REUTERS

Мережу заправок "Роснефти" в Україні збираються викупити компанії, які пов'язані з бізнесом Віктора Медведчука та його оточення. Про це йдеться в розслідуванні ЛІГА.net.

У січні маловідома швейцарська компанія Glusco Energy S. A. подала заявку на придбання мережі АЗС "Роснефти" в Україні. Покупець торгової мережі - Glusco Energy S. A. - афілійований із швейцарським нафтотрейдером Proton Energy Group. Річний товарообіг групи - близько 3 млн тонн нафти і нафтопродуктів.

Після появи інформації про продаж мережі АЗС "Роснефти" відразу декілька учасників ринку нафтопродуктів повідомили, що реальним власником активів стануть структури, підконтрольні Віктору Медведчуку.

Відео дня

Як пише видання, компанії Proton Energy Group і Glusco Energy до січня цього року були мало кому відомі. Учасники нафторинку кажуть, що в Україні група Proton працює всього кілька років, продаючи незначні партії нафтопродуктів.

Розквіт її українського бізнесу припав на минулий рік. За даними консалтингової компанії UPECO, в 2015-му Proton поставила через морські порти на український ринок близько 500 000 тонн дизпалива.

Директор Proton Energy Group S. A. і Glusco Energy S. A. - Нісан Моїсеєв. Інформація про кінцевих бенефіціарів цих компаній не розкривається. Компанія Glusco Energy S. A. до середини 2014 року називалася Agropeg S. A. і, згідно з митними даними, торгувала зерном з українськими компаніями.

У липні 2014 року Glusco зареєструвала в Україні дочірню компанію Глуско Енерджі Україна, яка через рік вийшла на внутрішній ринок країни. У лютому 2016-го вона почала прямі поставки нафтопродуктів для ТОВ Схід. Паливо Glusco поставляє в основному через Херсонську перевалку. "Glusco Energy була створена спеціально для виходу в ритейл", - розповідав Моїсеєв у січні в інтерв'ю профільному виданню OilNews.

Митні дані свідчать про те, що частину палива швейцарська компанія продавала безпосередньо на адресу ТОВ Мітгард. Ця компанія зареєстрована в Києві за однією адресою з Глуско Енерджі Україна - Музейний провулок, 10.

Крім них за цією ж адресою зареєстрований ще один трейдер, що торгує нафтопродуктами: ТОВ Пеко трейд (раніше - ТОВ Прайтекс).

В реальності Мітгард і Пеко трейд - лише продовжувачі чужих традицій, пише видання. У 2013-2014 роках схожими операціями з паливом займалися ще як мінімум дві компанії - ТОВ Келмер і ТОВ Інвестнафтосервис.

Всіх цих нафтотрейдерів об'єднує одна важлива деталь. Згідно з даними митниці, у 2013-2015 роках вони значилися постачальниками палива до України. При цьому контрактодержателями (відповідають за фінансову сторону угод. - ред.) з більшості договорів були три фірми з Гонконгу: Braunton Ltd (Митгард, Пеко трейд), LVR Commercial Ltd (Келмер), а також Arida Global Limited (Келмер). Саме на цих гонконгських компаніях осідає весь прибуток від продажу палива.

Компанії Braunton Ltd і LVR Commercial Ltd раніше не світилися в ЗМІ. Зовсім інша ситуація з Arida Global Limited, яка неодноразово фігурувала в публікаціях в якості постачальника вугілля з самопроголошених ДНР і ЛНР під виглядом африканського.

Згідно з розслідуванням "Української правди", в 2015 році Arida Global поставляла на державну Центренерго вугілля з непідконтрольних територій під видом палива з ПАР. За даними видання, Arida контролюється Віктором Медведчуком.

В опублікованому контракті Arida Global із Центренерго від 14 грудня 2014-го представником гонконгської компанії значиться Микита Поз, який пов'язаний з Медведчуком і його оточенням через компанії Консул-Україна і Прайвет канселер.

Про зв'язок Віктора Медведчука, Glusco і їх партнерів по паливному бізнесу може говорити ще один ланцюжок. В опублікованому Українською правдою контракті на поставку вугілля окрім Arida Global стороною договору також значиться гонконгська компанія Cortex Sales Limited. Юридична адреса Cortex Sales повністю збігається з адресою гонконгської Braunton Limited (room 2201 22/FLOOR 1 Duddel Street Central Hong Kong) - учасниці схем поставок палива через порти за допомогою компаній Келмер і Пеко трейд.

Єдина згадка про Cortex Sales, яку вдалося знайти, стосується товарних операцій з компанією МБК Агротехніка, яка належить оточенню Віктора Медведчука, зазначає видання. 

Згідно з оприлюдненим у реєстрі рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду, в 2014 році Cortex Sales уклала контракт з МБК Агротехніка щодо обміну за межами митної території України купленого в 2013-му зерна вартістю понад $21 млн на насіння ріпаку в обсязі 50 000 тон. Ріпак в підсумку так і не потрапив до України і був проданий британській компанії Coscotex Resources. За такі операції Cortex Sales наприкінці минулого року потрапила під санкції Мінекономіки за порушення валютного законодавства.

Кінцевими власниками Агротехніки є В'ячеслав Черепаня, Ян Марченко і Богдан Козак. Частками також володіють Павло Костенко та Андрій Борщевський.

У всіх акціонерів солідний послужний список. Черепаня працює багаторічним помічником вихідця з СДПУ(о), депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Ян Марченко - помічник народного депутата від Оппоблока Тараса Козака, заступника Медведчука в громадській організації Центр Правова держава.

Брат Тараса Козака - Богдан - є третім головним засновником МБК Агротехніка. Він разом з братом Медведчука - Сергієм - володіє компанією Керамбуд, яка добуває пісок у Львівській області.

Примітно, що одним із контрагентів МБК Агротехніка за безтоварними операціями є швейцарська ITC Industry Trading Company SA. Керує цією компанією маловідомий громадянин Німеччини Анатолій Шефер. Заснована ним компанія International Trading Partners AG нещодавно отримала дозвіл АМКУ на купівлю у російського державного монополіста "Транснефть" ще одного великого українського активу - нафтопродуктопроводу ПрикарпатЗахідтранс.

Довідка УНІАН. Компанія «Роснефть» володіє в Україні близько 141 АЗС, що працюють під брендом Formula, ТНК, "Золотий Гепард", "Смайл". Мережею заправок управляє київське ТОВ Восток.

Також «Роснефть» володіє Лисичанським НПЗ, який є другим за потужністю нафтопереробним заводом в Україні, здатним переробляти 16 млн тонн нафти в рік.

Водночас, завод простоює з весни 2012 року за ініціативою попереднього власника – російсько-британської компанії ТНК-ВР. «Роснефть» стала повноправним власником мережі АЗС і заводу навесні 2013 року.