Аверс «Одеса-Броди» не спровокує скандалу з Росією?

"Одеса-Броди" запрацював в аверсному режимі, що може вивести нафтопровід у конкуренти російських нафтових постачань в ЄС. Конфлікт з Росією можливий, та насправді це той нечастий випадок, коли вона сама є винуватицею своїх проблем, вважає експерт...

Нафтопровід Одеса-Броди, експлуатований 8 років не за прямим призначенням, все-таки запрацював в аверсном режимі. "Укртранснафта" 13 лютого почала його заповнювати каспійською нафтою Azeri Light і прокачувати її споживачам Білорусі.

"Розпочаті регулярні постачання каспійської нафти нафтопроводом "Одеса-Броди" в аверсному режимі підвищують рівень завантаження нафтотранспортної системи України, зміцнюють енергетичну безпеку України, країн регіону і Європи в цілому, підтверджують роль України як надійної країни-транзитера і посилюють її статус, що є одним з ключових чинників у сфері диверсифікації постачань енергоресурсів на Каспійсько-чорноморському просторі", - рапортувала компанія.

Крім того, зараз проходить витіснення технологічної російської нафти  Urals (об`ємом до 620 тис. тонн), якою раніше був заповнений трубопровід "Одеса-Броди", каспійською Azeri Light, яка надходить на морський термінал "Южний". Йде також підготовка до постачань легких сортів нафти на НПЗ Західної України - "НПК-Галичина" і "Нафтохімік Прикарпаття", а також до їх транзиту у напрямку Словаччини, Чехії та Угорщини. Одночасно в повному обсязі виконуються зобов`язання щодо транзиту російської нафти у напрямку Чехії, Словаччини та Угорщини.

Реверс відміняється: десятирічне очікування

Побудований у 2001 році для прокачування каспійської нафти в обхід Росії нафтопровід Одеса-Броди через відсутність гілки в Польщу декілька років не використовувався, а потім (з 2003 року) почалися постачання в реверсном режимі. Російську нафту переганяли на термінал "Южний", а звідти танкерами по чорноморських морських шляхах доставляли в європейські країни.

Змінити ситуацію "допоміг" білорусько-російський скандал з приводу нафтових мит. Тоді Мінськ вирішив себе узабезпечити і уклав "нафтовий" договір з Венесуелою, запропонувавши Києву зайнятися прогоном палива, для чого треба було "правильно включити" Одеса-Броди. Правда, питання аверса вирішилося не одномоментно. Тяганина української влади закінчилася тим, що Білорусь знайшла ще одного транзитера - Литву, а потім Росія і зовсім поступилася, надавши Мінську преференції. Довго роздумуючи, як відреагує на "відчайдушний" крок РФ, наші верхи все ж пішли на експеримент - пробне прокачування в аверсном режимі у кінці листопада 2010 року. Усе пройшло "на ура". І 17 січня 2011 року з "Білоруською нафтовою компанією" був підписаний договір про гарантоване транспортування, щоправда, усього 4 млн. тонн нафти на рік впродовж двох років, перед "роздумами" пропонувалося переганяти майже удвічі більше. 

Тут же отримали реакцію північної сусідки.  Голова російського трубопровідного оператора "Транснафта" Микола Токарев не унеможливив зупинки експортних постачань російської нафти по південній гілці нафтопроводу "Дружба" (він у такому розкладі працює на граничній потужності - 17,05 млн. т нафти на рік).

"Для нас технологічних негативних наслідків аверса немає, але буде загроза зупинки південної гілки "Дружби" при збільшенні прокачування нафти з порту Южний у Білорусію", - сказав він. Варіанти розвитку подій, за словами М.Токарева, залежать від того, як сторони знаходитимуть баланс інтересів.

Повністю замінити технічну російську нафту в Одеса-Броди каспійською Україна обіцяла впродовж 4-6 тижнів. Ось тоді і можуть проявити себе варіанти розвитку подій, і можна буде на свої очі переконатися, чи дійсно Україна зважилася на диверсифікацію енергопостачань, тобто "стала на єврорейки", чи знову показово грає у вихід із зони повного контролю Росії?

Аверсні перспективи

На користь спізнілої диверсифікації говорять підсумки недавніх переговорів президентів України і Польщі Віктора Януковича і Броніслава Коморовского, у ході яких порушували питання добудови Одеса-Броди і наповнення його нафтою в інтересах двох держав.

Коментуючи ситуацію, міністр палива, енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко зазначив, що у разі запуску у жовтні поточного року другої черги Балтійської трубопровідної системи, частина нафти з середньої гілки нафтопроводу "Дружба" буде переведена Росією у БТС-2. У цьому випадку з`являється можливість, у першу чергу у польських фахівців, завантажити нафтопровід азербайджанською нафтою. "Це серйозна перспектива і для нас, і для Польщі", - підкреслив Ю.Бойко.

***У середині жовтня 2007 року Азербайджан, Грузія, Україна, Польща і Литва підписали угоду про створення спільного підприємства для проектування і прокладення нафтопроводу Баку-Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ. У травні 2009 року у той час Президент України Віктор Ющенко підписав укази про невідкладність заходів з реалізації Брюссельської декларації і  реалізації проекту Євро-Азійського транспортного коридору на базі нафтопроводу "Одеса-Броди", запущеного в аверсном режимі. У кінці вересня 2010 року керівництво України і Польщі висловило зацікавленість в активізації роботи у рамках цього проекту.

За оцінкою компанії "Нова Сарматія", яка відповідальна за інвестиції у продовження нафтопроводу і заснована 5-ма концернами з Польщі Грузії, України, Азербайджану і Литви, нафтопровід Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ може транспортувати з Каспію до 40 млн. тонн нафти на рік.

Що стосується постачань каспійської нафти, які є основними для Одеса-Броди, то Україна вже отримала підтримку з боку Азербайджану. На саміті в Давосі у кінці січня країни підписали два двосторонні документи про  співпрацю в енергетичній сфері. Як прокоментував суть документів голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін, йдеться про транспортування азербайджанської нафти по Одеса-Броди в об`ємі 4 млн. тонн. на рік, і це поки мінімальний об`єм, а також про постачання зрідженого газу (за спорудження заводу з його переробки).

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський вважає, що транзит 4 млн. тонн нафти за українсько-білоруським договором і постачання азербайджанської нафти дозволять вивести нафтопровід "Одеса-Броди" на оптимальний рівень рентабельності.

При цьому Б.Соколовський сказав, що Україні було б вигідно, щоб транзитом йшла не венесуельська, а каспійська нафта за схемою заміщення. "Нам було б вигідно, щоб білоруси отримували венесуельську нафту за схемою заміщення на світлу каспійську. Тоді наші західноукраїнські нафтопереробні заводи змогли б отримувати каспійську нафту по цьому маршруту. Крім того, якщо реалізуються плани 2008 року, і ми зможемо отримувати 5 млн. тонн легкої азербайджанської нафти, то в сумі ми можемо вийти на 9 млн. тонн. У цьому випадку рентабельність "Одеса-Броди" вдасться вивести на оптимальний рівень", - сказав він.

На його думку, українсько-білоруський договір про транзит нафти ніяк не зачіпає інтереси Росії. "Справа в тому, що незабаром росіяни хочуть завершити будівництво Балтійської трубопровідної системи - (БТС-2) і не приховують, що на неї в обхід України і Білорусі буде переорієнтовано значну кількість нафти. Отже, у Росії комерційний інтерес до реверсной роботи "Одеса-Броди" істотно нижчий, ніж до БТС-2", - вважає Б.Соколовський.

Як підкреслив експерт, використання "Одеса - Броди" в аверсном напрямку створює передумови для належного забезпечення високоякісною сирою нафтою українських НПЗ і для їх переобладнання за сучасними світовими стандартами.

З ним згоден голова Львівської обласної держадміністрації Михайло Цимбалюк. На його думку,  прокачування нафти по Одеса-Броди у напрямі Білорусі дозволить на повну потужність використовувати Дрогобицький нафтопереробний завод, який нині працює на 15% своєї потужності. За його словами, іншим заводом, який також отримуватиме сировину, буде Надвірнянський НПЗ Івано-Франківської області.

Скандал відміняється?

Тобто, позитивні тенденції позначено. Залишається відкритим питання можливості "конкурентної істерії" з боку Росії.

Як зазначає провідний експерт з енергетичних питань центру Разумкова Сергій Дяченко, з серпня росіяни не використовують реверснний напрям Одеса-Броди. Формальних підстав для висунення претензій у них немає. "Єдине, що висловлювали, так це те, що гілка "Дружби", яка качає нафту у напрямі Європи, зараз працює з повним навантаженням, і Росія у зв`язку з цим стурбована  щодо спроможності України експлуатувати цю гілку в піковому режимі. Але оскільки створюється маршрут конкурентний російському - доки йдеться про постачання нафти на українські НПЗ і транзит до Білорусі, плюс розглядається перспектива транзиту до європейських країн, звичайно, з цієї точки зору слід мати на увазі, що росіяни будуть не дуже задоволені. Щось буде сказано на рівні керівництва газотранспортних  підприємств, може, на рівні Кабміну. Це питання, я упевнений, буде порушено. Але навряд чи довкола нього підніметься скандал", - підкреслив експерт.

Генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки РФ Костянтин Симонов вважає, що збільшення об`ємів прокачування нафти по трубопроводу Одеса-Броди не загрожуватиме постачанням російської нафти в Європу через перенаправлення значних об`ємів на схід.

"Конфлікт можливий, і "Транснафта" вже заявляла про загрозу транзиту, але насправді це той окремий випадок, коли ми самі винуватці своїх проблем", - сказав він.

"Проблема Одеса-Броди полягає в тому, що навіть якщо б не було аверсного використання цього нафтопроводу, тобто не було ідеї узяти азербайджанську нафту і доставити її до білоруських заводів, російська нафта могла там не опинитися тому, що основні постачальники нафти по маршруту Броди-Одеса, наприклад, компанія ТНК-ВР, заздалегідь попереджала "Транснафту", що у неї цієї нафти фізично немає", - пояснив російський експерт.

За його словами, після введення в дію нафтопроводу, який гнатиме нафту у бік Китаю, досить великі об`єми відволікаються на східному напрямі, і це при тому, що ріст видобутку нафти в РФ не дуже великий.

"Відволікаючи нафту з європейського ринку, ми самі створюємо проблеми, і, за моїми оцінками, навіть якщо б не було аверсного режиму, то цей нафтопровід міг стати", - сказав К.Симонов, додавши, що до цього часу якраз закінчилися контрактні зобов`язання у ТНК-ВР.

Експерт також сказав, що Росія свідомо відмовляється від деяких ринків, зокрема Словаччини. "На це місце приходитимуть інші постачальники, до прикладу, Казахстан, який вже висловив зацікавленість", - підсумував  К.Симонов.

Тобто, "аверсний" скандал відміняється, усе закінчиться на рівні "а поговорити". Це означає, що перші кроки у напрямку диверсифікації, які потрібно було зробити кілька років тому, схоже, відбулися. Аби плани не зірвалися. У зв`язку з цим не можна не виокремити заяви білоруської влади. 16 лютого перший віце-прем`єр Володимир Семашко підкреслив, що Білорусь має намір імпортувати увесь можливий об`єм нафти з Росії і Венесуели (майже 26 млн. т). Хоча і підтвердив, що білоруські НПЗ, сумарна потужність яких обмежена 22 млн. т нафти на рік, можуть мати певні проблеми: "Зараз ми думаємо, як усю цю нафту переробити. Є проблеми, але ми старатимемося"...

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News