«Добути» газові документи у “Нафтогазу” Президентові допоможе тільки «Альфа»?

«Добути» газові документи у “Нафтогазу” Президентові допоможе тільки «Альфа»?

Секретаріат Президента запросив у “Нафтогазу” газові доповнення до контракту. НАК навідріз відмовляється надавати. Скандал було б легко вирішити, якби не вибори...

Схоже, в Україні стає популярною гра в партизанщину - "заховати документи чимнадійніше, у разі провалу - з`їсти. Головне, щоби ворогові у руки не потрапили". Спробуй здогадатися – кого цього разу побачать ворогом і які документи кому доведеться "з`їдати". Уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський минулої п`ятниці заявив, що “Нафтогаз” відмовився надати на вимогу Секретаріату Президента доповнення до газових контрактів про незастосування штрафних санкцій і зниження обсягів споживання. На вечір понеділка ситуація не змінилася – Віктор Ющенко як і раніше не одержав витребувані документи. Подібна ситуація може здатися фантастичною для будь-якої «пристойної» країни, особливо враховуючи причини, через які НАК «суперечить» главі держави. Але в тому то й справа, що для України протистояння політичної і виконавчої гілок влади давно стало нормою, а тому ніхто особливо не дивується, що підзвітна Кабміну держкомпанія відмовляється рапортувати Президентові. До того ж, Україна живе у передчутті виборів, а значить все, що можна використовувати проти свого опонента, має бути використано. Звинувачення в саботажі президентських запитів, безумовно, не підвищить рейтинг прем`єр-міністра. Саме у політичних іграх убачають причину скандалу експерти, близькі до уряду. Вони вважають проблему абсолютно надуманою. Залишається питання, чим закінчиться «війна» СП і “Нафтогазу”. Але навіть якщо цього разу й обійдеться без втручання силовиків, то удар по іміджу країни вже завдано. Наслідки його будуть значно важчі, ніж здається. Оцінюючи ситуацію зсередини, ми втратили гостроту сприйняття, тоді як сторонньому спостерігачеві наші «ігрища» щонайменше ріжуть око.

З надією на розсудливість

Продовжуючи, процитуємо Б.Соколовського: «11 грудня ми одержали від “Нафтогазу” документ про те, що він не може надати для ознайомлення Президентові копії доповнень до контрактів без згоди російської сторони». При цьому він додав: «Це - безпрецедентний випадок, коли керівник компанії пише, що необхідно узяти дозвіл у російської сторони. Ми є свідками того, що «Нафтогаз» більше підпорядкований іноземній державі, аніж Україні. Чи, можливо, ми є свідками того, що ГТС України і НАК «Нафтогаз України» в цілому підпорядковані інтересам іноземної держави?».

Як відомо, “Газпром” і “Нафтогаз” 25 листопада підписали доповнення до контракту від 19 січня 2009 року, відповідно до якого обсяг постачання газу в Україну у 2010 році знижено до 33,75 млрд. кубометрів з 52 млрд. кубометрів, які передбачалися раніше. Крім того, сторони закріпили відсутність штрафних санкцій за обсягами споживання газу "Нафтогазом" у 2009 році. Якби штрафні санкції були застосовані, то Україні довелося б заплатити близько 8 млрд. дол. США.

Не можна сказати, що заява представника СП з’явилася, як грім серед ясного неба. Аналогічна ситуація була у січні-лютому цього року, тоді Кабмін також близько місяця тягнув з наданням Секретаріату газового контракту, підписаного з Росією 19 січня, і доповнень до нього. Природно, зміст домовленостей почав обростати абсолютно неймовірними чутками про «здачу Кабміном національних інтересів». Сьогодні «спектакль» ставиться за тим же сценарієм.

У понеділок, 21 грудня Богдан Соколовський повідомив, що ситуація залишається такою ж. “Поки ми не робили ніяких кроків і сподіваємося на розсудливе рішення “Нафтогазу”, - уточнив він. Ще раз підтверджуючи зроблену у п`ятницю заяву, уповноважений Президента зачитав офіційну відмову НАК, у письмовому вигляді надану Секретаріату: «Останній абзац листа звучить так: доповнення до договору купівлі-продажу природного газу від 19 січня між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» є конфіденційною інформацією, і надання копій документу можливе тільки з відома іншої сторони».

Кажучи про необхідність згоди іншої сторони, Соколовський підкреслив, що будь-які державні документи, не зважаючи на їх секретність, мають надаватися Секретаріату Президента для звіту главі держави. «Це звичайна рутина. Для Президента, який є згідно з законом, першою юридичною особою, яка гарантує національну безпеку, немає обмежень по доступу до документів. Вдумайтеся тільки у формулювання - «з дозволу іншої сторони». Тобто, Президентові потрібно брати дозвіл, а всі знають, що інша сторона – “Газпром”. Що у такому разі залишається робити Президентові – посилати «Альфу» (мається на увазі не в "Газпром", боронь Боже, а в "Нафтогаз" - ред.)? Але це не принцип дій Віктора Ющенка», - сказав Б.Соколовський. За його словами, таким чином, “Нафтогаз” сам відповів на питання, чому до нього навесні цього року приїжджала «Альфа». «Своїми діями “Нафтогаз” провокує ситуацію, яка не робить честі країні в цілому», - переконаний він.

Справді нонсенс: виходить, що український Президент може дізнатися про зміст українсько-російських газових контрактів тільки з відома російської сторони. Цікаво, якби Дмитро Медведєв чи Володимир Путін запитали у "Газпрому" ці доповнення до контрактів, невже "Газпром" запрошував би у своїх українських партнерів дозвіл? При цьому відмовивши главі своєї держави в ознайомленні з документами, які безпосередньо зачіпають стратегічні інтереси країни?! Виглядає малоймовірно. Думаю, якби склалася така малореальна ситуація, чергові документи "нафтогазівцям" довелося би підписувати з абсолютно новим "газпромівським" менеджментом. Але, як сказав сучасник, "Україна - не Росія..."

Відповідаючи на питання про можливий зміст доповнень до газових контрактів,  Б.Соколовський сказав: «Дії Секретаріату продиктовані бажанням зняти домисли і пересуди навколо цих домовленостей. У доповненнях написано, що потрібен дозвіл іншої сторони, а в контрактах від 19 січня таких обмежень немає, природно, тут виникають питання», - пояснив він.

Що стосується змісту документів, як подейкують, не зовсім газових, то  Б.Соколовський підкреслив, що глава НАКу Олег Дубина, який з українського боку підписував ці папери, не уповноважений ставити підпис під будь-якими положеннями, які стосуються інших галузей економіки, окрім газової. «Я не вірю, що у домовленостях можуть бути якісь пункти, що не стосуються газових питань», - сказав Б.Соколовський.

Стукайте, і відкриється Вам

Саме до цього біблейського вислову можна звести відповідь радника прем`єр-міністра України з енергетичних питань, народного депутата (фракція БЮТ) Олександра Гудими на заяву Б.Соколовського. «Пан Соколовський як радник Президента отримує від “Нафтогазу” навіть більше інформації, аніж мав би. Але він висмоктує звідкись неправдиву інформацію, яку спрямовує з своїм Президентом виключно проти кандидата Тимошенко. Для мене є шоком, що пан Соколовський не отримує якусь інформацію від “Нафтогазу”, - заявив А.Гудима.

На його думку, заява, зроблена Секретаріатом у п`ятницю, є провокацією. «Хай пан Соколовський пред`явить офіційну відмову «Нафтогазу», якщо така є. Як відомо, існує закрита секретна пошта, яка передається відповідними каналами. Договір по газу між Україною і Росією не є відкритим документом. Особисто я, хоч і маю допуск до державної таємниці, ходжу читати подібні документи у відповідні кабінети. Якщо ми люди державні, то ми повинні поважати гриф “для службового користування” або гриф “державна таємниця”, - підкреслив радник прем`єр-міністра.

Він схильний убачати в діях СП політичний підтекст. «Секретаріат робить політику, погану політику. Це абсолютний маразм, що НАК не надає інформацію Секретаріату Президента. Можливо, пан Соколовський хоче, аби “Нафтогаз” вивішував усе на своєму сайті, але цього не буде. Ми і так дуже багато інформації по газових контрактах відкрили і маємо через це проблеми. Жодного контракту між “Газпромом” і Ruhrgas, “Газпромом” і Gaz de France не було обнародувано. Франція і Німеччина поважають взаємні домовленості з Росією про нерозголошення комерційних контрактів», - додав А.Гудима.

Він переконаний: «У політичній боротьбі ми перейшли ту грань, яка називається національна безпека. У нас розгул демократії, там, де вона повинна бути обмежена, вся необхідна інформація надається, наприклад, в розпорядження слідчих комісій ВР. Коли я був членом СК по газу, нам надавали будь-які документи, які не мали грифа таємно. Ті ж документи, які мали такий гриф, можна було прочитати у спеціальних кабінетах, розписавшись про їх нерозголошення. Не можуть ні пан Соколовський, ні хто-небудь інший у своїх інтересах одержувати документи у відкритому вигляді, без відповідної процедури», - сказав радник прем`єр-міністра.

У самому “Нафтогазі” від коментарів відмовилися. Що, у принципі, залишає відкритим питання – а чи не простіше було би задовольнити «цікавість» СП, а не підставляти Юлію Тимошенко під черговий потік звинувачень «у змові з Кремлем»?..

Українська екзотика

«Війна світів», схоже, переходить усі межі дозволеного. Згодні з цим і експерти. Президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-club" Олександр Тодійчук відзначив, що у світі не існує прецедентів подібних ситуацій. «Ми не можемо уявити жодну іншу країну, окрім хіба екзотичної, де можлива така ситуація. Дві гілки влади займаються взаємними звинуваченнями, які остаточно добивають і без того низький міжнародний авторитет України як надійного і прогнозованого партнера. Як з нами після цього можна вести які-небудь переговори?», - сказав А.Тодійчук. На його думку, «можливо, хтось у такий спосіб сьогодні вирішує свої передвиборні питання, але таким чином погіршуються перспективи України. Ті люди, які прийдуть до влади після президентських виборів, будуть змушені починати з набагато нижчого рівня довіри до країни, ніж ті, хто був ще місяць тому».

На жаль, констатував експерт, причина того, що відбувається, у тому, що всі питання, пов`язані з газовими угодами, мають політичне забарвлення. «Наявність маси недоказаного стосовно газового контракту з Росією використовується як передвиборна підтримка одного з кандидатів», - вважає А.Тодійчук.

Разом з тим, на його думку, не можна виключати наявність в пакеті газових домовленостей політичних питань. «Могли обговорюватися і тема НАТО, і питання виведення російського флоту з Севастополя. Можливо, обговорювалися питання атомної енергетики, у яких зацікавлені росіяни», - припускає експерт.

Своє припущення А.Тодійчук пояснив тим, що тільки поступки з боку України по ряду політичних і економічних питань могли змусити Росію «пробачити» недобір газу. «Інакше пояснити відмову від застосування штрафних санкцій відносно України важко. “Газпром” сьогодні у складній фінансовій ситуації, Росія, в цілому, так само потребує наповнення бюджету. Тому у будь-якому випадку російським поступкам Україні має бути противага», - підкреслив він.

Грають усі?

З А.Тодійчуком важко не погодитися, особливо якщо пригадати, що росіяни останнім часом обіграють нас у газових переговорах практично “в суху”. 8 млрд. дол. штрафів - це, так би мовити, ціна серйозних питань, які могли захотіти вирішити наші північні партнери в обмін на відмову від своїх претензій. З чого, природно, напрошується висновок, що Кабміну украй невигідно розкривати до виборів деталі домовленостей. У той же час, акцентує представник Секретаріату Президента, О.Дубина, який підписував доповнення до контракту, не має повноважень для візування яких-небудь паперів, окрім газових. Правда, від того, що перелік можливих поступок України звужується фактично до горезвісної газотранспортної системи, радості мало. Про можливість втрати Україною контролю над власною ГТС під загрозою штрафних санкцій “Газпрому” сказано і написано вже багато, і доповнити особливо нічим. Про політизування газових відносин з Росією тексту теж досить на “Війну і мир” у новій редакції. Але проігнорувати позицію Кабміну, яку зазначив О.Гудима, не можна. Уряд схильний бачити у заявах СП виключно неспортивну поведінку конкуруючої команди у переддень президентських виборів. І ця версія на тлі прийнятих в Україні методів передвиборної боротьби виглядає цілком правдоподібно. У результаті маємо патову ситуацію – Секретаріат Президента не має наміру застосовувати силу для отримання доступу до документів, Кабмін, який контролює НАК, зі власних стратегічних міркувань ці документи надавати не поспішає.

При цьому у вигіднішій ситуації знаходиться, безумовно, Президент. Поки текст доповнень залишається невідомим, можливі будь-які припущення відносно його змісту і всі вони не на користь прем`єр-міністра. Отже, єдиний логічний вихід для Юлії Тимошенко - “розсекретити” СП, документи, які його так цікавлять. Якщо ж вона цього не робить, це означає, що терпіти непідкріплені фактами нападки Банковою для неї – менше злом, аніж розкриття доповнень до газового контракту. Відповідно, для глави держави було б логічним не чекати доброї волі Кабміну, а задіювати ті важелі дії, які надає йому Конституція. Збереження ж нинішнього статусу-кво може бути витлумачене помилково, оскільки складається враження, що для Президента зміст домовленостей є вторинним, а первинним таки залишається політична боротьба. Єдиним виправданням для Віктора Ющенка може бути той факт, що весняний візит “Альфи” в офіс “Нафтогазу” з метою вилучення газових контрактів потрапив на перші сторінки провідних зарубіжних видань. І через півроку, міркуючи про інвестиційну привабливість України, зарубіжні фінансові аналітики для підтвердження своїх невтішних прогнозів демонстрували газети з фотографіями бійців загону спецпризначення під будівлею НАКу.

Петро Черних (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter