Олег Кирилюк розповів, як працює система та чому не проводяться прозорі аукціони / фото УНІАН

Голова Держгеонадр Олег Кирилюк: Я не можу взяти та анулювати спецдозвіл лише тому, що компанія належить комусь із оточення минулої влади

В інтерв’ю УНІАН виконуючий обов’язки голови Держгеонадр Олег Кирилюк розповів, за якою схемою наближені до влади компанії кожен раз отримують спецдозволи на видобуток, коли нарешті почнуть проводити відкриті аукціони та за яких умов іноземні інвестори можуть зайти в Україну.

Олег Кирилюк розповів, як працює система та чому не проводяться прозорі аукціони / фото УНІАН

Видобувна галузь була і залишається однією з найбільш корумпованих секторів української економіки. За доступ до вітчизняних родовищ точиться постійна гостра підкилимна боротьба між різними політичними групами та представників минулої та теперішньої влади. У підсумку, державний бюджет, замість багатомільярдних надходжень, отримує мізерні копійки. В інтерв’ю виконуючий обов’язки голови Державної геологічної служби Олег Кирилюк розповів, як працює система, чому не проводяться прозорі аукціони та що робить влада для залучення відомих міжнародних компаній до розробки вітчизняних родовищ.

Наприкінці серпня стало відомо, що Державна служба геології та надр України за перше півріччя цього року на 80% виконала річний план по надходженням до бюджету, перерахувавши 500 млн грн від продажу спецдозволів на видобуток корисних копалин. Скажіть, за рахунок чого вдалося збільшили надходження – видали більше спецдозволів, стали працювати більш прозоро чи свідомо занизили план, для того, щоб відрапортувати про ефективність роботи?

В першу чергу - за рахунок збільшення видачі спецдозволів. З початку 2018 року Державною геологічною службою було видано більше 300 дозволів. Це досить велика кількість, адже у нас всього діє 3500 спецдозволів. До того ж ми реорганізували роботу Держгеонадра і відкритіше почали співпрацювати з надрокористувачами. Наведу приклад. У минулому році компанія «Укргазвидобування» потребувала розгляду близько 50 питань і фактично всі ці 50 питань були предметом спору в судах. Тепер у нас по-іншому налаштована робота. В першу чергу, з такими великими надрокористувачами, як «Укргазвидобування» чи «Укрнафта». За 8 місяців ми продовжили «Укргазвидобуванню» 40 спецдозволів і в 39 внесли зміни. І у компанії до нас не було жодних претензій. Принаймні, в суд за цей період часу вони не звертались.

Тому, звичайно, нормальне спілкування, без дріб`язкових зауважень та невмотивованих повернень документів, зробили свою справу – понад 500 мільйонів дійшло до державного бюджету. І я думаю, що до кінця року ми зможемо додатково заробити державі ще 300-400 мільйонів гривень.

Але ж генеральний прокурор Юрій Луценко не вважає це досягненням. Більше того, він буквальному в кожному інтерв’ю дуже гостро критикує Держгеонадра. На його думку, спецдозволи – це корупція і вимагає проведення відкритих аукціонів. Генпрокурор навіть цифри називає - після Майдану на аукціонах було видано всього 43 спецдозволи на ресурси, а без аукціонів – 679. Звідси питання: чому не проводяться аукціони, а надаються лише спецдозволи?

У цьому питанні ми не діємо на свій власний розсуд. Все відбувається згідно з діючим законодавством. По-перше, є постанова Кабміну за номером шістсот п’ятнадцять, яка визначає порядок надання спецдозволу. У цьому документі сказано: спецдозвіл можна отримати шляхом проведення аукціону чи шляхом захищення запасів. Тобто без проведення аукціону, але у разі викупу геологічної інформації у Держгеонадра через здійснення геологічної оцінки або апробації запасів. Саме апробація або захист запасів дозволяє будь-якому надрокористувачу спочатку звернутися до нас, а потім і отримати спецдозвіл. І, таким чином, Держгеонадра діяли протягом останніх 7-8 років.

Тепер - що означає апробація запасів? Не секрет, що держава не так багато виділяє коштів на здійснення геологічної розвідки надр. Наприклад, на фінансування нашої служби у бюджеті на 2018 рік передбачено 100 мільйонів гривень. Для порівняння – для того, щоб просвердлити одну газову чи нафтову свердловину потрібно близько 60-80 мільйонів гривень.

Зрозуміло, що у нас таких коштів ніколи не було. Тому отримання спецдозволу шляхом апробації запасів дає можливість перекласти питання вивчення і дослідження надр на приватні компанії. Тому що саме приватні компанії купляють геологічну інформацію, а потім, своїм коштом, проводять розвідку запасів. І лише після цього отримують спецдозвіл. Так, Генеральна прокуратура заявляє, що це є порушенням чинного законодавства. І ще в травні вони подали два судових позови. Один з них суд має розглянути 4 жовтня, а по-іншому ще дату не визначили.

Випадково, це не справа по літію?

Так, одна справа - це по літію (дозвіл на розробку найбільшого родовища літію отримала маловідома компанія «Петро-Консалтінг». Журналісті програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» з’ясували, що компанія належить оточенню президента Порошенка, - УНІАН). А друга – це «Аркона Газ-Енергія».

Кирилюк заявив, що не може коментувати дії керівництва / фото УНІАН

До речі, по «Арконі Газ - Енергія». Журналісти програми «Схеми» знайшли докази, що і ця маловідома фірма належить оточенню президента, а саме тому спокійно змогла отримати найбільше родовище у Полтавській області. А у вас є пояснення, як так могло статись? Яка логіка надавати спецдозвіл невідомій компанії та ще й за  смішні гроші?

Розумієте, я не можу коментувати дії керівництва, яке на той час діяло і приймало рішення. Хоча, коли я переглянув процедуру, вона була в межах чинного законодавства. Те, що були проведені розрахунки, можливо, не зовсім точно, то це має встановити суд.

Дивно. Але ж це протирічить тому, що ви сказали. «Укрнафта» вже користувалася Червонолуцьким родовищем. Провела за свої  кошти геологічну розвідку, пробила свердловини і мала усі підстави на подовження спецдозволу. Але Держгеонадра спочатку скасовують ліцензію, потім Червонолуцьке родовище об’єднують зі Свистунівським, яке було відібрано у іншої компанії, і передають «Арконі Газ-Енергія».

Можливо, я не входив так глибоко у цю справу. До того ж, цією справою займаються правоохоронні органи. Видача спецдозволу «Арконі» зараз розглядається в суді. Думаю, варто почекати остаточного рішення суду.

Але ви знаєте, які у нас суди. Тим більше, що журналісти з’ясували – до «Аркони Газ-Енергія» має стосунок і один членів Вищої ради правосуддя Маловацький.

Зараз на цій стадії від мене нічого не залежить. Але певні висновки після цієї історії зробили – напрацювали зміни в урядову постанову. Кабінет міністрів їх схвалив і тепер з першого січня 2019 року заборонено отримувати спецдозвіл на вуглеводні без проведення аукціону.

Тоді наступне питання - наскільки вільно будь-яка фірма може прийти до вас і викупити геологічну інформацію? Чи не виходить тут як з конституційним правом на отримання ділянок землі, коли чомусь тільки певне коло чиновників може ним скористатися?

Є такі побоювання. Тому ми зараз активно працюємо щодо відкриття геологічної інформації, яка за 100 років діяльності служби зібрана у 170 тисяч томах. Згідно 423 постанови уряду, будь-який надрокористувач чи громадянин може прийти в Держгеонадра, зайти в читальний зал і отримати для ознайомлення ту геологічну інформацію, яку він забажає. Це може бути інформація про води, піски, граніти, вуглеводи чи кольорові метали.

Невже жодних секретів?

Ні, зрозуміло, що інформація, яка не належить до конфіденційних чи секретних. Але більшість інформації відкрита. Тому будь-яка людина може прийти і ознайомитися з тим, що її цікавить, визначити об`єм, який їй потрібно викупити, та звернутися із заявою на придбання геологічної інформації.

І як? Попит є?

Аякже. Якщо в 2016 році Держгеонадра продали геологічну інформації на 16 мільйонів гривень, у 2017 році вже на 32 мільйони гривень. У першому півріччі цього року інформації продано вже більше ніж на 20 мільйонів. Прогнозую, що до кінця року отримаємо до 40 мільйонів гривень.

Для чого це все потрібно? - Отримавши геологічну інформацію надрокористувач зможе ухвалювати правильне рішення щодо інвестування коштів, отримання спецдозволу чи брання участі в аукціонах. Тому наш пріоритет - максимально спростити доступ до надр. Для цього оцифровуємо інформацію та створюємо спеціальні інформаційні ресурси для громадян та компаній, в тому числі закордонних, які могли б зайти і подивитися, які є надра в нашій державі і як здійснюється видобуток.

На сьогодні спільно з урядом Норвегії ми відкрили сайт «Мінеральні ресурси України», на якому вказана інформація про ті спецдозволи та надра, які є у державі, з конкретним посиланням на мапах місця розташування родовищ. Взагалі ми відкрили доступ до 8 тисяч свердловин, які є у надрокористувачів, та показали їхні координати.

Зараз разом із Геологічною службою Канади відпрацювали спільну програму «GeoMap200». У цій програмі ми фактично картографували територію України в масштабі 1:200000 і вказали усі наші родовища, які були розвідані протягом останніх 100 років.

Останній нафтогазовий аукціон відбувся у кінці 2016 року / фото УНІАН

Мабуть, правильні кроки робите. А чи не запізно? Адже таке інформування має завершитись аукціоном, де буде реальна конкуренція між надрокористувачами? Наприклад, у світі зростає попит на літій. Але який сенс міжнародним компаніям заходити в Україну, якщо вже три найбільші родовища за безцінь захоплені маловідомими компаніями?

Щодо аукціонів - останній нафтогазовий аукціон відбувся у кінці 2016 року. І фактично весь 2017 рік газових аукціонів не було. У 2018 році, отримавши ряд погоджень, у нас відбувся перший аукціон в серпні. Він був не вуглеводневий, а руда та вода. Другий аукціон з продажу нафтогазових ділянок має відбутися 25 жовтня, де будуть виставлені лише чотири нафтогазові ділянки. Уже вивішені оголошення, є інвестори, які будуть брати участь. Процедура має відбуватися у Держгеонадрах. Вона буде відкрита. До кінця року плануємо провести ще один аукціон - уже 17 ділянок. В тому числі, це будуть і вугілля, і кольорові метали, і граніти, і піски, і вуглеводні.

До кінця року аукціони будуть проводитись у приміщенні Держгеонадра за участю аукціонного комітету. З наступного року будуть проводитись електронні торги, взяти участь у яких та спостерігати за ними можна буде з будь-якої точки світу.

Відомо, які ділянки будуть виставлені на відкритих електронних торгах?

Так. Ми підготували ряд ділянок як на суходолі, так і близько 14 ділянок на шельфі Чорного моря, який належить Україні. До речі, до анексії Росією Криму ми мали 130 тисяч кілометрів квадратних шельфу, але після анексії його територія скоротилася до 40 тисяч. Відповідно, скоротилась і кількість запасів – з 300 мільярдів кубометрів газу до біля 37 мільярдів. І ще 10 млрд куб знаходиться на шельфі Азовського моря.

Щоб завершити тему аукціонів, не можу не процитувати міністра екології Семерака, який ще у березні заявив, що Державна служба геології та надр використовує норми закону «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» для прикриття своїх непрозорих і можливо корупційних дій, а тому не проводить аукціони. Але досі вас не звільнили. Ви порозумілись з міністром?

Потрібно подивитися, в контексті чого відбулася заява міністра. На той час вступив в силу закон про оцінку впливу на довкілля, згідно з яким отримання чи продовження дозволу на видобуток видається після проходження процедури оцінки впливу на довкілля. І саме з цієї причини у багатьох компаній виникли проблеми. Зокрема, «Укргазвидобування» не змогло отримати вчасно продовження більше 30 спецдозволів, «Укрнафта» - близько 10 спецдозволів.

Як це виглядало? Держгеонадра виставляють ділянку для видобутку нафти та газу на аукціон. Ми мали місце для буріння свердловини, вказали територію населеного пункту, де мають бути проведені громадські слухання. Але провести самостійно ми апріорі не могли. Адже закон був виписаний так, що ми мали навіть передбачити, яке обладнання, техніка чи технологія буде використовуватися при бурінні.

Як ви думаєте, чи може державна компанія передбачити, як переможець торгів буде виконувати роботу за півроку чи за рік? Фактично, це не можливо. Тому ми заявили: Держгеонадра не може проводити оцінку впливу на довкілля. А, значить, не можемо оголошувати конкурси і видавати спецдозвіл. Виходить - замкнуте коло. Тому ми й запропонували внести зміни в урядову постанову та передбачити перехідний період для належного виконання вимог закону про оцінку впливу на довкілля. Ми дали можливість отримати спецдозвіл за умови розпочинання цієї процедури. Ця умова записується в договір і, у разі невиконання, спецдозвіл анулюється.

Так ви врешті-решт порозумілись з міністром?

Так. Ми разом діагностували проблему та внесли зміни.

Тепер щодо анексії Криму. На початку серпня в Росії вступив в силу закон, який визнає незаконними наші ліцензії та дозволи на видобуток нафти та газу. Чи може Україна якимось чином протидіяти та зупинити пограбування наших надр на півострові та шельфі Чорного моря?

Спочатку варто зазначити, що на початку 2014-го року, на території Криму та на шельфі Чорного моря були дійсні близько 300 спецдозволів. На сьогодні лишилося лише 147. Спецдозвіл може скасувати лише орган, який його надавав. Тобто, Держгеонадра України. Це по-перше.

По-друге. Україна ще в 2015-2016 роках зробила обрахунки втрат через захоплення Росією Криму та подала декілька позовів до міжнародного суду. Усю необхідну інформацію ми нашим позивачам – «Нафтогаз України» та МЗС - надали в повному обсязі.

Кирилюк розповів про ситуацію зі сланцевим газом в Україні / фото УНІАН

Раніше багато розмов було про сланцевий газ. Яка зараз ситуація? Чи є бажаючі його видобувати?

За ресурсними прогнозами на території України може бути до 10 трильйонів метрів кубічних сланцевого газу або газу твердих порід. У 2012-2013 роках надрокористувачі отримали близько 53 спецдозволів на сланцевий газ. І на сьогодні вони діють.  Але, я так зрозумів, ви хочете почути про два найбільших спецдозволи - це на Юзівську ділянку, яка налічує близько 8 тисяч кілометрів квадратних і знаходиться на Сході. І Олеську ділянку, яка налічує близько 4,5 тисяч кілометрів і знаходиться на Заході.

Дійсно, на Юзівську ділянку відбувся конкурс і був визначений переможець, хто може зайти замість компанії Shell, яка в 2015 році вийшла із угоди про розподіл продукції. Мова йде про Yuzgaz, технічним оператором якого є Словенська нафта. Компанія має дуже велику і потужну технічну можливість та близько 25 тисяч працівників. Вони вже заявили про бажання інвестувати в розвідку близько 200 мільйонів доларів.

Ви не підвереджуєте чутки, що за Yuzgaz теж стоять люди з оточення діючого президента?

На жаль, сьогодні люди дивляться не на вигоди, а шукають якійсь крайнощі. Я не можу сьогодні сказати, хто стоїть за цієї компанією. Я ще раз підкреслю, що технічним оператором виступає досить потужна і відома в Європі компанія.

А що з Олеською ділянкою?

Конкурс на залучення інвестора ще не проводився. Але, я думаю, що найближчим часом це відбудеться.

Є зацікавленість у іноземних компаній отримати ліцензії на видобуток сланцевого газу в Україні?

Зацікавленість є в багатьох гравців нафтогазового ринку. Але всі чекають, як буде зроблено перші кроки. Тобто, коли інвестор почне інвестувати, як уряд підтримає, і як буде розвиватись подальша співпраця. І не варто забувати, що Юзівська ділянка знаходиться недалеко від зони розмежування, де ведуться бойові дії.

Що стримує початок інвестування з боку переможця?

Уряд ще не підписав зміни до угоди про розподіл продукції. Як тільки буде підписано розпорядження Кабміну, тоді можна буде говорити про те, що інвестор зайшов і розпочав роботу.

Ще влітку Асоціація видобувних компаній вказувала на те, що існує ряд причин, за яких іноземні інвестори побоюються заходити в Україну. Чи зустрічались ви з ними, чи зняті ці застереження?

Ці застереження були до проекту порядку проведення електронних аукціонів. Зокрема, стосувались терміну оголошення. Ми пропонували коротший термін, вони пропонували лишити термін 90 днів. Але ключові зауваження були враховані. І той варіант, який чекає підпису прем’єр-міністра, погоджений з усіма зацікавленими сторонами.

Також ми обговорювали інформацію, що виставлення ділянок на аукціон не лише передбачає собою друкування інформації в «Урядовому кур’єрі». Це будуть матеріали, які не передбачені законодавчим актом - проведення підготовчих заходів, конференції, зустрічі, надання повних матеріалів для уряду і для газовидобувної асоціації, яка може представляти ці ділянки за кордоном. Ми підготували ряд нафтогазових ділянок. Їх більше 30. Вони розташовуються на території 9 областей. Переважна більшість - на Сході. Я думаю, що спільно працюючи із асоціацією та з іншими зацікавленими надрокористувачами, ми зможемо провести якісні аукціони.

Консультації з Американською торговою палатою у вас були?

Так, їх представники також приймали участь і давали свої зауваження по електронним аукціонам.

Кирилюк стверджує, інвесторів не стільки цікавить процедура проведення аукціонів, як інвестиційний клімат / фото УНІАН

Чи говорила Американська торгова палата, які іноземні інвестори можуть прийти за таких умов проведення аукціонів?

Розумієте, інвесторів не стільки цікавить процедура проведення аукціонів, як інвестиційний клімат. Адже отримати спецдозвіл на користування надрами – це ще не все. Ще потрібно отримати земельну ділянку, отримати позитивний висновок оцінки впливу на довкілля, і т.д.

Ви сказали, що держорган, який видає спецдозвіл, має його і анулювати. За яких умов це відбувається?

Коли ми будемо говорити про отримання спецдозволу, то це ми говоримо за остаточний документ. Щоб його отримати, необхідно підготувати угоду і програму робіт, які передбачають певні дії. В програмі вказано, які дії надрокористувач має право зробити в межах цієї території. Він має провести геофізичні роботи, оцінити ресурси, має провести буріння, він має встановити запаси і потім починати видобуток. Під ці роботи прописується термін. Якщо ці терміни не виконуються, то, зрозуміло, можуть бути як об’єктивні, так суб’єктивні причини. Наприклад, надрокористувач може отримати спецдозвіл і підготувати якісну програму, підписати її з нами. Але коли пробурить свердловину, вона може виявитися порожня. Потім другу – порожня. І лише третя може мати дебет, необхідний для видобутку. А буріння свердловини - це доволі затратний фінансовий момент, і ризикований. Можна не вкластися в терміни. Якщо це відбувається, то вони можуть претендувати на зміни в програмі.

Але ж є такі надрокористувачі, які 5-10 років назад отримали спецдозвіл і до сьогодні не пробурили жодного метра.

Є такі. Тому, коли ми здійснюємо планові заходи, ми вказуємо їм на порушення угод та програми робіт. Але даємо час на усунення зауважень. Якщо вони не надають обґрунтовані пояснення, чому не відбувається геологічного вивчення чи видобутку, ми призупиняємо дію спецдозволу. Якщо і це не діє, подаємо в суд на анулювання спецдозволу.

І в кого ви анулювали через суд?

На сьогодні в нас досить велика кількість судових рішень і велика кількість компаній, в яких анулюється спецдозвіл. Рішення про анулювання приймається на засіданні комісії з надрокористування. Для того, щоб анулювати, я підписую наказ. І потім ми звертаємося до суду. Всі ці накази є в нас на сайті. Це все - відкрита інформація.

Журналісти уже давно помітили тенденцію, що спочатку Держгеонадра намагається через суд скасувати спецдозвіл. І навіть виграє суди. Але потім, коли власниками компанії стають впливові люди, найвищі судові інстанції повертають спецдозвіл, а Держгеонадра робить вигляд, що нічого не сталося. Яскравий приклад – ситуація з компанією «Голден Деррік», яка раніше належала міністру енергетики в уряді Януковича – Едуарду Ставицькому. Спочатку Держгеонадра виграють суди і вже майже повертають у державну власність велику кількість розданих родовищ, потім у компанії змінюється власник (кажуть, тепер наближений до влади бізнесмен Фукс) і все повертається у висхідну точку. Тепер компанія спокійно працює. Чому так відбувається?

Держгеонадра не ідентифікують власників. В нас є лише назва компанії. Я не можу взяти та анулювати спецдозвіл лише тому, що компанія належить комусь із оточення минулої влади. Інша справа – коли не виконуються певні умови. Тоді або надається термін для їх усунення, або дозвіл скасовується. Рішення пропонує Комісія, яка складається з представників Держгеонадр, Мінприроди та представників Кабміну.

Тобто це має бути колегіальне рішення комісії, кожен відповідає за свій голос?

Безумовно. Ось дивіться (Кирилюк показує протокол, під яким стоять підписи членів комісії, - УНІАН), за всі рішення є відповідні підписи. Якщо когось не влаштовує якийсь пункт, то він пише заперечення чи власну думку із зауваженнями. Бо за рішення треба нести відповідальність. Склад комісії працює, який був призначений ще минулим керівництвом Держгеонадр за погодження діючого міністра екології і природних ресурсів Остапа Семерака. Змінити склад можна тільки за погодження міністра.

Чи може компанія, якій анулювали спецдозвіл через суд, знову його отримати?

Може. Але цей спецдозвіл буде виставлений на аукціон.

Чи в планових перевірках є компанія Burisma?

Так, перевірки власників спецдозволів, які входять до концерну Burisma, будуть проведені у жовтні, відповідно до затвердженого Мінекології Плану.

А те, що за цією компанією стоять певні прізвища, скажімо, Злочевський, - це для вас все одно?

Читаючи ЗМІ, можна багато різних прізвищ почути. Іноді ми виносимо рішення про зупинку тих чи інших спецдозволів для компаній, навіть не знаючи, хто є остаточним власником. І потім виявляється, що Держгеонадра зупинили ліцензію для компанії чи з попередньої влади, чи наближених до теперішньої.

Кирилюк запевняє, що Держгеонадра не приймають рішення одноосібно / фото УНІАН

Фінансовий стан компанії ви перевіряєте?

Ні, не перевіряємо. Ми перевіряємо ті документи, які необхідні для отримання спецдозволу. Якщо приходить заява на отримання спецдозволу, ми розсилаємо її по органам місцевого самоврядування, Мінприроди, до Фіскальної служби, до Служби безпеки України і до правоохоронних органів. Держгеонадра не може надати спецдозвіл для компанії, якщо це не погодила обласна рада. Потім, як ми можемо розглянути надання, коли ми не маємо підтвердження від Мінприроди. Можливо, там є місцевий заповідник, можливо, державний, можливо, там є малі річки, які знаходяться в тій зоні. Тому ми чекаємо підтвердження від Мінприроди. Як ми можемо надати дозвіл, не знаючи, можливо, це підприємство фінансує тероризм, тому чекаємо висновки від СБУ.

На сьогодні ми не є тим органом, який одноосібно приймає рішення. Ми чекаємо підтвердження тих сторін, які прописані в постанові №615. Отримавши позитивні висновки, ми виносимо це на комісію. Комісія ознайомлюється з переліком документів і голосує.

Скажімо, приходить іноземний інвестор. Є гроші, є бажання інвестувати в Україну, але нема погодження у місцевої ради. Наприклад, та ж Полтавська обласна рада, яка одним компаніям дає дозвіл, іншим – відмовляє з невідомих причин. Які дії в такій ситуації?

Дійсно, Полтавщина в минулі роки відмовила у наданні 70 погоджень. Переважна більшість стосувалася «Укргазвидобування». Але вже цього року видано 14 погоджень різним компаніям.

Втім, лакмусовим папірцем будуть виглядати ті ділянки, які ми будемо виставляти на аукціон. В іншому випадку, без цих погоджень, Держгеонадра не матиме можливості пропонувати на аукціон ділянки.

Скажіть будь ласка, яким чином у вас відбувається зв'язок з прем’єр-міністром, президентом? Кажуть, що ви - людина прем’єра.

Ми спілкуємося лише на виробничих нарадах. Спілкування стосується, в основному, напрацювань змін до законодавства. У цьому напрямку ми тісно співпрацюємо з Міністерством охорони природи, адже ми не є органом законодавчої ініціативи.

Якщо «Укргазвидобування», чи інша компанія роблять гострі заяви на вашу адресу з приводу не видачі ліцензії і зриву програми по збільшенню видобутку газу, міністр цікавиться у вас, в чому справа?

В мене є надія, що це стосується минулого. Зараз нема підстав нас критикувати. Адже близько 80 спецдозволів видано «Укргазвидобування».

Аналогічна ситуація по «Укрнафті». В нас на сьогодні немає відмов, чи якихось неконструктивних дій відносно цієї компанії. Та і по решті теж.

До того ж, міністр дуже чітко володіє інформацією. Будь-який пакет документів, який приходить до нас, ми направляємо в міністерство. І звідти він вже повертається з пропозиціями щодо розгляду. На сьогодні не може бути такого, що щось розглядається у Держгеонадра без Мінприроди. Воно бере повну участь в процесі надрокористування. Не кажучи вже про те, що Мінприроди безпосередньо проводить процедуру оцінки впливу на довкілля.

Зараз почався процес підготовки бюджету на 2019 рік. Чи буде збільшено фінансування на геологічну розвідку?

Ми працюємо над цим питанням. Розумієте, є програма розвитку мінерально-сировинної бази. Вона була затверджена ще в 2011 році і передбачає виділення на рік близько 1,5 млрд грн. Але держава дає тільки 100 млн грн. Хоча на ці 100 млн грн ми приростили державних запасів мінеральної сировини на понад п’ять мільярдів. Тобто на одну гривню, що вкладає держава, ми здійснюємо геологічне вивчення та приріст запасів на 54 гривні. Коли зараз розглядається фінансування на майбутній рік, ми запропонували надати нам 800 млн грн. Тоді ми зможемо здійснити приріст запасів МСБ (мінерально-сировинної бази) в межах 10 мільярдів. Тільки за рахунок аукціонів можемо збільшити відрахування до бюджету на 1,5 млрд грн.

Микола Бабич, Ярослав Самолюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter