Видобуток газу групою «Газпром» в 2015 році складе 414 млрд куб. м, прогнозує Мінекономрозвитку. Це - найнижчий показник за всю історію компанії. Ще в червні «Газпром» обіцяв добути в цьому році 450 млрд куб. м. Представник компанії відмовився від коментарів, пишуть "Ведомости".
Видобувні потужності «Газпрому» – 617 млрд куб. м, тобто третина з них – понад 200 млрд – залишаються незатребуваними.
Нарощувати видобуток «Газпром» вирішив у 2002 р., коли компанію очолив Олексій Міллер. В 2015 р. він складе 610-615 млрд куб. м, а до 2020 р. з урахуванням проектів на сході країни – 670-680 млрд, передбачав у 2008 р. начальник управління перспективного розвитку «Газпрому» Сергій Панкратов.
«У 2015-2020 рр. очікується і збільшення споживання на внутрішньому ринку», – запевняв тоді ж гендиректор «Межрегионгаза» Кирило Селезньов. А заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв прогнозував, що споживання газу в Європі зростатиме і до 2020 р. перевищить 600 млрд куб. м, через падіння власного видобутку Європі доведеться додатково імпортувати 145 млрд куб. м.
Читайте такожГолова Антимонопольного комітету: Справа Газпрому - питання найближчого місяця В 2014 р. експорт «Газпрому» зменшився порівняно з 2008 р. на 40 млрд куб. м, продаж в Росії впала на 90 млрд куб. м. Весь цей час компанія продовжувала інвестиції у видобуток і газотранспортні потужності.
Допущені прорахунки в оцінці попиту, вказує аналітик «Сбербанку CIB» Валерій Нестеров, але, коли приймалися рішення про збільшення видобутку, важко було передбачити, що стільки негативних факторів зійдеться одночасно: це й зміна правил регулювання європейського ринку, і поява нових постачальників, і сланцева революція в США, і конкуренція з незалежними виробниками в Росії, і загострення політичної ситуації.
У 2006-2008 рр. Європа сама просила «Газпром» інвестувати у видобуток газу, пам'ятає аналітик Vygon Consulting Марія Бєлова, але ЄС розвивав і поновлювану енергетику, вона стримує попит на газ: «Реалізується найбільш негативний сценарій, кілька років тому його за базовий ніхто б не взяв».
«Газпром» запустив видобуток на Ямалі і створив газопроводи Бованенково – Ухта і Ухта – Торжок під європейський ринок, говорив Міллер у квітні в Берліні: «Європа повинна дати чітку відповідь, чи потрібні їй ці потужності чи ні». Сьогодні таких гарантій ніхто не дає, нарікав він.
«Газпром» може розраховувати на якесь збільшення поставок в Європу через падіння там видобутку, але не на зростання споживання, попит стагнує, ЄС продовжує розвивати альтернативну енергетику, говорить один з партнерів «Газпрому» в Європі.
Медведєв у червні також знизив прогноз, тепер він чекає, що в 2025 р. додатковий попит на імпортний газ в Європі складе 50 млрд куб. м.
Але Європа декларує відмову від російського газу. Єврокомісія вже заблокувала будівництво «Південного потоку», а «Газпром» витратив 56 млрд руб. на викуп часток у проекті в іноземних партнерів. Для газопроводу вже замовлені і частково відвантажені труби на 2 млрд євро (130 млрд руб.). Застопорилося і будівництво альтернативного «Турецького потоку». Розірвано контракт з підрядником – італійською Saipem, яка тепер вимагає неустойку. «Відповідно до звітності Saipem в 2014 р., вона отримала від South Stream Transport 495 млн євро (32,2 млрд руб.), а в I кварталі 2015 р. – ще близько 300 млн євро (19,5 млрд руб.). Звіт за II квартал покаже таку ж суму, а за III квартал – плату за дострокове припинення контракту», – вважає директор East European Gas Analysis Михайло Корчемкін.
«Газпром» на початку липня зупинив і будівництво системи газопроводів «Південний коридор», за якою газ повинен був надходити в «Турецький потік», у тому числі з труби Бованенково – Ухта. На «Південний коридор», загальна вартість якого – 715 млрд руб., вже витрачено близько 300 млрд руб. Міллер обіцяв переспрямувати газ з Ямалу до Китаю по газопроводу «Алтай», контракт очікувався в середині 2015 р., але тепер і це питання відкладається, Китай переглядає енергобаланс, розповідали «Відомостям» чиновники.
У 2011 р. «Газпром» запустив газопровід Сахалін – Хабаровськ – Владивосток потужністю до 30 млрд куб. м і вартістю 467 млрд руб. По цій трубі «Газпром» постачає газ в регіони, поставки не перевищують 6 млрд куб. м. Через нього ж планувалося постачати газ до Китаю по проекту «Сахалін-3» або на завод «Владивосток СПГ». Але від будівництва заводу вже відмовилися, а газ «Сахаліну-3» вирішено направити на розширення діючого на острові заводу СПГ. Тобто тепер газопровід може виявитися не потрібним, зазначав Корчемкін.
Через сланцеву революцію «Газпрому» довелося відкласти освоєння Штокманівського родовища, для його розробки були побудовані дві платформи за 59 млрд руб., а тепер «Газпром» збирається списати за проектом 22,3 млрд руб. збитку.
Таким чином, «Газпром» міг витратити на незатребувані проекти як мінімум 2,4 трлн руб. Зараз на Московській біржі стільки коштує «Роснефть».
