Ярослав Климович розповів про те, чому необхідно збільшувати державне фінансування геологорозвідки

Голова правління «Надра України» Ярослав Климович: Контроль за сферою геологорозвідки за будь-яких умов має залишатися у держави

11:29, 21.02.2019
11 хв. Інтерв'ю

Керівник НАК «Надра України» Ярослав Климович розповів про те, чому необхідно збільшувати державне фінансування геологорозвідки, коли Україна забезпечить потреби у природному газі власним видобутком, а також чим живе сьогодні одне з найбільших державних геологорозвідувальних підприємств України.

Всі говорять про Україну, як про країну з великими запасами природних багатств, зокрема вуглеводнів. Коли ми припинимо імпортувати газ?

Мені б дуже хотілося, щоб наші можновладці нарешті усвідомили основний принцип видобувної галузі, який говорить про те, що приріст розвіданих запасів корисних копалин має випереджати їх видобуток щонайменше вдвічі (чого вже давно у нас немає!) і нарешті почали фінансування геологічної галузі належним чином.

Розумієте, якщо геологічна галузь буде фінансуватися і надалі чисто символічними сумами, а видобуток газу, збережеться на рівні приблизно 21 млрд м3 на рік, то це означає, що запасів з нинішнім темпом видобутку вистачить на років 40. Як показує досвід видобувних робіт в Україні, з цих запасів, практично можна видобути тільки половину (з технічних та технологічних причин, через низький коефіцієнт вилучення, уточнення геологічної моделі), а це вже на близько 20 років видобутку. Тому з часом ми або почнемо купувати 100% газу для забезпечення потреб держави, або завдяки державному фінансуванню геологорозвідувальних робіт та активному сприянню влади почнемо збільшувати той мізерний приріст розвіданих покладів вуглеводнів, який маємо сьогодні.

Відео дня

Розміри і швидкість приросту ресурсної бази в Україні не відповідають темпам видобутку. Сейсморозвідка зроблена в Україні на значній площі, але вона вимагає підтвердження пошуковим і розвідувальним бурінням, якого зараз якраз і недостатньо.

Чому так відбувається? Видобувні компанії не хочуть займатися геологорозвідкою?

Здебільшого компанії забезпечені запасами, вони не поспішають інтенсивно вводити в експлуатацію нові родовища. Навіть попри проголошену програму «20/20». Ви подивіться, скільки протягом останнього року було повідомлень про відкриття нових родовищ! Одиниці.

Але зниження темпів приросту запасів може стати проблемою для всього видобувного комплексу країни вже в найближчі роки. Ми вже навіть зараз спостерігаємо дефіцит ліцензійних ділянок: великих об'єктів немає в принципі, а дрібні або не затребувані ринком, або йдуть за дуже високою ціною. Це добре для бюджету, але погано для компаній, оскільки ростуть їхні витрати і роботи на таких ділянках часто економічно нерентабельні з великими (більше 10 років) термінами окупності. Адже видобувні компанії хочуть отримати вже підготовлене родовище, покласти в скарбничку і нічого не робити. Але це невигідно державі, оскільки вилучаються з обігу об'єкти, які можна вводити в експлуатацію, тому тут дуже важливо знайти баланс.

На жаль, прирости розвіданих запасів мінеральної сировини в основному забезпечуються за рахунок переоцінок запасів родовищ, відкритих ще в радянський період, за рахунок флангів і глибоких горизонтів діючих родовищ. Кількість великих відкриттів в останні десятиліття неухильно знижується або вони взагалі відсутні за багатьма видами корисних копалин. Тому відтворення запасів вимагає певних змін на законодавчому рівні, зокрема.

А якщо замість державного фінансування у геологорозвідку залучати партнерів?

У нас є такий досвід. Через механізм Угоди про розподіл продукції ми мали дуже перспективну співпрацю із Shell. Так сталося, що через об’єктивні причини Shell вийшла із Юзівської угоди.

І от вдумайтеся, у 2016 році ми проводимо відкритий конкурс по Юзівській УРП, переможцем стає Юзгаз Бі.Ві. і лише через 2 роки боротьби ми отримали позитивне рішення Кабміну про надання згоди на відступлення частки участі в проекті новому інвестору. Тобто, через відверте заполітизовування цього питання, через певних «політиканів» ми отримали більше 2 років простою!

Дивіться, відповідно до Програми робіт за перші 5 років інвестор зобов’язаний профінансувати буріння 15 свердловин. А це означає, що ми мали б уже 6-8 нових свердловин, а держава, за умовами Угоди про розподіл продукції, отримала б до мільярда кубічних метрів газу і «плюс» надходження до бюджету. Але ця робота була заблокована.

Тепер маю надію, що «крига скресне», і Юзівська угода повноцінно запрацює.

Тим не менше, ми активно працюємо у напрямку УРП з великими іноземними інвесторами по проектах, які мають бути довготривалими та бюджети яких складають сотні мільйонів гривень. Крім Юзівської угоди ми ще маємо Олеську угоду про розподіл продукції, і на сьогоднішній день разом з ТОВ «Надра Олеська» активно працюємо над залученням нового інвестора для подальшої реалізації проекту після виходу з нього компанії Chevron в односторонньому порядку. При цьому зауважу, що є потенційні інвестори, які проявляють інтерес до Олеської площі.

Також НАК «Надра України» веде роботу і над залученням інвестицій для реалізації проекту з розвідки та видобутку вуглеводнів в межах Ортиницької площі на Львівщині. Наразі ми вже

мали попередні переговори з потенційними інвесторами, які зацікавлені спільно з нами реалізовувати робочу програму на цій ділянці надр.

«Надра України» останнім часом отримали велику порцію критики щодо ситуації з ТОВ «Іст Юроуп Петролеум». У ЗМІ йшла мова, що «Надра України» добровільно вийшла зі складу учасників товариства.

Дивіться, перший ключовий момент тут в тому, що ми не просто вийшли з ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» - НАК «Надра України» продала свою частку відповідно до чинного законодавства України.

По-друге, ми перед виходом зі складу учасників товариства вилучили майно, право на користування яким було основою при формуванні частки компанії у товаристві.

Чому, власне так відбулося? Понад 10 років тривала історія взаємовідносин «Надра України» та «Іст Юроуп Петролеум», яке раніше мало назву «Голден Деррік». Мені невідомі мотиви створення товариства. Але після того, як частка НАК «Надра України» скоротилася до третини, компанія втратила будь-яку реальну можливість впливати на господарську діяльність товариства. Ми були позбавлені «важелів впливу» на прийняття управлінських рішень. Тому абсолютно неправильно говорити про те, що «держава щось там втратила» із продажем частки. Навпаки, ми зберегли наявні активи, які цілком могли б бути втрачені. Адже до «Надра України» зверталося «Іст Юроуп Петролеум» з необхідністю інвестувати 3,4 мільярди гривень в господарську діяльність. Компанія не володіє такою сумою, і ми враховували, що в перспективі, за відсутності інвестицій, можемо втратити будь-які активи, які були там наявні.

Тобто, на сьогодні ми не можемо собі дозволити мільярдні вкладення, проте наші ресурси цілком дозволяють нам розвивати власні проекти, власне, на чому ми і акцентуємо всю нашу увагу.

Климович розповів про те, коли Україна забезпечить потреби у природному газі власним видобутком

Можете назвати ці проекти?

Ми наразі вирішили зосередитися на Західному нафтогазоносному регіоні. Чому? Бо вбачаємо там добрі перспективи. По двом об’єктам надрокористування у Львівській області ДП «Західукргеологія» провело розвідувальні роботи, за підсумками яких ми маємо затверджені запаси вуглеводнів. Тепер у наших планах отримати спецдозволи на користування надрами і приступити до роботи.

Терміни дії спеціальних дозволів 20 років, а їх призначення — це вже не просто геологічне вивчення, а і промислова розробка. Весь обсяг робіт ми можемо проводити силами та засобами нашого дочірнього підприємства «Західукргеологія», яке володіє достатніми технічними можливостями та кваліфікованими спеціалістами для виконання робіт із будівництва нафтогазових свердловин. Крім того, зважаючи на невеликі глибини, які не вимагають значних капіталовкладень, можна достатньо впевнено стверджувати про те, що в найближчі 5 років ми можемо повністю повернути вкладені фінансові ресурси та почати отримувати прибуток.

У чому ще один вагомий плюс у реалізації своїх проектів— це те, що на базі ДП «Укрнаукагеоцентр» у Полтаві ми маємо власну унікальну лабораторну базу, яка оснащена сучасним закордонним обладнанням, що дає можливість на рівні провідних світових компаній досліджувати і вивчати мінералогічний склад порід, склад та фазовий стан пластових флюїдів. Це дає нам змогу на практиці застосовувати напрацювання при розробці рецептури бурових розчинів, оптимізації умов розкриття продуктивних горизонтів під час буріння свердловин, інтенсифікації притоків і багато іншого.

Крім того, ми у «Надра України» постійно акцентуємо увагу на науковій діяльності — вивчаємо кращий закордонний досвід із пошуків та видобутку вуглеводнів з нетрадиційних покладів, це в основному газ сланцевих товщ та газ ущільнених колекторів і проводимо адаптацію цього досвіду для проведення геологорозвідувальних робіт в Україні.

Останнім часом дочірні підприємства НАК «Надра України» потрапляли у списки боржників із заробітної плати. Можете це прокоментувати?

Ну, по-перше, варто розуміти, що ці борги виникли не вчора, а систематично накопичувалося попереднім керівництвом, але нам ці проблеми потрібно вирішувати і ми доволі успішно закриваємо борги.

Дивіться, у нас станом на 1 лютого повністю погашена заборгованість по ДП «Миргороднафтогазрозвідка», яке знаходиться в стані ліквідації. По іншому дочірньому підприємстві «Полтаванафтогазгеологія», що також ліквідується, ми майже вдвічі скоротили заборгованість по зарплаті перед колишніми працівниками і маємо конкретний план, як до кінця року повністю закрити це питання.

Якщо говорити про діючі дочірні підприємства, то ми ввійшли у 2019 рік без боргів по зарплаті перед співробітниками. І це було одним із ключових завдань, яке я ставив перед собою і керівниками дочірніх підприємств. Я вважаю, коли перед людьми немає заборгованості, коли люди впевнені у завтрашньому дні, то і на робочих місцях у них буде відповідна віддача.

«Надра України» залишиться державним підприємством, чи можливе входження приватних інвесторів?

На мій погляд, все можливо, але контроль повинен залишитися у держави. Коли і на якому етапі це робити — зовсім інше питання. Це залежить від реалізації стратегії і підходів уряду щодо компанії. Можна, скажімо, продати невеликий пакет за абсолютно незначну суму сьогодні або через певний період часу, надавши компанії можливість встати на ноги і зайняти певну нішу на ринку. Я дуже не хочу, щоб це питання політизувалося, але повторюся, що контроль за сферою геологорозвідки за будь-яких умов має залишатися у держави, оскільки природні багатства української землі — це стратегічне питання енергетичної, економічної, а відтак і загалом незалежності нашої країни.

Микола Касатонов

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся