Український "демарш", чи Зріджена провокація для газового монополіста
Український "демарш", чи Зріджена провокація для газового монополіста

Український "демарш", чи Зріджена провокація для газового монополіста

12:34, 03.11.2010
11 хв.

Україна націлилася на будівництво заводу з розрідження зрідженого газу у комплексі з терміналом для його прийому. Та такі заяви влади носять радше політичний, аніж економічний характер, вважають експерти...

Енергетичні рішення, які приймає влада останнім часом, говорять про те, що "зміцнити" українсько-російську дружбу їй не вдається повною мірою, надії, які покладають на "братську" взаємовиручку, себе не виправдали. Підтвердженням тому є два чинники - нафтові угоди, а також газові домовленості. У відповідь на роздуми Росії щодо транзиту нафти, а зверталася Україна до керівництва РФ не раз, щоб отримати гарантії прокачування через наші нафтопроводи певної кількості нафти, прем`єр-міністр України Микола Азаров недвозначно відповів: "Якщо ви нам не даєте пропозиції, ми шукатимемо інші джерела, але труба наша працюватиме".

Що ж до блакитного палива, на здешевленні якого наполягає Україна, а Росія знову таки роздумує, то наша влада вирішила побудувати завод з розрідження зрідженого газу потужністю першої черги 5 млрд. кубометрів на рік. Причому М.Азаров категорично заявив: "Ми його побудуємо".

Такі підсумки відновлення співпраці двох країн. Порозумітися на енергетичному рівні не вдалося, незважаючи на гру у піддавки з боку нашої влади. Головне інше - Україна серйозно замислилася про альтернативне енергопостачання.

Відео дня

Як заявив керівник робочої групи з національних проектів Комітету економічних реформ Владислав Каськів, постачальники зрідженого газу стануть відомий через декілька тижнів. Між тим, визначитися у цьому питанні планували до 1 листопада. У цілому, за словами В. Каськіва, Україна розглядає 7-8 пропозицій і існує можливість диверсифікувати постачання. При цьому він зазначив, що завод з розрідження газу будуватиметься в комплексі з терміналом для його приймання.

Іншими словами, на роздуми північної сусідки, а їх часові терміни все більше дратують українську владу, яка в обмін на задоволення імперських амбіцій отримала тільки "міцне рукостискання", змусили її не робити ставку на "компроміс", а зайнятися тим, що стояло в пріоритетах ще 19 років тому. Диверсифікація постачань палива - один з основних чинників незалежності, у тому числі від тих друзів, які грають у товариство за принципом: ти - мені, а я тобі - подумаю.

Зараз Україна є одним з найдохідніших ринків "Газпрому" з об`ємом у 10-12 мільярдів доларів. Голова правління "Нафтогазу" Євген Бакулін прогнозує, що за підсумками 2010 року НАК імпортує увесь законтрактований об`єм природного газу - 36,5 млрд. куб. м, а "наступного року заплановано 40 млрд. куб. м". При цьому він сказав, що у 2011 році прогнозують збільшення споживання газу промисловими підприємствами, що, відповідно, приведе до зростання імпорту газу.

Якщо зіставити вказані цифри з вартістю блакитного палива, то виходить величезна сума для вічно дірявого українського бюджету. У першому кварталі 2011 року газ коштуватиме 230-235 доларів за тисячу кубометрів, сьогодні - 260. Як відомо, ціна газу прив`язана до вартості нафти на міжнародних майданчиках. А "чорне золото", за усіма прогнозами, дешевшати не збирається, звідси висновок - газ теж, він вже на сьогодні є розкішшю.

Переглядати газові контракти Росія теж поки не має наміру. Зміни в документи планують підготувати до середини наступного року. М. Азаров угледів у цьому позитивний момент київських жовтневих переговорів, навіть пообіцяв накрити стіл Володимиру Путіну у разі вирішення питання. Що ж до зрідженого газу, то, за словами експерта енергетичних програм з нафти і газу Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Володимира Омельченка, нині його вартість на 30% нижча, ніж трубопровідного.

Як вважає директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Саприкін, ключовим моментом газової політики Росії по відношенню до України є прагнення отримати контроль над українською ГТС шляхом створення СП між "Газпромом" і "Нафтогазом". При цьому, тільки у разі реалізації такого сценарію Україна може розраховувати на цінові поступки у газових питаннях.

Виходить зволікання з будівництвом терміналу з регазифікації зрідженого природного газу (ЗПГ) дорого вартує. Але у нас усе як завжди - розмови про ЗПГ ведуть з 2005 року. Правда, зараз плани ніби вимальовуються чіткіше. Заступник голови правління "Нафтогазу" Вадим Чупрун повідомив, що вартість будівництва терміналу потужністю 10 млрд. куб. м на рік оцінюється в 2,5 млрд. доларів. Термін будівництва - до 5 років. За його словами, нині ведуть переговори з потенційними учасниками проекту. Джерелами постачань зрідженого газу в Україну можуть стати Алжір, Єгипет, Катар і Азербайджан. Термінал знаходитиметься у спільній власності з постачальниками, транзитерами ресурсу. Крім того, він сказав, що у разі постачання сировини на термінал через протоку Босфор, Україні треба буде вести переговори з Туреччиною і залучати цю країну для участі у проекті.

Раніше прем`єр-міністр М. Азаров заявив, що термінал планують побудувати в Одесі. А в серпні міністр палива і енергетики України Юрій Бойко сказав, що відбір розробника техніко-економічного обгрунтування його будівництва буде завершений до кінця 2010 року. Звичайно, до Нового року є час, але офіційних заяв на цю тему поки немає. Мабуть, процес гальмує... При цьому міністр тоді підкреслив, що Україна отримала б колосальну економію державних коштів, якби термінал на сьогодні був вже побудований. Дуже вагома заява. Питається, і де ж ви усі були?...

За словами М. Азарова, перша черга сировини до 5 млрд. кубометрів може надійти з Азербайджану, а потім об`єми можуть подвоїти.

Тут варто зауважити, що слідом за візитом в Україну Володимира Путіна, який в принципі нічим не завершився, окрім СП в авіапромі, у Київ приїхав Президент Азербайджану Ільхам Алієв. Але газове питання пройшло на переговорах з ним якось другорядно. Пріоритет був відданий нафтянці, тобто збільшенню об`ємів транзиту нафти. З нинішніх заяв влади виходить, що Азербайджан розглядають як одного з ймовірних претендентів на постачання зрідженого газу.

Як пише азербайджанське інформаційне агентство "Туран", у Азербайджану невеликі шанси на солідну частку в загальному об`ємі постачань зрідженого газу на ринок України, оскільки конкурувати зі світовими постачальниками цієї сировини буде дуже важко. Крім усього іншого, при реалізації проекту транспортування азербайджанського зрідженого газу з чорноморського терміналу в Кулеві на територію України Азербайджан понесе великі фінансові витрати на спорудження нової інфраструктури, а це відіб`ється на ціні газу.

***Кабінет Міністрів України у травні прийняв постанову про будівництво в Одесі терміналу для приймання зрідженого природного газу (ЗПГ). За словами голови Мінпаленерго Ю. Бойка, уже "пройшли дуже перспективні переговори з нашими азербайджанськими партнерами, які з Румунією і Болгарією будують термінал зрідженого газу в Кулеві в Грузії, і ми будемо там партнерами з викупу певного об`єму зрідженого газу, і постачанню в нашу країну через термінал в Одесі". Ресурсною базою для терміналу в Одесі стане родовище "Шах-Деніз-2" в Азербайджані.

У липні 2009 року Міністерство палива і енергетики України вирішило створити робочу групу для координації робіт з реалізації проекту будівництва в Україні терміналу для приймання зрідженого природного газу.

І ще один момент. На початку жовтня Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що веде переговори з Україною про будівництво на Чорному морі терміналів для прийому зрідженого газу.

"Ви, напевно, знаєте, що "Газпром" вже лідируючі позиції втратив. Сьогодні і ми прямо заявляємо, що ведемо переговори про будівництво на Балтиці або на Чорному морі в Україні терміналів для прийому зрідженого газу. Розумієте, знову ж таки безмозглість. Нас лякають: "Північний потік", "Південний потік", відмовимося від транзиту через Білорусь. Не треба! Говорять, закриємо під Смоленськом засувку. Закривайте! Але ми в труби, які звільнилися, заведемо розріджений на Балтиці газ. 300 млн. доларів коштує завод, і запускаємо газ в ці труби. А вони куди йдуть? У Польщу, Німеччину, Чехію і далі. І якщо тут буде 150 доларів, а "Газпром" за 220 пропонує, зрозуміло, на кого працюватимуть ці труби. Хоч би про це подумали елементарно. Те ж саме і щодо нафти", - сказав О.Лукашенко.

Заява О. Лукашенка, звичайно, заслуговує на пошану. Залишається тільки розібратися, що на ділі для України будівництво ЗПГ - фантазія, "на противагу" чи реальність.

Незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут вважає, що заява заступника голови правління "Нафтогазу" щодо будівництва в Україні терміналу з регазифікації зрідженого природного газу носить швидше політичний, ніж економічний характер.

"Усі попередні розрахунки, про які говорить пан Чупрун, виконані близькими до "Нафтогазу" інститутами, які не мають досвіду у розробці проектів подібних об`єктів. Покладатися на ці розрахунки навряд чи варто, особливо у частині оцінки вартості будівництва терміналу і потенційних постачальників зрідженого газу", - зазначив експерт.

Він вважає, що ціна будівництва терміналу у 2,5 млрд. дол. є завищеною. "Якщо розглядати аналогічний термінал, який створюють сьогодні у Польщі, то його вартість складає не більше 1,2 млрд. євро, за умови, що будівництво здійснюватимуть європейські компанії. Якщо ж його будуватимуть японські або американські компанії, то термінал обійдеться ще дешевше. Залишається так само питання, де Україна має намір брати гроші на будівництво свого терміналу", - підкреслив О.Нарбут.

Що стосується потенційних постачальників, то, на думку О. Нарбута, дуже проблематичним виглядає транзит танкерів зі зрідженим газом через Босфор. "Босфор взагалі закритий для проходу танкерів, які перевозять зріджений газ. Якщо ж Туреччина успішно реалізує проект з будівництва терміналу для регазифікації зрідженого природного газу на своєму чорноморському узбережжі, то зрозуміло, що через Босфор йтимуть, насамперед, турецькі судна з газом. Розраховувати на азербайджанський газ можна лише з певними обмовками. Існує проект АГРІ, підписаний Азербайджаном, Грузією, Румунією і Угорщиною на постачання зрідженого газу в країни ЄС. Цей проект знаходиться на значно більш передовій стадії реалізації, ніж український, і якщо азербайджанський газ з`явиться в Чорному морі, то піде він спочатку в Румунію, а не в Україну", - пояснив експерт.

На його думку, заява В. Чупруна призначена, швидше, для зовнішнього споживача. "Вона покликане посилити позиції України в непростому переговорному процесі з Росією, який ведеться сьогодні з питань зміни принципових умов контракту на постачання російського газу в Україну", - припустив О.Нарбут. На його думку, "у цьому випадку росіяни так само в змозі дати адекватну оцінку такого роду заявам, зміст яких дуже сумнівний".

Дуже шкода, якщо ЗПГ - далека перспектива. Тоді, напевно, варто декому нагадати, що ставитися треба до ближнього, як до самого себе. Інакше спрацює принцип бумерангу…

Оксана Павловська (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся