Українці з жахом зустрічають зиму / фото УНІАН

Комунальне рабство

22:13, 15.11.2018
10 хв.

Жити заради того, щоб працювати. Працювати, заради того, аби сплачувати комуналку... Українці з жахом зустрічають зиму. Лякають їх майбутні платіжки за газ, воду та електроенергію. Єдине, що рятує – чи мало б рятувати - субсидії.

Це слово, певно, знає кожен українець, але раптом ви не в курсі, пояснюємо: це грошова допомога, компенсація від держави на оплату житлово-комунальних послуг. «У нас виключно один вид субсидій, це житлова субсидія», - розповідає директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Без субсидії багато українців не спромоглися б сплачувати за комунальні послуги.

Без субсидії багато українців не спромоглися б сплачувати за комунальні послуги

«Не будемо платити… Нехай приходять, четвертують мене. Чи що вони мені зроблять?», - говорить українка Олена.

Відео дня

«Три тисячі платить при пенсії 2300 не маю можливості», - бідкається інша жіночка.

Однак, чи виживуть українці в цю зиму? Чи матимуть субсидії? Вирішується прямо зараз. Кошти на субсидії закладаються у новий бюджет. І – увага - їх запланували скоротити. Якщо на поточний рік закладено 71 мільярд, то на 2019 планують лише 55 мільярдів гривень. «Я не бачу логіки в цьому скороченні, тому що статистика показує зростання тарифів. Зростає число звернень [за субсидіями]», - говорить Сергієнко.

Зростають тарифи, зростає кількість звернень, а також зростає і кількість відмов. Людям все частіше стали відмовляти у державній допомозі - через нові правила. Наприклад, субсидій не отримають ті, хто має будинок площею понад 200 квадратних метрів, або квартиру - понад 120. Також позбавлять субсидій сім'ї, що мають відносно нову автівку, якій менш, ніж 5 років.

«Вважається, що сім'я багата, якщо вона купила автомобіль. А якщо вона продала? І купила новий, дешевше, ніж старий, але йому менше, ніж 5 років? .. Скорочення програми субсидій просто заганяє незаможні сім’ї в стан зубожіння», - вважає Олександр Сергієнко.

Що таке зубожіння і до яких наслідків призводить, бачимо у селі СартанаДонецької області.

Відмова у наданні субсидії для пенсіонерки Наталії Нестеренко і всієї її родини закінчилася трагедією. Самостійно оплачувати тарифи жінка не могла, і саме через це, як кажуть її близькі, вкоротила собі віку.

«Їй не дали субсидію, ось вона і наклала на себе руки? Ну, тарифи ж піднялися. А сплачувати з пенсії вона не могла», - розповіла нам сусідка загиблої Валентина.

Жінка була у відчаї, розповідають родичі. Вона переживала, що не має грошей на сплату комуналки, субсидію їй не давали… «Вона не могла зібрати довідки, сильно нервувала і повісилася», - додала дружина брата загиблої Валентина Миколаївна.

«Безвихідь у людини, зрозумійте. Як на пенсію 1600 можна зігрітися, поїсти і взагалі прожити?», - говорить мешканка Сартани Ірина.

Про жахливі думки обмовилася нам в інтерв’ю киянка, вчителька зі стажем роботи 55 років, жінка із незвичайним ім'ям - Муза Олексіївна. В своїй однокімнатній квартирі вона живе сама і забезпечує себе теж сама.

«Іноді нападає такий настрій, що скоріш би туди, ну, ви знаєте. Враження таке, що влада у нас хотіла б, щоб ми всі вже повмирали…», - розповідає вона.

Муза Олексіївна живе сама в однокімнатній квартирі і сама себе забезпечує

Жінка має пенсію у 2 500 гривень, з якої левова частина йде на медикаменти, бо рік тому у жінки стався інсульт. А що ж тоді залишається на життя? Їжу?  Комуналку?

Хоч квартира маленька, платіжки іноді приходять – шалені. Як вижила б без субсидій - не уявляє. «Якби мені платили нормальну пенсію, то ніяка допомога ні від якої влади мені б не була потрібна. А так, без субсидій я не змогла б платити за комунальні послуги. Це однозначно», - говорить вона.

За рятівними субсидіями люди ідуть у районні центри. Втім, там доводиться відстоювати кількагодинні черги.

У собезах доводиться відстоювати кількагодинні черги

«Декларацію тільки заповнити і заяву. От, мені дали документи», - бідкається пані Олена, яка відстояла у черзі чотири години.

Разом з дочкою та онукою жінка живе на свою пенсію по інвалідності. На питання, що буде робити, як субсидію не отримає, як платитиме, відповідає коротко: «А де мені їх взяти? Красти, чи що?».

На ці питання, до речі, не має відповіді і експерт. «Що робити тим, хто не отримає субсидій? Це філософське питання… Вибити з людей, які не мають грошей, ці кошти, цю заборгованість, неможливо. Немає таких важелів чи механізмів», - констатує Олександр Сергієнко.

Доведені до відчаю люди, схоже, свій єдиний шанс бути почутими бачать у протестах. Нещодавно близько трьохсот людей у Кривому Розі, відрізані від опалення, вийшли на акцію і палили шини біля центрального офісу «Криворіжгаз».

Школи у місті – без опалення. Дитячі садки – без опалення. Житлові будинки – без опалення. Обурений натовп штурмом бере офіс, через чад від палаючих шин декому стає погано…

Зрештою, вентиль у Кривому розі таки відкрили. Людям обіцяють – буде тепло.

«Станом на 13.11.2018 року. ВСІ КОТЕЛЬНІ АТ «Криворізька Теплоцентраль» стабільно працюють та виходять на номінальний режим», - йдеться в повідомленні.

А чи буде воно і коли в інших замерзаючих містах? І що там із субсидіями? Щоб дати відповіді на ці питання, «Гроші» відвідали місто Сміла в Черкаській області.

Дитячий садок. Стовпчик термометра тут наче замерз на позначці у всього 6 градусів. «Діток ми звели у дві групи - дошкільного віку, і молодшого. Топимо, збільшили кількість обігрівачів, вони всю добу працюють, щоб була нормальна температура», - розповідають працівники садочку.

Працівники дитсадка тільки і думають, як зігріти малечу

Вони тільки і думають, як зігріти малечу. Це вже рутина. «Ми навіть взуття занесли, тому що в роздягальні прохолодно, а тут - тепло. Щоб дітки не перевзувалися в холодне взуття, то ми його заносимо сюди… Все, що можемо. Ми робимо, все що від нас залежить», - розповідають працівники дитсадка.

А батьки відправляють своїх дітей у крижаний садок тільки тому, що у квартирах міста Сміла ще холодніше.

Батьки відправляють своїх дітей у крижаний садок тільки тому, що у квартирах міста Сміла ще холодніше

Так, у пані Наталії вдома – крижаний період. «Батареє холоднючі, як лід. По-моєму, ще навіть воду в них не запустили… Нікому ми не потрібні. Люди нікому не потрібні… На тисячу гривень, мабуть, світло нагорить. Зранку включаю, щоб онук в школу зібрався. Газ на 30 хвилин, щоб уроки поробив», - розповідає жінка.

Вона турбується про онука і про… кота: «Ви можете уявити, яка температура, якщо в кота бронхіт? Лікую його. Уколи даємо».

Про неї та всіх інших мешканців міста мала б потурбуватися влада. Адже ціни на тепло знову підвищилися, а де взяти грошей жінка не знає. «Вони ж хочуть зробити 87 гривень квадратний метр, то я взагалі шокована. Хто ж платити буде? Воду піднімають до 31 гривні. Тут взагалі у нас баснословні ціни. Наче в Смілі одні міліонери живуть», - бідкається пані Наталія.

Її дохід - 1400 гривень. Рішенням була б субсидія. Два роки жінка її отримувала, та цього сезону місцевий собез знайшов причину для відмови – в квартирі, хоч і не живе, але прописана її донька: «Я вже потім і не ходила на комісію, махнула рукою. Все одно вони субсидію не дадуть».

Цього року у Смілі різко почали відмовляли у субсидії  багатьом людям. Навіть ті, що раніше отримували допомогу, тепер її не отримуватимуть. Ба більше, якщо хтось може самостійно оформлювати субсидію і сваритись за відмови, то дехто не має на це сил.

«Я просила за себе жінок сходити, подати заяву, бо сама не можу», - розповідає пані Ніна, вдова, яка поховала сина.

Втім, державної допомоги вона так і не побачила. «З цією субсидією таке, що ніхто не розбере. Тому дали, тому не дали, в того забрали… Прийшли квитанції за жовтень, то субсидії немає. Певно, не дали її…», - говорить вона.

Пенсія у жінки– 1800 гривень. Здається, про кого ж іще, як не про неї, мала б подбати держава…

Але таких, як пані Ніна, в їхньому місті тисячі, каже місцева активістка Наталія.

«Дуже багато людей просять субсидію, і багатьом людям повідмовляли. Дуже багато людей йде зараз на субсидію через комісію. А що таке комісія? Складається акт, обстежується, дивляться, чи людина проживає там, чи не проживає, чи є інші доходи», - розповідає вона.

Наталія також приходила по субсидію, і їй її таки дали. Але… «На п’ять людей (я, чоловік, троє діток) мені призначили субсидію 64 гривні», - додає вона.

Так держава подбала про багатодітну сім’ю педагога та учасника АТО. Цілих 64 гривні! Звідки така щедрість?

«Обґрунтували, що у мене великі доходи, - говорить Наталія, - хоча у мене дохід  у місяць близько 5 тисяч на всю сім’ю».

Разом з жінкою ми їдемо в управління праці та захисту населення. Тут її впізнають ті, кому вона допомагає. Наплив людей  - шалений. І це вже під кінець робочого дня комісії. Люди змушені тут ледве не ночувати. «Сьогодні багато людей. Торік було менше… Я по субсидію прийшла. Давно вже ходжу. Просиділа з восьмої години ранку. Лишилося чотири людини, але зачинили двері і «до побачення». З понеділка буде новий список», - розповідає змучена жіночка з інвалідністю Валентина.

За її словами, люди у черзі мучаться, навіть втрачають свідомість.

У Валентини така ж історія, як у пані Наталі. Давали субсидію, і перестали: «Дві зими підряд давали. На літо не давали. А зараз не знаю, чи дадуть, чи не дадуть. Я – пенсіонерка. Не хватає коштів ні на що, навіть на ліки».

Поки пані Валентина добивається справедливості у кабінетах Сміли, сімдесятирічна Наталія Дмитрівна, разом із сотнями смілян, поїхала до столиці - на мітинг. Результату, щоправда, це не дало. Кабмін проігнорував акцію протесту, вважають вони.

Ці люди у відчаї навіть не знають, скільки часу ще триватиме їх льодовиковий період. Замкнуте коло дістало усіх. Поки Кабмін підіймає ціну на газ, люди йдуть по субсидії, яких не дають. Таких міст по Україні все більше: Сміла, Шепетівка, Кривий Ріг, Павлоград, Сєверодонецьк, Херсон. Як пережити наступну зиму? І хто буде сплачувати колосальні платіжки? Зима обіцяє бути «спекотною».

Анна Чайка, Анастасія Заремба

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся