Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 290 народних депутатів із 351, зареєстрованого у сесійній залі.
Законом визначаються «правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції із ринками природного газу держав - сторін Енергетичного співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу».
Згідно з документом, ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, за винятком діяльності суб’єктів природних монополій, та на принципах, зокрема, забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, в тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; вільного вибору постачальника природного газу; рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України; невтручання держави у функціонування ринку за винятком випадків, коли це є необхідним для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, та за умови, що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.
Державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим законом та іншими актами законодавства.
Читайте такожЯценюк: Україна чекає політичних рішень від Євросоюзу і США щодо ГТС
До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню, з урахуванням положень статті 9 цього закону та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами; прийняття рішення про сертифікацію операторів газотранспортних систем або відмову у сертифікації.
Встановлюється, що ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG, а також інші платежі, пов’язані із доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи) повинні бути: недискримінаційними, прозорими, встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи, виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб’єкта ринку природного газу та із урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це є можливим, встановленими з урахуванням співставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб’єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.
Водночас тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG повинні сприяти ефективній торгівлі природним газом та розвитку конкуренції на ринку природного газу, не допускати перехресного субсидіювання між замовниками, а також створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та покращення взаємодії і сполучення між ними.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, розробляє і за результатами консультацій з суб’єктами ринку природного газу, представниками споживачів (в тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує національний план дій, який є обов’язковим для виконання всіма суб’єктами ринку природного газу.
Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.
Читайте такожНафтогаз до 2018 року має погасити півмільярда доларів зовнішніх кредитів
До 1 вересня кожного року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, забезпечує оновлення національного плану дій на наступний календарний рік та оприлюднює його шляхом розміщення на своєму веб-сайті.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов’язаної з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного співтовариства.
Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок.
Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості та в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно з установленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Читайте такожЯценюк хоче, аби Фірташ і Льовочкін платили за користування газорозподільними мережамиПостачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, за виключенням випадків, передбачених цим законом.
Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних засадах.
Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитись у користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектора економіки.
