фото УНИАН

Голова правління "Надра України": нам потрібно мінімум 5 мільярдів гривень для геологорозвідки

16:21, 10.09.2015
21 хв. Інтерв'ю

Голова правління Національної акціонерної компанії "Надра України" Ярослав Климович в інтерв’ю УНІАН розповів, чому в країні падає видобуток газу, що потрібно зробити для залучення інвесторів у видобуток сланцевого газу, а також окреслив плани компанії по відновленню дієздатності геологорозвідувальних підприємств.

Ярослав Ярославович, ви керуєте компанією більше року. Розкажіть, що за цей час було зроблено.

     Не дивлячись на те, що багато скептиків говорили про недієздатність компанії, ми концентруємо увагу на майбутньому і наша стратегічна мета – прибуткова діяльність усіх структурних підрозділів компанії.

Нам вдалось провести інвентаризацію активів компанії. Переглядаємо договори оренди, активно працюємо по дочірніх підприємствах щодо підвищення ефективності використання майна: списання, продаж, оренда, ремонт та відновлення ліквідованих та законсервованих свердловин, оптимізації структур підприємств. 

Відео дня

Звичайно, не все зроблено, що хотілось - ситуація сьогодні на ринку несприятлива. Відсутність інвестицій та фінансового ресурсу не дає можливості робити все, що бажаєш. Сьогодні НАК фактично існує завдяки оренді свердловин, за яку ми втричі збільшили надходження.

     В 2014 році виконання держзамовлення силами компанії   було профінансовано лише в межах 9 мільйонів гривень – це копійки, яких навіть не вистачало на латання дір. Станом на сьогодні  фінансування державної програми по нарощуванню мінерально-сировинної бази для  компанії "Надра України" не відкрито. Тому зараз наші дочірні підприємства в надскладній ситуації.

В чому полягає складність на дочірніх підприємствах компанії?

     За попередні періоди у дочірніх підприємств накопичились значні борги з оплати праці, обов’язкових бюджетних платежів, перед  пенсійним фондом, тощо. Тому першочергово

перед нами стоїть завдання ліквідації боргів. За рахунок акумульованих коштів оздоровлюємо дочірні підприємства: надається фінансова допомога та забезпечуються додаткові обсяги робіт на умовах субпідряду. З початку року ми направили на дочірні підприємства близько 8 млн. грн.

Окремо хочу відзначити: технічне оснащення наших підприємств потребує значної модернізації. Тому ми на рівні НАКу розробили стратегію розвитку компанії та дочірніх підприємств за рахунок залучення вітчизняних та іноземних інвестицій,  технічного переозброєння, відкриття нових покладів, переоснащення лабораторного обладнання,  що в майбутньому  забезпечить поповнення власної ресурсної бази держави. 

Багато дочірніх підприємств мають великий баласт непрофільних активів, які потребують значних фінансових витрат на утримання: охорону, електроенергію, податки на землю, на нерухомість. Деякі активи ми передаємо місцевим органам самоврядування, списуємо або виставляємо на продаж, віддаємо в оренду.

Скільки зараз працівників у компанії і дочірніх підприємствах? Чи плануєте ви скорочення?

     Штат по НАКу близько 1 000 працівників. Є закон України, доручення прем’єр-міністра, якими поставлене завдання по оптимізації державного сектору економіки в межах 20%. Ми над цим працюємо. Можливо навіть більшу планку виконаємо, бо розуміємо неможливість повного забезпечення своїх підприємств виробничими замовленнями.

Ми вживаємо всіх заходів для фінансового оздоровлення дочірніх підприємств та відновлення їх дієздатності. І сподіваємося, що до кінця року цей процес буде закінчений, і ми будемо мати  оновлений статус та визначені задачі.

Які підприємства компанії найбільш перспективні?

Ми сьогодні концентруємо свою увагу на повернення дієздатності дочірніх підприємств,  як приклад - "Західукргеологія".

Це важливе підприємство, яке в свій час виконало багато завдань, зокрема, відкрило понад 70 родовищ на території Західного регіону країни. На жаль, підприємство у важкому становищі. Наразі ми здійснюємо реструктуризацію його кредиторських боргів перед бюджетом.

Підписано договір по бурінню у Львівській області, який успішно виконуємо (хоча за два останні роки не було пробурено жодної свердловини).

Зараз "Західукргеологія" заробляє кошти та відновлює свій імідж на ринку. Таким чином, ми показуємо, що можемо бути повноправним учасником ринку сервісних послуг і працювати не тільки на замовлення держави, але і приватних інвесторів.

 Також у нас є успішне полтавське підприємство "Укрнаукагеоцентр", в якому сконцентрована велика кількість професійних кадрів та наукового потенціалу. Воно облаштоване сучасним лабораторним обладнанням, сучасними технічними засобами по дослідженню нетрадиційних вуглеводнів, які ми завдяки угодам про розподіл продукції отримали від компанії Shell.

"Укрнаукагеоцентр" - беззбиткове, бо має свій ринок. Тому на базі "Західукргеології" та "Чернігівнафтогазгеології" ми інтегруємо практику цього підприємства. Вже створений окремий відокремлений підрозділ у Львові, який буде надавати послуги надрокористувачам по пошуку оптимальних шляхів розробки родовищ. І чим краще ми науково спрацюємо і результат підтвердиться бурінням та продукцією, тим більше інвестор буде у нас замовляти роботи, тому що він розуміє, що від нашого наукового підходу він отримує результат – вуглеводневу сировину.

З метою збереження виробничих потужностей та кадрового потенціалу одного з найбільших геологорозвідувальних підприємств компанії "Чернігіванафтогазгеологія", керівництво компанії забезпечувало фінансову підтримку та всіляко сприяло у пошуках додаткових обсягів робіт. Для цього компанія перерахувала "Чернігівнафтогазгеологія" у 2014 році  понад 10 мільйонів гривень та вже в поточному році понад 4 мільйона гривень.

Зараз спостерігається досить суттєве падіння видобутку газу в країні. Яка на вашу думку основна причина цього процесу? Чи займається видобутком вуглеводнів «Надра України»?

     На сьогоднішній день в Україні виявлено 407 родовищ вуглеводнів. Сучасний стан вуглеводневого потенціалу України оцінюється у 9,32 мільярда тон умовного палива, об’єми виробленості запасів нафти, газу і конденсату в межах України становлять 5,7 мільярда тон. Ресурсний потенціал України досі значний.

Але проблема полягає в тому, що увесь видобуток, який сьогодні є в нашій державі, функціонує завдяки активній роботі геологічної галузі в 70-90-ті роки. Зараз вона фактично не працює.

Останні роки в "Надра України" інтереси були інші. До 2006 року НАК "Надра України" видобувала близько 0,5 мільярда кубометрів газу. З 2012-2013 року і на сьогодні у нас видобутку фактично немає. Лише у дочірнього підприємства "Західукргеологія" залишився незначний видобуток у спільній діяльності.

Чи планує компанія повернутись до видобутку вуглеводнів?

     За рахунок збільшення дохідної частину НАКу певна кількість коштів у нас акумулюється для реалізації в майбутньому певних інвестиційних проектів.

Ми провели глибокий аналіз ліквідованих або законсервованих свердловин, які колись були пробурені нашими дочірніми підприємствами. Вони не використовувалися, бо в 80-ті чи 90-ті роки вважалися нерентабельними.

Наша ідея полягає в чому?  Є свердловини, які можна відремонтувати за невелику ціну і отримати на них продукцію. Якщо порівняти, капітальний ремонт може коштувати  10 мільйонів гривень, а пробурити глибоку свердловину на 5000 метрів, це - 10 мільйонів доларів. Різниця очевидна. А таких свердловин у нас близько 190. Ми хочемо показати їх потенціал з прогнозними дебітами для обґрунтування економічної доцільності даної пропозиції.

Є вже певні напрацювання в цьому процесі?

     Так. На дочірньому підприємстві "Чернігівнафтогазгеологія" є Шатравинське родовище, де була законсервована свердловина. Ми направили кошти на це підприємство і воно почало капітальній ремонт свердловини.

Сподіваємось, що найближчим часом отримаємо там продукцію, яка буде реалізовуватись трансформуватись в кошти. Це дуже важливо для виконання компанією не тільки геологорозвідувальних послуг, а ще й для розвитку видобувного потенціалу в компанії.

Як ви вважаєте, чи варто сподіватись на збільшення замовлень на геологорозвідку від приватних інвесторів, які мають намір видобувати енергоресурси в Україні?

     В сьогоднішніх умовах я не вірю, що інвестори підуть на ризики, вкладаючи кошти в нові мало розвідані площі. До процесу купівлі ліцензії і вкладання коштів в промислову розробку родовищ проводиться величезна і клопітка робота.

Першими починають роботи  геофізики, які проводять сейсмічні дослідження, малюють структуру площі. Наша функція - буріння і підтвердження запасів. Після цього вже готове родовище, якщо на ньому таки були підтверджені запаси, може передаватися Державній службі геології та надр України, яка реалізує спецдозвіл інвестору або держава укладає з ним угоду про розподіл продукції.

На сьогоднішній день в порожню землю ніхто вкладати не буде. Всі бажатимуть отримати  готовий матеріал. Тому ми доопрацьовуємо пропозицію щодо залучення коштів під державні гарантії для фінансування геологорозвідувальних робіт в Україні. Будемо пропонувати уряду суму орієнтовно близько 5 мільярдів гривень, яка є вирахуваною нашими геологами, колегами з Національної академії наук та іншими провідними геологами.

На які цілі ви плануєте витратити ці кошти, якщо знайдете підтримку урядовців?

     За ці кошти ми впродовж 5-ти років спільно з "Укргеофізикою" хочемо технічно підсилитися, а потім провести комплекс геологорозвідувальних робіт на запропонованих площах, що розглядалися на засіданні НТР Держгеонадр України (наприклад: Матвіївсько-Майорівська, Мажарівська, Ватажківська, Адамівська група структур, Північно-Яворівська, Лютська).  У підсумку ми отримаємо певну кількість площ з техніко-економічним обґрунтуванням, де чітко буде розписано, за яким механізмом держава отримає кошти назад, на перекриття взятих кредитів.

Площі пропонуємо виставляти на аукціони для залучення інвесторів під угоди про розподіл продукції. Однією з умов конкурсу буде те, що коли інвестор входить в проект, він компенсує витрати на проведення цих геологорозвідувальних робіт, а ще сплачує бонус, що є світовою практикою. На такі проекти йдуть глобальні компанії, які не хочуть морочитись з бюрократією, а починають одразу бурити сітку свердловин. Тим самим ми зміцнимо енергетичний потенціал та будемо рухатися в напрямку енергетичної незалежності Держави.

Можливо навіть спробувати залучити кошти від міжнародних фінансових інститутів. На наш погляд, не слід концентрувати увагу лише  на імпорті газу, маючи за висновками українських вчених досліджений колосальний геологічний потенціал. 

Давайте поговоримо про інвестиції в видобуток вуглеводнів в країні. Розкажіть про компанії, які мали намір отримати спецдозволи на надра на шельфі Чорного моря і вести там діяльність через два ТОВ "Паркер челендж" та "Теус-Н".

     НАК отримала пропозиції від ТОВ "Паркер челендж" та "Теус-Н" щодо створення спільних підприємств, при цьому інвестори взяли на себе зобов’язання фінансувати діяльність новостворених спільних підприємств, а  також геологорозвідувальні роботи по кожному підприємству на суму близько 10 мільярдів гривень. Це все підтверджено листами, які були нам надіслані від інвесторів.

Враховуючи великий кадровий потенціал компанії, ми могли б завантажити наші підприємства додатковою роботою, виробничими об’ємами. Окрім того за номінальною вартістю компанії було запропоновано 25% участі в цьому проекті.

Завдяки державній частці у проекті в 25% могли б отримати спецдозволи без аукціону. Це і піддавалось значній критиці. Скільки б на цьому могла втратити держава?

     Навіть якщо ти йдеш отримувати дозвіл без аукціону, то це все одно платна послуга. Аукціон оголошується, коли є два учасника і більше. Якщо нема бажаючих, є механізм отримання спецдозволу без аукціону на підставі  постанови № 615. Для цього інвестор повинен отримати  відповідні погодження в Мінприроди, Держгірпромнагляді, обласних радах, інших уповноважених органах. І лише після цього він подає пакет документів в Держгеонадра на отримання спецдозволу. Це не є безкоштовно, це не є навіть родовище. Це просто якби зараз до нас зайшов геолог і сказав - "Ви знаєте, тут на вулиці є нафта і газ. Давайте будемо ліцензувати цю ділянку і я вас переконую, що завтра ви будете шейхи".

Щоб на шельфі дійти до видобутку треба витратити колосальні гроші. Це не є родовище, на якому ти відкрив кран і звідти пішов газ. Це просто вода, на якій треба робити сейсміку, переобробку, переінтерпретацію, бурити розвідувальні свердловини, рахувати запаси, підтверджувати. Треба потратити десятки мільярдів гривень тільки на геологорозвідку для того щоб в перспективі промислово видобувати там газ. Причому за ліцензію ці суб’єкти мали б заплатити в державний бюджет значні кошти.

В цивілізованих видобувних країнах таких як Канада, Норвегія ніхто за ліцензію не платить. Вона безкоштовна. Після того, як суб’єкт господарювання отримав продукцію, він платить державі ренту. Можна купити спецдозвіл, а де гарантія що інвестор отримає на ділянці продукцію? Геологія - це лотерея. Є статистика: позитивний результат досягається в одному з трьох випадків. Тобто отримавши площу, невідомо чи отримаєш ти результат.

Назвіть основні недоліки в українському законодавстві, які заважають залученню інвестицій у видобувну галузь.

     На сьогоднішній день головна проблема надрокористування - висока рента. Ми приймаємо участь в роботі комітетів, на нарадах в Кабінеті Міністрів хочемо довести, що діюча рента є невиправданою. За таких умов ринок не буде розвиватись, не буде працювати. Однозначно її треба зменшувати.

Ще минулого року Американська торгівельна палата, в яку входять провідні потужні нафтогазовидобувні компанії такі, як Shell, Eni, презентувала перелік необхідних реформ в українському нафтогазовому секторі. Вони кажуть, що є ряд пріоритетних питань, які треба врегулювати на рівні держави.

Інвестори готові вкладати кошти, але з гарантіями від держави щодо приведення законодавства до відповідних вимог. Одне з них - питання прийняття змін, доповнень, уточнень до Кодексу про надра. Зараз воно важко просувається, а питання ренти  обговорюється в парламенті теж з квітня місяця. Сьогодні важливо наповнювати бюджет, а не слідкувати за падінням видобутку.

Розкажіть, чи змогла "Надра України" повернути частки в Сахалінському газовому родовищі, які минулим керівництвом були продані компанії "Голден Деррік"?

     З "Голден Деррік" у нас майже півтора року тягнуться судові процеси. Ми ніяк не можемо досягти того результату, який очікується в компанії. На сьогоднішній день договори купівлі-продажу розірвані Господарським судом м. Києва, залишені в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій.  Було 9 судів, які ми виграли.

У зв’язку з тим, що договори розірвані, компанією було запропоновано учасникам спільної діяльності внести зміни до цих договорів в частині включення компанії до складу учасників, але нам було відмовлено. Після цього компанія знову підготувала позовні заяви до "Голден Деррік" та до всіх учасників спільної діяльності, щоб зобов’язати їх в судовому порядку визнати право власності "Надра України" на частки у спільній діяльності.

Поки що закінчились 2 господарських суди, які прийняли рішення не в нашу користь, але ми активно будемо відстоювати інтереси компанії і держави до останньої інстанції.

Нещодавно УНІАН взяв інтерв’ю у нового власника "Голден Деррік" бізнесмена з Молдови Анатола Статі, який розповів про намір інвестувати в Україну 300 мільйонів доларів та сказав, що "Надра України" заважає компанії вести бізнес. Прокоментуйте цю ситуацію.

     Ми вітаємо бажання відомого молдавського бізнесмена вкладати в Україну 300 мільйонів. Йому ніхто не заважає. Компанія не має претензій до цієї особистості чи до будь якого іноземного інвестора. У "Надра України" є претензії  саме до юридичної особи "Голден Деррік".

Які саме?

    Згадаємо історію виникнення товариства. "Голден Деррік" була створена в 2007 році. НАК "Надра" увійшла в неї учасником на 50% і внесла в статутний капітал майже все майно дочірнього підприємства "Полтаванафтогазгеологія", яке було оцінено по акту прийому-передачі в 16 мільйонів гривень. Хоча реальна ринкова вартість його була близько 2 мільярдів гривень.

Наприклад трактор "Т-150" оцінили в межах 3 000 гривень. Труби загальною довжиною 1 600 метрів, а це грубо кажучи 24 тони металу, також в межах 3 000 гривень. Сьогодні тонна металолому стільки коштує?

Таким чином з стратегічно важливого підприємства, яке відкрило величезну кількість родовищ в Україні - "Полтаванафтогазгеології" забрали майже  все майно, що в свою чергу призвело до банкрутства "Полтавнафтогазгеологія".

Пізніше частку НАКу було зменшено до 33% шляхом продажу 17% іншому учаснику. Після цього НАК фактично втратила будь-який контроль над господарською діяльністю  "Голден Деррік", в т.ч. і щодо призначення директора.

Працюючи з "Голден Деррік" "Надра України" зазнали значних фінансових втрат.

В 2010-2013 р.р. НАК та її дочірні підприємства укладали договори на умовах субпідряду, згідно яких "Голден Деррік" виконувало роботи з буріння свердловин, надавало послуги з геологічної експертизи, моніторингу та інше,  на загальну суму понад 600 мільйонів гривень. На даний час "Голден Деррік" має борг перед НАК та її дочірніми підприємствами за отримані аванси на суму близько 60 мільйонів гривень.

При цьому, заборгованість "Голден Деррік" перед ДП "Укрнаукагеоцентр" на суму 26 мільйонів гривень та перед ДП "Миргороднафтогазрозвідка" на суму 1 мільйон гривень підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

     Тому те, що новий власник купив підприємство з сумнівною історією, так в цьому немає нашої відповідальності. Є акти прийому - передачі і тут нічого не сховаєш.

Коли керівником "Надра України" був Едуард Ставицький офіс компанії знаходився на вул. Володимирській, але потім приміщення було передано новому власнику. Розкажіть, чи має зараз компанія які-небудь права власності на згаданий офіс?

     Це приміщення, яке розташоване навпроти СБУ було відчужено в 2007 р. за сумнівних умов. В подальшому Компанія переїхала в нове, отримане по договору міни, приміщення на Севастопольській площі в 1400 квадратних метрів, де ефективної площі лише 400 квадратних метрів. Там один повноцінний поверх. Все решта: ліфт, підвал і сходові клітки.

Суди по цьому питанню НАК були програні. Ми направили запити до правоохоронних органах. На сьогодні правоохоронними органами здійснюється досудове слідство.

Давайте згадаємо про проекти по видобутку нетрадиційних вуглеводнів в Україні. Великі міжнародні компанії такі як Exxon, Eni, Shell, Сhevron вийшли з вітчизняного ринку. Які з них вели активну діяльність в країні?

     Реально працювала і вкладала кошти компанія Shell, яка підписала угоду про розподіл продукції з підприємством "Надра Юзівська" на розробку нетрадиційних вуглеводнів на сході України.

Shell витратичено значні кошти на розробку цього проекту, вкладено кошти на проведення розвідувальних робіт, переобробку, переінтерпритацію. Були закуплені труби, інше технічне обладнання. На превеликий жаль в червні Shell повідомив нас і державу про вихід з цього проекту. Після цього в проекті залишається два учасника - держава і "Надра Юзівська".

Разом з тим, відповідно до одного з пунктів угоди, всі права і обов’язки Shell переходять до ТОВ "Надра Юзівська".

Оскільки Shell вклала значні кошти не отримавши результату, то виникає питання: чи може вона вимагати повернення своїх інвестицій?

     Повернення не передбачено. Shell скористався пунктом УРП, в якому передбачений довготривалий форс-мажор.

Для врегулювання питання виходу Shell ми запропонували компанії і державі підписати додаткову угоди до УРП. Нею передбачено врегулювання питання щодо раніше укладених Shell договорів, які були нею підписані по операційній угоді, врегулювання питання щодо матеріалів та геологічної інформації по проекту.

Звичайно, ми дякуємо Shell за проведену роботу і прикро, що така провідна компанія йде з проекту.

Можливо різке падіння цін на нафту вплинуло на таке рішення. У такому разі постає питання, чи необхідно продовжувати намагання в подальшій реалізації проектів по видобутку нетрадиційних вуглеводнів?

     Просто відмовитись від цього проекту недоцільно. Ми працюємо над тим, щоб сьогодні знайти заміну учасникам цих проектів. Розіслали листи провідним компаніям, які працюють в напрямку освоєння родовищ нетрадиційного газу. Проводимо сьогодні переговори з Китаєм, Індією, є інтерес з Канади.

Незважаючи на бойові дії на сході країни, проглядається інтерес до цих проектів. На сьогодні наше пріоритетне завдання - інвестиційна діяльність. Ми доводимо, що держава міняється, що вона готова створювати відповідні умови для інвестора. Тому що без інвестицій, без залучення коштів від фінансових інститутів, а лише на ентузіазмі зробити революцію в геологічній галузі неможливо.

Олександр Гречко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся