Ілюстрація REUTERS

Узгоджені Європейською комісією поправки до газової директиви, які стосуються в тому числі і газопроводу «Північний потік-2», можуть зробити поведінку Росії ще більш агресивною, і в такому випадку для посилення тиску на РФ можливе запровадження додаткових санкцій.

Читайте такожДерждеп США назвав "Північний потік-2" політичною зброєю Росії

Про це написала заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль на своїй сторінці в Facebook.

Відео дня

«Є ризик того, що поширення вимог ЄС на «Північний потік-2» зробить поведінку РФ ще агресивнішою, це змушує посилити тиск на Росію, включаючи можливі санкції», - написала вона.

За словами Зеркаль, прийняття змін до директиви саме по собі не знімає ризику, пов'язаного з питанням безпеки будівництва обхідного газопроводу.

«Ми побачили дуже агресивну реакцію з боку РФ на спроби регулювати «Північний потік-2», аж до заяв про те, що «добудуємо «Північний потік» і розберемося з Україною», тепер це чітке гасло російської пропаганди», - заявила вона.

Зеркаль пояснила, що внесені поправки - це те, чого вимагала Україна, і зараз є правові рамки, в яких функціонування «Північного потоку-2» можливе тільки за умови його відповідності нормам права ЄС, а наступне поставлене завдання - це забезпечити імплементацію цих змін.

«У рамках тріалогу було вирішено, як Європейська комісія може забезпечити ефективний контроль за дотриманням прав ЄС газопроводами з третіх країн», - зазначила заступник міністра.

Коментуючи ситуацію про досягнутий французько-німецький компроміс, Зеркаль зазначила, що було вирішено, що саме Німеччина повинна вирішувати питання економічних аспектів роботи «Північного потоку-2», оскільки саме вона є державою «входу» на територію ЄС.

«Багато хто сприйняв його (компроміс - УНІАН) як зраду, але зате це крок до нового консенсусу в ЄС у цілому, який означає, що «Північний потік-2» не має політичних привілеїв і має бути суворо оцінений з усіх боків - регуляторного, економічного і, звичайно, з боку безпеки», - пояснила вона.

Заступник міністра зазначила, що це є важливим зрушенням, яке враховує інтереси і нашої країни, і робить позицію України сильнішою, водночас жоден з ризиків не усунено.

Як повідомляв УНІАН, 12 лютого представники Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії погодили проект поправок до газової директиви ЄС, які стосуються проекту "Північний потік-2". Метою поправок є поліпшення існуючої газової директиви і забезпечення того, щоб принципи енергетичного законодавства ЄС (доступ третіх сторін, регулювання тарифів, розподіл прав власності та прозорість) застосовувалися до всіх газопроводах і від третіх країн. При цьому виключення можливі тільки у разі дотримання суворих процедур, в яких комісія відіграє вирішальну роль.

8 лютого Франція і Німеччина досягли компромісу, який дозволив розблокувати процес внесення змін до газової директиви ЄС. Компроміс полягає в тому, що за газопроводи з третіх країн відповідатиме держава, на території якої здійснюється вхід у систему ЄС. Тобто регулювати всі питання проекту «Північний потік-2» буде виключно Німеччина.

Довідка УНІАН. Проектом «Північний потік-2» передбачено будівництво і роботу двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід в обхід України планується побудувати поруч з уже існуючим «Північним потоком-1».

Будівництво газопроводу має завершитися до кінця 2019 року. Протяжність трубопроводу становитиме 1220 км, він повинен з'єднати російську Усть-Лугу і німецький Грайфсвальд.

Україна виступає проти будівництва «Північного потоку-2».

За оцінками експертів, внаслідок припинення транзиту природного газу через територію України наша країна може втратити майже 3 млрд дол. доходів на рік.