Нарівні з Росією, гідророзрив також найбільш перспективний для Ірану та Мексики, пише Financial Times з посиланням на дослідження компанії IHS. Російські запаси нафти, які можна додатково видобути з використанням даної технології, дослідники оцінюють в 12 млрд барелів, передає РБК.
Всього у світі, за винятком Північної Америки, методом фрекінгу можна видобути майже 140 млрд бар. з уже діючих родовищ, що еквівалентно розвіданим запасам нафти в Росії, наголошується в дослідженні. 40 млрд бар. з цієї оцінки припадає на Іран, 14 млрд — на Мексику і 6 млрд — на Китай. У десятку країн із значними запасами нафти, яку можна додатково видобути з допомогою гідророзриву, також потрапили ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир, Лівія та Венесуела. У кожній з них з допомогою нових технологій можна збільшити нафтовидобуток не менше ніж на 4 млрд бар.
Технологія гідравлічного розриву, або фрекінгу, полягає у вивантаженні суміші води, піску і хімікатів під високим тиском в шари глибокого залягання, щоб створити в них тріщини, якими нафта і газ зможуть досягти свердловини. У поєднанні з горизонтальним бурінням фрекінг став однією з причин різкого зростання нафтовидобутку в США, оскільки американські компанії стали масово використовувати передові технології, що дозволяють скоротити витрати і збільшити продуктивність.
Читайте такожНафтовидобуток у Росії через санкції може впасти майже на 30%
В інших частинах світу технологія гідророзриву використовується рідше — як з побоювань можливого збитку для навколишнього середовища, так і внаслідок того, що для застосування цього методу необхідне спеціальне обладнання. Це стало однією з причин, через які фрекінг не отримав широкого розповсюдження в Європі.
Читайте такожРосія значно скоротила доходи від експорту нафти та газу
Щодо Росії введені санкції, які передбачають в тому числі і заборону на постачання технологій та обладнання для горизонтального буріння та проведення гідророзриву пласта. На думку голови ЛУКОЙЛа Вагіта Алекперова, гідророзрив — «найтонше місце», де санкції можуть завдати шкоди російським нефтовидобувальникам. У вересні 2014 року він зазначав, що чверть нафти видобувається шляхом гідродинамічного розриву, а для цього необхідні «агрегати, які не можуть виготовляти фактично ніде, крім як у США».
