«Зелене світло» для відновлюваної енергетики

«Зелене світло» для відновлюваної енергетики

Дорожнеча традиційних видів палива, аварія на "Фукусімі", зростання енергоспоживання змушують розвивати "зелену енергетику". Чи достатньо стимулів надає держава і які проблеми виникають під час розвитку альтернативних енергопроектів?

Потреба України в електроенергії з кожним роком зростає. Водночас, газова генерація обходиться все дорожче, аварія на "Фукусімі" ставить під питання будівництво нових АЕС. Чи допоможуть "зелені" тарифи сонячним і вітряним електростанціям стати рятівною паличкою української енергетики?

У середині минулого століття в Україні налічувалося понад 1900 малих ГЕС, в Криму побудували експериментальну сонячну електростанцію, але незабаром країна обрала інший вектор розвитку і "зелена" електроенергетика занепала. У 90-х роках в Україні збудували лише кілька морально застарілих вітропарків.

Однак, після введення в 2009 році "зелених" тарифів, ситуація змінилася на краще: держава гарантувала викуп електроенергії виробленої з відновлювальних джерел за високою ціною, що забезпечило компаніям сектора стабільний дохід аж до 2030 року.

Першим ділом бізнесмени взялися за реконструкцію занедбаних гідроелектростанцій, що вимагають порівняно невеликих капіталовкладень. "На сьогодні в Україні за "зеленим" тарифом працюють вже 27 компаній, що експлуатують 61 малу ГЕС. Практично на кожному засіданні ми видаємо ліцензії і встановлюємо "зелені" тарифи новим ГЕС", - зазначає голова Національної комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ) України Сергій Тітенко.

За його словами, в 2010 році на ринок прийшов перший великий інвестор - австрійська Activ Solar побудувала біля Сімферополя найбільшу на просторах СНД геліоелектростанцію. Цього року компанія довела її потужність до 7,5 МВт і не збирається зупинятися на досягнутому. Крім того, в квітні нинішнього року планується запуск першої черги сучасного вітропарку в Донецькій області потужністю 25 МВт.

Про наміри інвестувати у будівництво в Україні вітропарків загальною потужністю 500 МВт днями заявила французька компанія «Компані дю Ван».

Готові вкладати в "зелену енергетику" і такі потужні гравці, як ДТЕК. "Компанія планує вкласти EUR1, 85 млрд. у будівництво двох вітропарків до 2018 року", - відзначає старший менеджер дирекції з розвитку бізнесу ДТЕК Василь Богданов, розповідаючи про плани компанії побудувати вітряки потужністю більше 1 Гвт.

Втім, це тільки перші кроки, адже поки вся "зелена" генерація за потужностю не в силах змагатися навіть з одним старим блоком АЕС. Спробуємо розібратися, чи достатньо стимулів надає держава, і які проблеми виникають при розвитку "альтернативних" енергопроектів.

Що турбує інвесторів

"В Україні один із найбільш ліберальних тарифів, як на вітрову, так і на сонячну енергію. Він достатньою мірою стимулює інвесторів, є велика зацікавленість у будівництві", - говорить президент Енергетичної асоціації України Василь Котко. Водночас, експерт відзначає, що деякі учасники ринку традиційно побоюються нерівних умов "гри" і непрозорості процедур отримання "зеленого" тарифу.

Як насправді проходить затвердження тарифу, ми поцікавилися у начальника управління генеруючих підприємств НКРЕ Василя Волошенюка. "Компанія подає заяву, необхідні документи, і приблизно через два тижні отримує ліцензію на виробництво електроенергії. Після цього вона подає матеріали на отримання "зеленого" тарифу, і протягом двох-трьох тижнів НКРЕ його затверджує. Нормативно відводиться місяць, але ми завжди намагаємося робити швидше", - говорить В.Волошенюк. За його словами, якщо компанія зібрала всі документи, зазначені в постанові НКРЕ № 32 від 22 січня 2009 року, їй нема чого боятися - регулятор обов`язково встановить "зелений" тариф. А надалі, тариф буде щомісяця індексуватися, залежно від зміни курсу євро до гривні.

В.Котко також вважає процедуру чіткою і прозорою. Він підкреслює, що нинішній алгоритм отримання "зеленого" тарифу був напрацьований під час тривалого діалогу органів влади, зацікавлених компаній та асоціацій.

Разом з тим, експерт відзначає, що реалізації планів будівництва сонячних та вітрових електростанцій могли всерйоз перешкодити вимоги українського законодавства, які передбачають використання на об`єктах не менше 30% комплектуючих, товарів і послуг вітчизняного походження. "Зокрема, для сонячної енергетики це вимога мала набути чинності з 2011 року. Адже в Україні поки що немає необхідних виробничих потужностей. Зараз проблема вирішена, вимогу відтер мінували до 2012", - говорить В.Котко.

Надалі подібних проблем виникати не повинно, адже незабаром після докорінної реконструкції запустять "Запорізький завод напівпровідників", що спеціалізується на виробництві основи сонячних батарей - полікристалічного кремнію. Крім цього, в Краматорську будують завод з випуску сучасних вітрогенераторів за ліцензією німецької Fuhrlander AG, який з 2014 зможе випускати по 200 установок на рік.

Ще одне питання, яке активно обговорюють "альтернативники" - можливі проблеми з підключенням станцій до електричних мереж.

"Щодо підключення малих ГЕС ні в кого навіть питань не виникає. А ось щодо вітряків - на жаль, там є лобі, яке заявляє про якісь недопуски до мереж. Але це виключно лобістські прийоми – когось десь штовхнути. Якщо є реальний проект - ніяких проблем. Навіть якщо прийде людина і скаже: я будую тисячі мегават, вирішите питання приєднання. Як можна відмовити? Адже це прописано в законі ", - говорить член НКРЕ Валерій Кальченко. Втім, на його думку, правила підключення об`єктів потрібно вдосконалити.

Водночас, голова Держагенства з питань енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич зазначає, що на сьогоднішній день проблема з підключенням об`єктів альтернативної енергетики до Об`єднаної енергосистеми швидше надумана. При цьому він підкреслює, що за наявності реального інвестора і реального проекту держава сама зацікавлена у виділенні коштів на адаптацію цих об`єктів до нашої енергосистеми.

«Там де є інвестор, де є конкретний проект, де він має всі стадії дозволів, ми виділяємо кошти на адаптацію цього об`єкта, щоб до моменту будівництва до нього підвести наші мережі, які будуть від нього передавати електричну енергію», - говорить глава ДАЕЕ, відзначаючи при цьому, що самостійне будівництво інвестором мереж для підключення несе в собі загрозу розбалансування ОЕС.

Більше того, для визначення потреб у ресурсі і розуміння майбутніх заходів з розширення мереж, Держенергоефективність в даний час працює над складанням докладної карти, яка враховуватиме плани будівництва альтернативних енергооб`єктів в Україні в середньостроковій перспективі.

Що турбує державу

"Потрібні великі кошти, аби побудувати лінії електропередач від станції до існуючих електромереж. Це всі розуміють, але, не це головне. Невирішена на сьогодні проблема - диспетчеризація", - підкреслює член правління Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України Зіновій Буцьо.

На його думку, без чіткого розуміння того, скільки і де буде побудовано об`єктів "зеленої" генерації, неможливо виробити схему управління об`єднаною енергетичною системою в реальному часі. "Уявіть собі: повіяв хороший вітер з Туреччини і підняв всі ці гігават потужностей, які заплановані на півдні України. Прекрасно, ми їх включили. А потім різко цей вітер припинився – і протягом хвилини напруга падає до нуля. Хто і коли, в ту ж секунду зможе компенсувати ці потужності?", - розмірковує експерт.

Як вважає З.Буцьо, зняти багато питань зможе Дністровська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) в комплексі з високовольтною лінією електропередач до півдня Одеської області. Однак, ці об`єкти ще потрібно добудувати. У свою чергу В.Кальченко відзначає, що проблему можна також вирішити, маючи в резерві потужності теплових електростанцій, еквівалентні "зеленим" об`єктах.

Втім, розвиток відновлюваної електроенергетики ставить перед державою виклики не тільки технічного плану. "Сьогодні немає прописаного в законодавстві механізму контролю над використанням коштів, отриманих за рахунок "зеленого" тарифу", - говорить В.Кальченко. Він підкреслює, що ці гроші повинні спрямовуватися виключно на будівництво, або модернізацію об`єктів відновлюваної енергетики.

"Сьогодні у нас був новий ліцензіат, який сам побудував малу ГЕС. У нього є амортизація, кредит, він ще років п`ять за рахунок "зеленого" тарифу буде чесно повертати кредит. Але є й інші - вони створюють кілька фірм, самі у себе орендують ГЕС, і за рік невідомо куди виводять 600-700 тис. грн. Немає засобів впливу на недобросовісних гравців, це нас дуже турбує ", - відзначає член комісії. Водночас, В.Кальченко підкреслює, що регулятор активно працює над вирішенням проблем відновлюваної енергетики. "Зелені" тарифи підвищили активність на ринку, але, все ж, ми чекаємо більшого. НКРЕ розробляє законопроекти, однак, хочеться, щоб бізнес активніше включався - тоді всі проблеми стануть чіткішими і їх буде набагато простіше вирішувати", - резюмує він.

Тим не менше, держава зацікавлена у розвитку альтернативної енергетики, про що свідчить не тільки створення відповідної законодавчої бази, а й реальна бюджетна підтримка. Проте, впевнені в уряді, цей процес має бути двостороннім. «Тільки бізнес може підняти альтернативну енергетику на новий щабель розвитку. І наш бюджет, і допомога ЄС – це тільки лакмусовий папірець наших процесів. Ми не розраховуємо за ці кошти створити щось виключно нове і змінити ситуацію. Ми змінимо ситуацію лише спільними зусиллями, показавши напрямок руху інвестиційним потокам», - підсумовує голова ДАЕЕ М.Пашкевич.

Іван Романчук (для УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter