У Газпрома проблемы с китайским контрактом / Фото УНИАН

Підписання контракту з Китаєм на постачання газу по газопроводу «Алтай» (або «Сила Сибіру – 2») затягується на невизначений термін, повідомили «Відомостям» два федеральних чиновника.

Зростання попиту на газ в Китаї сповільнюється, водночас через падіння цін на нафту Китаю стає доступнішим СПГ, наприклад з Австралії, говорить аналітик «Сбербанк CIB» Валерій Нестеров. За даними BP, якщо в 2012-2013 рр. споживання газу в Китаї зростало на 12-13%, то в 2014 р. зростання склало 8,5% і досягло 185,5 млрд куб. м. А в першому півріччі 2015 р. зростання було тільки 2%, говорить Нестеров, в такій ситуації «Газпром» не зможе отримати високу ціну на газ з «Алтаю».

Читайте такожДиректор Центру досліджень енергетики: Газпрому нікуди дівати власний газ«Газпром» пропонує CNPC високу ціну, пояснюючи її дорожнечею будівництва «Алтаю». Китай готовий побудувати газопровід дешевше і пропонує оголосити відкритий тендер, щоб його компанії могли брати участь і ціна будівництва стала прозорою», – пояснює президент Російсько-китайського аналітичного центру Сергій Санакоєв: «Газпром» відмовляється, Китай не поспішає.

Відео дня

Представник «Газпрому» відмовився від коментарів.

Китай пропонував постачання матеріальних ресурсів, обладнання та робочої сили, розповідав у травні заступник голови правління «Газпрому» Віталій Маркелов. Необхідність їх залучення на нашу територію немає, не було і не буде, запевнив в кінці червня заступник голови правління Олександр Медведєв.

За оцінкою фахівців, Китаю до 2040 р. потрібно буде 700 млрд куб. м газу, половину він добуде сам, решта прийде по трубі з Росії і Туркменії, а також у вигляді СПГ; постачальником може стати і Іран. Але Китай може зробити ставку на відновлювану енергетику і знизити залежність від імпорту газу.

Схожа ситуація складалася щодо переговорів про газопровід «Сила Сибіру», 30-річний контракт на поставку в Китай 38 млрд куб. м газу в рік (експорт розпочнеться в 2018-2020 рр.) – політичне рішення, воно повинно було показати світові, що у Росії є новий газовий ринок, вважає Санакоєв.

За першим контрактом «Газпром» і CNPC самі домовитися так і не змогли (переговори йшли 10 років), документ був підписаний тільки після переговорів президента Росії Володимира Путіна і глави КНР Сі Цзіньпіна, нагадує один зі співрозмовників «Ведомостей». Швидше за все, і щодо другого контракту також потрібно політичне втручання, вважає він.

Раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер і міністр енергетики Росії Олександр Новак говорили, що другий газовий контракт з Китаєм може бути підписаний до середини 2015 р. В травні «Газпром» і CNPC підписали лише угоду про основні умови поставок (не включає ціну) по «Алтаю» 30 млрд куб. м газу в рік на захід Китаю, а в Уфі питання про будівництво газопроводу офіційно вже взагалі не піднімалося.

На початку вересня Путін відправиться в Китай, переговори можуть надати нового імпульсу, але поки вони йдуть неінтенсивно, говорить інший співрозмовник «Ведомостей».