, з якого ми повинні отримувати знання та формулювати напрямки європейської енергетичної політики. "Північний потік 2" не може призвести до ізоляції України та Польщі. Це проект проти ідеї енергетичної солідарності, яка є основою європейської політики енергетичної безпеки», ‒ резюмував польський європейський депутат Михайло Боні.
У зустрічі в Європейському парламенті взяли участь, депутати Європарламенту та представники енергетичного сектора, експерти галузі, а також представники Європейської комісії та Європейської асоціації операторів енергетичних систем.
