Білоруський уряд розмірковує над тим, що робити з профіцитом електроенергії, який утвориться після здачі в експлуатацію Островецької АЕС в 2020 році, пише DW.
Надлишки, за оцінками, складуть близько 14 мільярдів кВт-ч. Мінськ сподівався продавати їх в сусідні Литву і Польщу. Але через 4 роки країни Балтії і Польща планують підключитися до енергетичної системи ЄС та вийти з синхронного режиму роботи з діючою енергосистемою БРЭЛЛ, в яку вони зараз входять разом з Білоруссю та Росією. 8 березня депутати Сейму Литви в черговий раз заявили, що не будуть заохочувати покупку електроенергії з Островецької АЕС, яка, на їх думку, будується з різними порушеннями.
Читайте такожУ Міненерговугілля назвали терміни відновлення експорту електроенергії в Білорусь і МолдовуЗа розпорядженням прем'єр-міністра Білорусі спеціальна робоча група з 14 чиновників займається виробленням пропозицій щодо ефективної інтеграції Білоруської АЕС в об'єднану енергетичну систему ще з вересня минулого року. Опитані DW фахівці стверджують, що технологічна перебудова Островецької АЕС для споживання надлишків електроенергії обійдеться в додаткові мільярди доларів і значно збільшить її собівартість. При цьому, за словами експертів, влада в Мінську воліє не обговорювати, у що вже незабаром додатково до поточних витрат обійдуться переробка відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) та утилізація радіоактивних відходів.
Електроенергію з АЕС в Островці продавати нікому, і її профіцит виникне в країні вже в 2018 році - після введення в експлуатацію першого блоку потужністю 1,2 МВт, пояснив DW виконавчий директор білоруської асоціації "Відновлювана енергетика" Володимир Нистюк. А в 2020 році, при плановому виході АЕС на повну потужність, за офіційними даними, буде вироблено 39,9 млрд кВт-год електроенергії - це близько 40 відсотків від загального щорічного споживання в країні.
Експерт вбачає дві проблеми, пов'язані з введенням в дію білоруської двухреакторної атомної станції. "По-перше, централізація виробництва великих обсягів електроенергії у разі непередбачених обставин може призвести до енергетичного колапсу. По-друге, надлишок енергії в нічні години, коли вона використовується в менших обсягах, а станція працює в постійному режимі, змушує перебудовувати багато технологічних процесів саме під електрику", - заявив Нистюк у розмові з DW.
Доведеться замінювати тепловози на електровози, електрифікувати всю систему залізниці, змінювати графік руху на нічний, переводити підприємства на роботу в нічні зміни, вводити диференційовані тарифи, щоб стимулювати споживання електроенергії в нічні години. А також будувати потужні електрокотельні, а наявні газові обладнати електричними котлами, перераховує експерт заходи, які будуть сприяти раціональному використанню надлишків електроенергії. І на це, за його словами, потрібні великі гроші.
Ситуацію серйозно ускладнює те, що в Білорусі немає гідроакумуляторних станцій, в яких вночі вода електронасосами піднімалася б і скидалася б за греблю у водосховищі, а вдень ця ж вода обертала б турбіни, виробляючи енергію. Заступник міністра енергетики Михайло Михадюк ще 3 роки тому заявляв, що зводити такі станції не дозволяють географічні умови.
"В принципі профіцит енергії є і сьогодні, так як багато білоруських підприємств перейшли на чотириденний режим роботи, а деякі стали банкрутами", - підкреслив Володимир Нистюк. На його думку, проект АЕС в Островці, який спочатку замислювався президентом Білорусі Олександром Лукашенком як економічно вигідний, тепер створює серйозні економічні проблеми.
Володимир Нистюк впевнений, що проблеми навколо АЕС в Островці накопичилися, тому що "держава не бажає прислухатися до рекомендацій і висновків незалежних експертів, довіряючи виконання завдань тільки чиновникам". І оскільки до введення в дію першої черги атомної станції залишилося всього 2 роки, а найважливіші питання так і не вирішені, "запуск реактора варто відкласти", підбив підсумок Нистюк.
