Національне антикорупційне бюро України почало кримінальне провадження, в рамках якого підозрюються голова та члени Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які, діючи в інтересах генеруючих компаній-операторів теплоелектростанцій, при формуванні оптової ринкової ціни необгрунтовано включили до неї формулу, яка завищує вартість енергетичного вугілля в тарифах на електроенергію (формула «Роттедам плюс»).
Читайте такожЦіна світла: Нацкомісія ініціює нову формулу розрахунку тарифів на електроенергію
Про це йдеться в ухвалі Солом'янського районного суду Києва від 10 липня 2017 року, яке опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень України.
«Посадові особи НКРЕКП, діючи умисно в інтересах генеруючих компаній теплових електростанцій, виконуючи попередні злочинні домовленості, використовуючи необґрунтовану формулу розрахунку вартості енергетичного вугілля, здійснили розрахунки прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії за завищеною вартістю енергетичного вугілля на другий-четвертий квартали 2017 року», - зазначається в документі.
Згідно з позицією НАБУ, такі дії НКРЕКП призвели до того, що генеруючі компанії-оператори ТЕС отримали надприбутки, а споживачі електроенергії понесли безпідставні витрати.
При цьому в документі безпосередньо згадується формула «Роттердам плюс», яка призвела до економічно необґрунтованого збільшення ціни на електроенергію, яку купувало у генеруючих компаній держпідприємство «Енергоринок».
До таких генеруючих компаній НАБУ відносить «Центренерго», «Донбасенерго», «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Східенерго» і «ДТЕК Західенерго».
В ухвалі суду також зазначається, що для подальшого проведення розслідування НАБУ попросило суд надати тимчасовий доступ до документів «ДТЕК Дніпроенерго» про рух фінансових коштів у банку «ПУМБ», але Солом'янський суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
Як повідомляв УНІАН, у квітні 2016 року НКРЕКП затвердила ринкову методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля.
За словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, гранична ціна на вугілля стала формуватися на основі ціни (індекс API 2), яка визначається в результаті торгів на біржі в Роттердамі (Нідерланди) разом із вартістю транспортування цього вугілля на внутрішній ринок (так звана формула «Роттердам плюс доставка»). За даними НКРЕКП, така методика розрахунку повинна була усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від поставок із зони АТО і позбавити Україну від проблем із накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
Водночас прем'єр-міністр України Володимир Гройсман неодноразово вимагав розібратися з доцільністю використання цієї формули. В середині січня 2017 року міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик повідомив, що застосування формули ціноутворення на енергетичне вугілля «Роттердам плюс доставка» не зняло проблему диверсифікації поставок палива до України.
14 лютого колишній член НКРЕКП Андрій Герус заявив, що теплова генерація, велика частина якої належить енергетичному холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, додатково заробила понад 10 млрд грн завдяки включенню в тариф на електроенергію вартості вугілля за згаданою формулою.
В середині лютого генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Генпрокуратура проведе перевірку правомірності формули «Роттердам плюс».
