Введення спеціального мита на імпорт нафтопродуктів в Україну може бути негативно сприйняте країнами-членами Світової організації торгівлі (СОТ) із можливими санкціями у відповідь стосовно України.
Про це в коментарі УНІАН сказав юрист юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Олександр ФЕФЕЛОВ.
«В першу чергу це стосується тих країн, компанії яких пропонують на ринку України імпортні нафтопродукти. До таких країн можна віднести Польщу, Румунію та Литву. Що ж до Білорусі, що не є членом СОТ, але теж експортує в Україну значні обсяги бензину й дизпального, то у відносинах між Україною та Білоруссю, як і у відносинах із Росією та Казахстаном, діє угода про вільну торгівлю, і якщо спеціальне мито буде застосовано стосовно Білорусі, то воно може вступити в суперечність зі згаданою угодою. Адже, згідно з нею, сторони не повинні застосовувати мита, податки і збори, які мають дію, еквівалентну митам, на експорт і/або імпорт товарів походженням із держави однієї сторони й призначені для держави іншої сторони», - сказав експерт.
При цьому О.ФЕФЕЛОВ додав, що «введення спеціального мита щодо товарів - як товарів із країн-членів СОТ, так і походженням із Білорусі - має носити винятковий характер і застосовуватися у виняткових обставинах».
За його словами, як випливає з угоди про вільну торгівлю з Білоруссю, такі заходи можуть застосовуватися лише у випадках гострого дефіциту товару на внутрішньому ринку (до стабілізації становища на ринку), гострого дефіциту платіжного балансу (до стабілізації становища з платіжним балансом) та імпорту товарів на територію держави однієї зі сторін угоди в таких кількостях, що збільшуються, або на таких умовах, що це завдає або загрожує завданням шкоди вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів.
«Разом із тим зрозуміло, що незастосування спеціального мита стосовно Білорусі з його одночасним введенням щодо імпорту нафтопродуктів з країн-членів СОТ може бути розцінено останніми як дискримінаційний захід», - пояснив юрист.
Він також нагадав, що, згідно з розрахунками СОТ, імпортне мито щодо нафтопродуктів має становити від 2% до 5% від їх митної вартості.
«Якщо ж говорити про мито в 130 євро, яке пропонується ввести, наприклад, на імпортний бензин, то це становитиме вже 15-20%. Природно, при такому високому миті імпорт в Україну стає значно менш вигідним, ніж на це розраховували оператори ринку нафтопродуктів, які вкладали чималі кошти в розвиток автозаправних мереж в Україні. Загалом також можна говорити, що введення мита порушить принцип добросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів, оскільки компанії, що контролюють переробку нафти на вітчизняних виробництвах, конкуруватимуть вже, по суті, між собою, але не з іноземними виробниками. В результаті, країни, компанії яких постраждають від введення Україною мита, цілком можуть ініціювати стосовно України введення санкцій у відповідь», - зазначив юрист.
О.ФЕФЕЛОВ припустив, що такі санкції можуть торкнутися українських експортерів хімічної продукції (приміром, хімічних добрив), електроенергії, металопродукції.
Разом із тим експерт вважає, що можливе введення санкцій проти українських експортерів є досить тривалою процедурою.
«Власне, й спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну нафтопродуктів може затягнутися. Винесення попереднього рішення з даного питання можна очікувати не раніше ніж через 45 днів із початку розслідування. При цьому, як показує досвід, не варто очікувати дуже швидкого ухвалення рішення за результатами розслідування», - сказав юрист.
Підсумовуючи, він зазначив, що говорити про правомірність введення Україною спеціального мита на нафтопродукти можна лише після досконального вивчення всіх обставин справи як з погляду міжнародного права, так і з економічного боку, включаючи вивчення економічних показників, статистичних даних.
«Навіть незважаючи на можливе порушення зобов`язань у рамках СОТ, як здається на перший погляд, ми не повинні забувати, що за певних обставин член СОТ все ж таки має право застосовувати захисні заходи. Приміром, відповідно до ст. 2 Угоди СОТ про захисні заходи, член СОТ може застосувати захисні заходи до товару, у випадку якщо такий товар імпортується на його територію в такій збільшеній кількості й на таких умовах, що завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва, що здійснює виробництво аналогічних товарів або товарів, які безпосередньо конкурують із тими, що імпортуються. При цьому такі захисні заходи можуть застосовуватися до товарів незалежно від їх походження», - зазначив О.ФЕФЕЛОВ.
Нагадаємо, 29 січня ц.р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі оголосила про те, що ухвалила рішення про початок спеціального розслідування щодо збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів в Україну, результатом якого може стати введення мита на пальне.
Раніше Міненерговугілля офіційно заявило, що підтримує введення в Україні мита на імпортні нафтопродукти, незалежно від країни походження, на бензини – 130 євро/тонна, на дизпальне – 80 євро/тонна.
Українські НПЗ вважають, що мито дозволить збільшити переробку нафтової сировини і провести модернізацію виробництв.
Великі мережі АЗС, які переважно імпортують нафтопродукти, негативно висловилися про можливість введення мита, вважаючи, що це призведе до монополізації ринку українськими НПЗ, а також до різкого зростання цін на нафтопродукти до 10 грн./літр на А-95 і до 9 грн./літр на ДП при поточному рівні світових цін на нафту.
Свою стурбованість можливим введенням мита в спільному листі прем`єр-міністру України виклали посольства Литви, Румунії та Польщі.
