Чиста альтернатива мирному атому та чорному золоту

Вибухи на японських АЕС та криза на Близькому Сході прискорять активний розвиток альтернативної енергетики, яка стає об`єктом великого інтересу і крайньої необхідності...

"Зелений" бум

Досі розвинені країни робили основну ставку на два види енергії - атомну та альтернативну. Перше джерело цікаве як порівняно дешевий вид, до того ж він задовольняє понад третину світового енергоспоживання, друге - екологічно чистий і невичерпний вид енергії. Але землетрус у Японії завдав нищівного удару по іміджу атомної енергетики.

Після інциденту на японській "Фукусімі" багато держав (серед них Китай і Швейцарія) одразу ж тимчасово заморозили будівництво нових ядерних блоків. Уряд Німеччини вирішив тимчасово вивести з експлуатації сім АЕС, побудованих до 1980 року. На думку наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Ольги Кошарної, Україні не варто поспішати з будівництвом нових атомних блоків, краще дочекатися реалізації нових проектів, наприклад, як у Китаї, щоб поставити сучасні реактори.

Крім того, існуючі атомні об`єкти тепер ретельно перевірятимуть, вони потребуватимуть великих вкладень у безпеку. Звісно, "атомна фобія" з часом ущухне, до того ж, замінити ядерні блоки зараз просто нічим. Але конкурентна перевага АЕС перед відновлюваними джерелами енергії від додаткових витрат знижуватиметься, а темпи росту галузі можуть сповільнитися.

Ще один виклик - конфлікт на Близькому Сході, який призвів до здорожчання нафти. Європейців не влаштовує статус-кво імпортерів нафти з країн, де демократія добряче кульгає або й відсутня зовсім, тому вони все старанніше розробляють альтернативні варіанти. Зростання цін на нафту і газ, а також відмова від нових АЕС спричинила реакцію ринків (у березні спотова ціна газу на європейських біржах наблизилася до $400 за 1 тис. куб. м).

Таким чином, "зелена" енергетика - енергія сонця, вітру, води, тепла землі, виробництво біопалива і біогазу - стає об`єктом великого інтересу і крайньої необхідності. У світі галузь вже росте досить динамічно, а собівартість виробництва знижується. У світовому енергобалансі "зелені" джерела енергії займають частку у 5%, але вона продовжує збільшуватися в геометричній прогресії. Як зазначають у прогнозі розвитку глобальної енергетики на найближчі 20 років компанії "British Petroleum" (BP), темпи поширення альтернативних видів палива такі, що їх доречно буде порівнювати з "бумом" навколо ядерної енергетики наприкінці 1970-х. За даними міжнародної консалтингової компанії Ernst&Young, глобальні інвестиції у "чисту" енергетику у 2010 році зросли порівняно з попереднім роком на 30% - до рекордних $243 млрд. Лідером у залученні грошей став Китай, який, до прикладу, потужності вітроелектростанцій (ВЕС) наростив на 64% - до 16,5 ГВт.

Відповідно до прийнятої у Євросоюзі програми, до 2020 року часка електроенергії, виробленої з поновлюваних джерел, повинна скласти не менше 20%. Уже сьогодні в окремих країнах частка виробленої електроенергії у загальному обсязі її споживання досягла дуже істотної величини: у Данії - 20%, Португалії - 15%, Іспанії - 14%, Німеччині - 9%. Ще динамічніше розвивається сонячна енергетика.

Поки собівартість виробництва електроенергії з альтернативних джерел у середньому вища, ніж з традиційних, тому держави застосовують цілий спектр заходів стимулювання: компенсують інвесторові частину вартості проекту, надають податкові пільги, видають держгарантії по залучених кредитах, або самі позичають під низький відсоток. Ще один дієвий механізм - введення зобов`язання для споживачів купувати дорогу енергію - за так званим "зеленим" тарифом, що гарантує окупність галузі. Щоправда, минулого року німецький Бундестаг знизив "зелений" тариф для сонячних енергоустановок на 13-16%. Але в цьому немає нічого екстраординарного - проект окупився і тариф повинен знижуватися. Загалом практика "зелених" тарифів продовжує успішно застосовуватись. Якщо у 2000 році вони працювали в 14 країнах, то сьогодні так чи інакше формулу застосовують понад 100 держав і 30 регіонів.

Стихійний рух у потрібному напрямку

Україна має досить непогані стартові умови для розвитку альтернативної енергетики. "Розвіданий" вітропотенціал дозволяє побудувати в Україні ВЕС загальною потужністю 20 ГВт (еквівалент 20-ти ядерних енергоблоків). А середній потенціал сонячної іррадіації в Україні навіть вищий, ніж на території лідера світової сонячної енергетики Німеччини. За оцінками експертів, у середньостроковій перспективі Україна могла б замінити третину традиційної енергетики енергоефективними технологіями і відновлюваними джерелами.

Тривалий час "альтернативку" у нас незаслужено вважали примхою заможних держав, тому практичних кроків для стимулювання приросту її частки українська влада не робила. У побуті як і раніше з цим також  "глухо".

А от у секторі великої енергетики процес "озеленення" нарешті активізувався завдяки ряду стимулів, які ввели на державному рівні. У 2009 році Верховна Рада ухвалила закон про "зелений" тариф, а в липні 2009 року Нацкомісія регулювання електроенергетики встановила розміри тарифів. Це стало головним поштовхом для появи в альтернативному секторі інвестпроектів. Крім того, минулого року Кабінет міністрів також звільнив від мита ввезення устаткування для будівництва "зелених" електростанцій.

Інвестори поки тільки почали "розхитуватися". Розвиток інноваційних проектів йде повільно в основному через традиційно тривалі процедури отримання усіх погоджень і дозволів (землевідведення, підключення до мережі, оцінка впливу на довкілля, дозвіл на будівництво).

"Зелені" тарифи, за даними Нацкомісії регулювання електроенергетики, нині використовують трохи більше 40 енергокомпаній. У 2010 році потужність електростанцій, які працюють на поновлюваних джерелах (без урахування великих гідро- і гідроакумулюючих електростанцій), зросла всього на 14,12 МВт. Зокрема, у Криму запустили першу в СНД велику сонячну станцію потужністю 8 МВт. У Житомирській області запустили чотири малих ГЕС. На цей момент частка потужностей вітрових станцій у загальній кількості енергогенеруючого устаткування складає лише 0,16%, а сонячних - 0,02%. Проте, найближчим часом розстановка сил серед виробників електроенергії може відчутно змінитися.

Зараз обговорюють можливість розширення дії закону про "зелений" тариф на проекти, які передбачають використання біогазу (тваринницькі ферми, очисні споруди), що стане ще одним поштовхом для підйому ринку поновлюваних енергоджерел.

Як зазначає директор з розвитку консалтингової компанії IMEPOWER Юрій Кубрушко, загалом перспективи сектора альтернативної енергетики в Україні дуже хороші.  "Зелені" тарифи для будівництва СЕС, ВЕС, малих ГЕС та станцій на біомасі в Україні, хоч із запізненням, але все ж таки зробили подібні проекти привабливими для інвесторів і кредиторів. Українським ринком уже зацікавилися численні потенційні кредитори - ЄБРР, МФК, скандинавський фонд NEFCO, Європейський інвестиційний банк, які готові позичати гроші під невеликі відсотки як на великі проекти, так і на малі.

Дуже показовим повинен стати поточний рік - уже проектують велику Ботієвську ВЕС на 200 МВт, а в Криму планують істотно наростити потужність сонячних електростанцій - додасться близько 100 МВт. Також йдеться про будівництво сонячних, вітрових, біо- і малих гідростанцій в інших регіонах. Зрозуміло, усе це - сотні мільйонів доларів інвестицій, але  отримати їх цілком реально. За першими великими проектами йдуть інші - кілька потужних міжнародних інвесторів уже активно працюють над виходом на український ринок.

Зараз енергетики ведуть роботу з розвитку усієї енергомережі України, яка вже значно застаріла і не відповідає потребам економіки, у тому числі - з урахуванням можливостей підключення альтернативних джерел. "В інших країнах завжди є майстер-план розвитку електромережі, де сказано, які потужності і якого типу можна підключати у тому чи іншому регіоні. В Україні ж утворився певний хаос - інвестори "набронювали" земельних ділянок і чкурнули отримувати дозволи. Уже заявлено проектів, загальною потужністю понад 14 тис. МВт. Тоді як наша енергосистема з піком споживання близько 30 тис. МВт за нинішнього рівня розвитку мереж, відсутності маневрених потужностей та інших проблем, не зможе під`єднати більше 3 ГВт вітрових і декількох сотень МВт сонячних станцій", - засмучується експерт IMEPOWER.

Утім, роботу над вирішенням проблем підключення великих станцій до енергосистеми проводять досить активно. Тим паче, що закон від 2009 року вже припускав створення таких можливостей. Щодо малих проектів (потужності до 10 МВт), то для них уже створено нормальні умови, тому, на думку експертів, цей напрямок активно розвиватиметься.

Зрозуміло, наростити частку відновлюваних джерел в енергобалансі до 20%, як того вимагає Євросоюз, для нас найближчими роками нереально, але довести її хоча б до 15% Україні цілком до снаги.

Ірина Дуброва (для УНІАН)

УНІАН в Google News