Nord Stream 2 AG – оператор будівництва газопроводу «Північний потік - 2» провів попередні консультації з китайськими банками, пишуть «Ведомости» з посиланням на джерело, близьке до одного з учасників проекту.
Обговорювалася можливість залучення довгострокового фінансування для реалізації проекту, додав він. Інформацію про це підтвердив федеральний чиновник.
Вартість будівництва «Північного потоку-2» з Росії до Німеччини в обхід України по дну Балтійського моря оцінюється в 9,5 млрд євро. Його запуск очікується до кінця 2019 р. Ще до появи фінансових партнерів «Газпром» надав гарантії на всю суму. Єдиним акціонером Nord Stream 2 AG є «Газпром». Передбачалося, що частки в проекті отримають Engie, OMV, Royal Dutch Shell, Uniper і Wintershall. Але навесні з ними було підписано угоду про нову модель фінансування через санкції. Європейські компанії пообіцяли в рівних частках надати 4,75 млрд євро у вигляді довгострокових кредитів. 15 червня заступник глави «Газпрому» Олександр Медведєв сказав, що партнери вже перерахували понад 1 млрд євро.
Ймовірність того, що нові санкції США завадять європейським компаніям повністю виконати взяті на себе зобов'язання, Медведєв оцінив тиждень тому як незначну. Втім, людина, близька до одного з партнерів по реалізації «Північного потоку-2», визнає, що санкції можуть надати на трубопровідний проект як прямий, так і опосередкований вплив.
21 червня президент Росії Володимир Путін зустрівся з виконавчим директором Royal Dutch Shell Беном ван Берденом. Серед іншого обговорювався і «Північний потік-2». Ван Берден заявив, що "новий проект буде реалізовуватися на благо всіх сторін – як європейців, так і Російської Федерації". Питання «Ведомостей», чи гарантував топ-менеджер, що фінансування буде, незважаючи на нові санкції США, штаб-квартира Shell залишила без відповіді. Представник Nord Stream 2 AG повідомив, що компанія активно взаємодіє з консультантами-кредиторами і готує інформаційний пакет для потенційних кредиторів. Вихід з ним на фінансові ринки передбачається в найближчі місяці. Його колеги з «Газпрому», Shell, Uniper і OMV від коментарів відмовилися.
«У разі введення санкцій у тій редакції, у якій вони затверджені сенатом США, великі європейські компанії навряд чи захочуть продовжувати участь у «Північному потоці-2», – вважає директор відділу корпорацій Fitch Ratings Дмитро Маринченко. Експерт не виключив, що проект в такому випадку взагалі не буде реалізований. Директор East European Gas Analysis Михайло Корчемкін дотримується ще більш жорсткої думки: «Мало того, що європейські компанії можуть припинити фінансування проекту, побоюючись санкцій. Їх введення може ускладнити будівництво приймаючих потужностей на території Європи». У такому випадку будівництво «Північного потоку-2» може взагалі втратити сенс, додає Корчемкін.
На думку заступника директора Фонду національної енергобезпеки Олексія Гривача, в поточних умовах залучення в проект китайських грошей стає цілком реальним варіантом. «У «Північного потоку-2» хороша норма прибутковості і низькі ризики для кредиторів. Китайські банки можуть зацікавитися», – вважає він. Китайське фінансування зазвичай дорожче західного, але в даному випадку участь китайських банків може бути цікава оператору проекту, щоб розширити коло потенційних кредиторів в умовах можливих санкцій з боку США, вважає Гривач.
Як повідомляв УНІАН, сенат США через ситуацію в Україні схвалив нові санкції проти Росії, під які потрапляє і реалізація «Північного потоку-2». Також скорочено термін кредитування для російських банків, які вже знаходяться під санкціями, з 90 днів до 14, а російських енергетиків - до 30 днів. Забороняється надання, експорт або реекспорт (прямий чи непрямий) товарів, послуг або технологій, що сприяють розвідці і видобутку на глибоководному і арктичному шельфі і в сланцевих проектах. США заявили, що продовжать протидіяти російському газопровідного проекту «Північний потік-2», як такому, що згубно впливає на енергобезпеку ЄС, розвиток газового ринку Центральної та Східної Європи та енергетичні реформи України. Декларується «допомога союзників і партнерів», метою якої повинно стати зниження залежності Європи від російських енергоносіїв, і в першу чергу — від газу. Вказується, що Росія використовує газ як «зброю примусу, залякування і впливу на інші країни».
