REUTERS

Про це міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик повідомив в ефірі одного з телеканалів.«Вже цього року ми не будемо закуповувати, поки що, виходячи з тих умов і можливостей, що в нас є. Ми можемо не закуповувати в Південно-Африканській Республіці це незрозуміле вугілля, яке до нас ішло», - зазначив Насалик.

Читайте такожМіненерговугілля підтримує введення в Україні ренти на видобуток вугілляНасалик відмовився назвати, скільки тонн антрацитового вугілля у 2015 році було придбано на тимчасово окупованій території Донбасу, і лише зауважив, що поточного року обсяги закупівлі цього вугілля зменшено на 1,5 млн тонн.

«На сьогодні ми сформували схему технологічну, де ми можемо економити антрацитове вугілля на генераціях, які у нас є. І запаси вугілля забезпечать повністю проходження зими без жодних варіантів», - додав міністр.

Відео дня

Раніше Насалик заявляв, що Україна не закуповуватиме енергетичне вугілля в Російській Федерації, оскільки на поточний момент має достатні запаси палива і планує ефективно їх використовувати.

Як повідомляв УНІАН, Україна почала відчувати гострий дефіцит енергетичного вугілля з літа 2014 року, коли внаслідок воєнних дій повністю втратила контроль над частиною Донбасу, де розташована значна частина шахт з видобутку саме антрацитового вугілля.

На даний час близько 60% електроенергії, що виробляється в Україні, генерують АЕС, іншу виробляють ТЕС шляхом спалювання газу й вугілля, а також гідроелектростанції і «зелена» енергетика.

У січні 2015 року через воєнні дії на Донбасі Україна скоротила видобуток вугілля, порівняно з січнем 2014 року, удвічі - до 2,5 млн тонн. У таких умовах влада прийняла рішення імпортувати вугілля з Австралії (одне судно придбав ДТЕК), ПАР, Росії.

У 2015 році Україна імпортувала кам'яне вугілля і антрацит на загальну суму $1,632 млрд. Найбільшими постачальниками вугілля для України минулого року були Росія, США і Казахстан. Імпорт вугілля з Росії у грошовому вимірі становив $771,3 млн. (47,2% витрат на імпорт твердого палива), з США - $400 млн (24,5%), з Казахстану - $123,7 млн (7,6%). На інші країни припало $338,2 млн.