Україні потрібно вирішити проблеми в енергетиці, щоб скоротити можливості Росії з дестабілізації / Фото УНІАН

Україна сильно постраждала від рук Кремля. Російський президент Володимир Путін відмовляється відпустити незаконно схоплених у Керченській протоці українських моряків. Тисячі мирних українців загинули на Донбасі, а 2 мільйони людей змушені жити під російською окупацією в Криму.

Але деякі загрози для України надходять зсередини. Якщо завтра Росія відмовиться від агресії, низка українських проблем, таких як бюрократична неефективність, корупція і відсутність прозорості, залишиться. Ці проблеми особливо проявляються в енергетичному секторі, який напряму пов’язаний з економічним зростанням і національною безпекою, пише American Interest.

Через п’ять років після Революції Гідності Україна повинна просунутися вперед у реформуванні енергетики, щоб захистити свою економіку і суверенітет. Цьогорічні президентські і парламентські вибори дають шанс кандидатам продемонструвати свою прихильність до цих завдань. Послідовний прогрес піде на користь всім українцям. Споживачі отримають кращі послуги і нижчі ціни. Внутрішній енергетичний сектор створить висококваліфіковані робочі місця і посилить економічні показники. Уряд отримає нові бюджетні надходження, які допоможуть посилити інші пріоритетні напрямки, такі як оборона і соціальний захист. Альтернатива – це поточний статус-кво, безжальні загрози з боку Москви і слабке економічне зростання на рівні 2%, яке може перерости в стагнацію.

Відео дня

Читайте такожУкраїнські газові компанії готуються до тестування експорту газу до Європи

Після революції реформа енергетики зайняла центральну роль антикорупційної кампанії нового уряду. Частково це було продиктовано вимогами МВФ. Але також причина була і в тому, що тривале погане управління енергетичним сектором, який створював великий дефіцит державного бюджету, підірвало енергетичну безпеку і обмежило економічний потенціал. НАБУ виявило, що корупція охопила енергетику більше, ніж будь-яку іншу сферу української економіки.

Сьогодні ж реформи зупинилися. Приміром, Україна позбулася розриву між цінами для домогосподарств і промислових споживачів і скоротила субсидування, які були головними причинами виникнення дір у бюджеті. Однак, ціна імпорту енергоносіїв впродовж останніх двох років зросла, а внутрішні ціни для споживачів в Україні лишилися такими ж. Це  спричинило зменшення доступного фінансування для інших важливих пріоритетів, таких як оборона і соціальне забезпечення.

Проблему посилює те, що внутрішнім сторонам вдається досі продавати дешевший газ для споживачів промисловим клієнтам за вищою ціною. Це виливається у непотрібні урядові витрати і породжує корупцію, яку Кремль може використовувати на свою користь, що він вже робив у минулому. Приміром, в 1993 році Україна передала частину свого Чорноморського флоту Росії, щоб погасити частину боргу за енергоносії.

Не зважаючи на те, що переможе на виборах, наступний президент України зіштовхнеться з тими ж внутрішніми і зовнішніми проблемами, що і нинішній. Зокрема, йому доведеться балансувати між макроекономічною стабільністю і підйомом економічного популізму. Простіше кажучи, Україні доведеться і далі виконувати непопулярні умови МВФ, відкидаючи вимоги скоротити рахунок за комунальні послуги.

Читайте такожМВФ визначив чотири ключові виклики для України

Для українських лідерів дилема дуже гостра. З одного боку в України немає великого вибору, окрім як виконувати вимоги МВФ для отримання допомоги, серед яких і скорочення субсидій на викопні енергоносії. Існує багато прикладів країн, які, отримуючи обумовлену допомогу, виконували критерії вибірково. Але жодна з них не могла це зробити, якщо вона не мала стратегічного значення для великої країни-донора чи великих запасів власних неосвоєних ресурсів. В України немає жодних переваг, які б дозволили їй відмовитися від фінансової підтримки МВФ.

Видання пише, що навіть без умов фонду скорочення субсидій пішло б на користь Україні. Хоч вони політично популярні, економісти зазвичай вважають їх поганою формою соціальної допомоги. Тому що найбагатші верстви суспільства отримують найбільшу вигоду. Скорочення субсидій пожвавлює внутрішній видобуток енергоносіїв, скорочує можливості для корупції і зменшує дефіцит.

З іншого боку скорочення субсидій – політично токсичний крок на тлі економічної стагнації. За роки після революції витрати на комунальні послуги почали сильно з’їдати сімейний бюджет українців. В середньому на них доводиться витрачати третину від місячних зарплат. Для виборців, які прямо відчувають тиск рахунків, розповіді про переваги макроекономічної стабільності мають розмитий і непереконливий вигляд. Різке підвищення цін може вилитися у спалах нових масових протестів.

Успішній Україні потрібно і отримання допомоги від МВФ, і врахування занепокоєнь бідних українців. На щастя, існує набір політично життєздатних підходів для будь-якого майбутнього президента країни, які допоможуть продовжити реформи. В звіті Ради з закордонних справ було вказано, що Києву варто «деполітизувати» ціну на газ, створивши регуляторну незалежність і демонтувавши монопольний характер енергетичного сектору.

Читайте такожУ НБУ спрогнозували, як субсидії "живими" грошима вплинуть на інфляцію

Більше того, українським політикам варто передати владу визначати ціну на газ незалежному регулятору. Добре відомо, що у всіх країнах, де намагалися провести реформу субсидування викопних енергоносіїв без поступок у ціноутворенні, зрештою процес розвертався на 180 градусів. Так сталося в Намібії через протести таксистів, так було і у Франції через протести «Жовтих жилетів». У тих випадках, коли уряди віддавали владу ціноутворення незалежним органам, як от у ПАР у 1950-х і в Туреччині в 1990-х роках, реформа відбулася успішно.

Щоб зберегти фіскальну стабільність і захистити соціальний добробут, Україні також варто покращити свою програму адресних субсидій. Замість того, щоб оплачувати частину рахунку всіх громадян країни, Київ спробував допомагати лише тим, хто цього найбільше потребує. Однак, нинішня адресна програма покриває майже 60% українців. І вона не на багато краща, ніж універсальна схема. Більше того, в Україні не існує універсального реєстру споживачів, щоб перевірити, що отримувач субсидій дійсно потребує допомогу і чи він взагалі існує. В результаті, субсидії сплачуються напряму фірмам-посередникам, створеним олігархами, замість прямих перерахунків споживачам. Через це обдурити нинішню систему субсидій дуже просто. Ситуація може покращитися, якщо наступний український парламент ухвалить рішення про перерахунок грошей прямо споживачам, щоб скоротити ризик шахрайства.

Також український уряд повинен створити надійний реєстр отримувачів соціальних субсидій для перевірки сплат. Активна підтримка, оновлення і аудит цієї бази даних допоможе скоротити державні витрати без шкоди для соціальної допомоги і скорочення довіри суспільства. Але це не єдине, що наступний президент України може зробити для приборкання корупції і неефективності. Приміром, він може зміцнити національного регулятора в сфері енергетики, який нібито був переформатований, щоб відповідати законодавству ЄС. Насправді ж в Україні досі немає органу, який би був ефективно і незалежно захищав правила ринку, щоб заохотити конкуренцію.

Читайте такожУ Мінсоцполітики назвали строки початку монетизації субсидій

Україна повинна зміцнити комісію, переклавши її фінансування на сплати від користувачів, скасувавши пряме призначення її членів президентом. Натомість варто дозволити громадянському суспільству й міжнародним донорам обирати склад комісії. Повністю незалежний регулятор відновить довіру до українського енергетичного ринку внутрішніх і зовнішніх приватних інвесторів.

Інша проблема в тому, що ті приватні компанії, які досі намагалися видобувати газ в Україні, зіштовхувалися з надміру жорсткою системою ліцензування. Ця система заважає новим гравцям зайти на ринок і зміцнює тих, які вже на ньому. Спрощення ліцензування допоможе Україні наростити внутрішній видобуток. Обережна і прозора приватизація державних газовидобувних активів теж дозволить відкрити більше простору для незалежних виробників. Всі ці політичні підходи будуть популярними серед міжнародних донорів і тих, хто хоче вести бізнес в Україні. Якщо новий уряд буде діяти швидко і без шкоди для добробуту, реформа може здобути підтримку і простих українців.