Ілюстрація REUTERS

Європейський суд справедливості (European Court of Justice, ECJ) визнав санкції, введені владою ЄС проти нафтової компанії «Роснефть», такими, що відповідають вимогам законодавства.

У повідомленні ECJ підкреслюється, що в суду не виникло жодних сумнівів у законності накладених Радою ЄС обмежень, а також і те, що раніше укладена угода про партнерство і співробітництво між Євросоюзом і Росією не є перешкодою для запровадження санкцій.

Читайте такожНайбільші компанії Росії занурюються в кризу: "Роснефть" скоротить 20% персоналу

Відео дня

«Важливість цілей, які переслідують оспорювані акти, така, що виправдовує несприятливий вплив на деяких операторів. Втручання в свободу ведення компанією «Роснефть» бізнесу і права на власність не може вважатися невідповідним», — йдеться в документі.

У той же час ECJ визнав, що обмеження не повинні поширюватися на обробку банками платежів, які проводить «Роснефть», оскільки в документах ЄС йдеться лише про заборону «фінансування і фінансового сприяння». У суді зазначили, що банки надають послуги з проведення платежів лише як посередники, без залучення власних ресурсів, і якщо б влада ЄС мала намір заборонити надання цих послуг, то повинна була використовувати інше формулювання, ніж «фінансове сприяння».

«У зв'язку з цим суд зазначає, що метою регулювання не є замороження активів або обмеження переказу коштів», — йдеться в повідомленні ECJ.

Одночасно з цим суд підтвердив, що введені санкції ЄС забороняють випуск глобальних депозитарних розписок (GDR) на акції, випущені до набуття чинності санкцій.

Читайте такожВенесуела зажадала від Росії скоротити видобуток нафти

У самій «Роснефти» рішення ECJ назвали «незаконним, необґрунтованим і політизованим», повідомляє РБК.

Раніше адвокат Джо Хейдж з британської юрфірми Joseph Hage Aaronson (представляє «Роснефть» і в британському суді, і в суді ЄС) повідомляв, що рішення ECJ стане остаточним і буде обов'язковим до виконання у всіх країнах Євросоюзу.

Рішення ECJ поставило крапку в справі, яку розпочали 20 листопаді 2014 року, коли «Роснефть» подала позов до казначейства Великобританії, Міністерства в справах бізнесу (Department for Business Innovation and Skills, BIS) та управління з регулювання фінансових ринків (Financial Conduct of Authority, FCA). У позові «Роснефти» зазначалося, що британська влада необгрунтовано широко інтерпретувала обмеження, накладені владою Євросоюзу, поширивши заборону на «фінансове сприяння» під час обробки банківських платежів, а також на випуск будь-яких нових GDR.

За версією «Роснефти», випуск GDR на акції, емітовані до 12 вересня 2014 року, під заборону підпадати не має, оскільки шкодить не стільки самій компанії, скільки її міноритарним акціонерам, які втрачають можливість виставити свої акції на продаж у формі GDR. Питання про GDR мав значення не тільки для «Роснефти», у якої в Лондоні торгуються GDR, але і для Сбербанку і ВТБ — вони теж підпадають під секторальні санкції і у них теж є програми депозитарних розписок.

Британський суд позицію «Роснефти» не підтримав, проте, прийнявши до уваги необхідність єдиного трактування постанов влади ЄС на всій території Євросоюзу, звернувся в ECJ за роз'ясненням.

Крім того, в жовтні 2014 року «Роснефть» оскаржив у Європейському суді загальної юрисдикції (General Court) сам факт введення ЄС санкцій проти російської нафтової галузі, яка не має прямого стосунку до українського конфлікту. Остаточного рішення за цією справою ще не винесено.