Зі світу по євро - Чорнобилю "сорочка"...

Україні вдалося зібрати на чорнобильські проекти півмільярда євро. І хоч коштів недостатньо, приступити до реалізації проекту вже є з чим. Щоправда, виникає відчуття, що це з нами вже відбувалося. Дежавю?..

Україні вдалося зібрати на Донорській конференції, яку проводили до 25-ї річниці Чорнобильської трагедії, близько 550 млн. євро. Між тим, наша влада розраховувала на більше - 740 млн. євро. Саме стільки, за заявою голови МНС України Віктора Балоги, не вистачає на будівництво безпечного «Укриття» над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Допомога світового співтовариства потрібна і для спорудження нового сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-2 і створення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами. Гроші необхідні, аби остаточно зупинити ЧАЕС. І хоча 15 грудня 2000 останній діючий реактор ЧАЕС урочисто зупинив другий президент України Леонід Кучма, символічно повернувши ключ аварійного захисту на сцені Палацу Україна, щоб це дійство стало реальністю потрібно звільнити всі енергоблоки від ядерного палива. А поки станція продовжує вважатися діючою ядерною установкою. Як зазначив міністр з надзвичайних ситуацій, на ЧАЕС задіяні всі системи безпеки, а їх стабільну роботу забезпечують близько 3,5 тис. осіб. Тобто, ситуація не з простих, особливо з урахуванням того, що термін експлуатації діючого саркофага хоч і продовжили ще на п`ять років, його життєвий ресурс давно вичерпався. Тому абсолютно зрозуміла «чуйність» донорів і заклопотаність українських верхів.

Як заявив Президент України Віктор Янукович, нинішня донорська конференція стала справжнім проривом на фоні попередніх подібних і її результати є безпрецедентними.

Активність і єдність "донорів" у бажанні таки вирішити питання з "Укриттям" виявилися, мабуть, навіть дещо несподіваними для самої України. За представництвом "Ядерний саміт" зашкалював: для участі в ньому до Києва з`їхалися 35 іноземних делегацій, в т.ч. Генеральний секретар ООН, президент Єврокомісії, президенти Казахстану, Польщі, Швейцарії, Угорщини, Хорватії, а також прем`єр-міністри Франції, Литви, Бельгії, Азербайджану, голова Сенату Румунії, віце-прем`єр-міністр Державної ради КНР, віце-прем`єр-міністр Російської Федерації, генеральний директор МАГАТЕ, державний секретар у закордонних справах МЗС Японії.

"Ядерний саміт" став підтвердженням того, що багато в чому українській стороні вдалося зняти перепони, на які не один рік наштовхувалися спроби як України відшукати необхідні кошти, так і спроби іноземних партнерів нам їх надати. У результаті одного дня роботи "Донорської конференції" маємо таку картину найбільших вливань: ЄБРР - 120 млн. євро, Європейська комісія - 110 млн. євро, США - 123 млн. дол., Франція - 47 млн. євро, Росія - 45 млн. євро, Німеччина - 42,4 млн. євро, Великобританія - 28,5 млн. фунтів. Внесок України складе 29 млн. євро.

Варто розібратися, скільки загалом витратило людство на вирішення чорнобильської проблеми ...

Донори та одержувачі: хто, скільки і на що...

Програма під назвою "План будівництва Укриття", як пише профільний офіційний сайт ЄБРР, була розроблена у 1997 році за участю міжнародних експертів з країн ЄС, США, Японії та України. Того ж року країни "G7", Європейський Союз та інші учасники проекту-донори, звернулися до Європейського банку реконструкції та розвитку з проханням заснувати фонд "Укриття" для реалізації програми. Банк діє в якості керівника фонду і забезпечує контроль ефективності реалізації проекту спільно з урядом України. ЄБРР підписав Угоду про грант з організаціями-одержувачами фінансової допомоги і виплачує кошти підрядникам проекту.

На сьогоднішній день Чорнобильський фонд "Укриття" вже отримав фінансову допомогу з 23 країн, Європейського Союзу та безоплатну матеріальну допомогу з шести країн. У 2009 році акціонери ЄБРР надали грант на 58 мільйонів євро для будівництва безпечного конфайнменту.

На кінець 2010 року загальна сума, отримана фондом "Укриття", склала 990 мільйонів євро (включаючи надходження від управління ліквідними активами, грошовий внесок ЄБРР і деякі заплановані доходи). На сьогоднішній день Асамблея схвалила 9 Угод, які передбачають надання грантів на суму більше 800 мільйонів євро. У рамках цих угод, було укладено 162 контракти, з яких 135 вже виконані.

Що ж до відпрацьованого ядерного палива , то будівництво другого сховища для нього фінансується через Угоду про Рахунок забезпечення ядерної безпеки, яким керує ЄБРР. У липні 2007 року країни-донори погодилися фінансувати завершення його будівництва, що є ключовим об`єктом для припинення експлуатації 1-3 реакторів ЧАЕС. Пожертвування на цей Рахунок надали 16 країн, плюс Європейська комісія.

Крім цього, в 2008 році ЄБРР надав грант на 77 мільйонів євро для будівництва другого (проміжного) сховища відпрацьованого ядерного палива. Станом на кінець 2010 року, Угода отримала близько 520 мільйонів євро (включаючи надходження від управління ліквідними активами, грошовий внесок ЄБРР і деякі заплановані доходи). Були успішно завершені проекти в Болгарії, Росії та Литві загальною вартістю 140 мільйонів євро.

Угоду про Рахунок забезпечення ядерної безпеки було засновано ЄБРР в 1993 році. Цей орган включає 15 країн і ЄС, до теперішнього часу він отримав більше 300 мільйонів євро пожертвувань від своїх донорів.

ЄБРР вступив в окрему Угоду про грант для ЧАЕС, взявши на себе зобов`язання виділити 77 мільйонів євро для будівництва другого (проміжного) сховища відпрацьованого ядерного палива.

До речі, в Рамкову угоду з ЄБРР у 2010 році були внесені зміни, які передбачають збільшення українських ресурсів, які доповнюють обсяг Чорнобильського фонду Україна - з 50 до 104,163 млн. доларів.

Відповідно до розділу 1 Рамкової угоди, Україна взяла на себе зобов`язання доповнити ЧФУ власними ресурсами в загальному обсязі 50 млн. доларів. Такі ресурси повинні надаватися у вигляді майнових внесків або ж в інший спосіб на всіх етапах впровадження Плану заходів на об`єкті «Укриття». Зобов`язання України становлять 6,51% початкової оцінки вартості плану заходів - 768 млн. американських доларів. Протягом 2010-2012 рр. необхідно реалізувати додатковий внесок України до ЧФУ в обсязі 32,163 млн. доларів.

Радіючи за Україну, яка отримала майже півмільярда євро на знешкодження ядерної бомби, годинниковий механізм якої тримає в страху людство вже 25 років, все одно задаєшся питання - скільки ж коштує це нещасливе «Укриття», на яке так щедро перераховувало гроші небайдуже світове співтовариство.

Перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв у жовтні 2010 року заявив, що Україна вартість реалізації проектів, пов`язаних з переведенням об`єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» на екологічно безпечну систему, оцінює в 1,55 млрд. євро.

А трохи раніше А.Клюєв казав, що остаточна вартість будівництва об`єкту «Укриття» на четвертому енергоблоці ЧАЕС складає 870 млн. євро. За його словами, збільшення вартості об`єкта з 505 млн. доларів в 2004 році до 870 млн. євро в 2010 відбулося в результаті підвищення вимог до його безпеки.

Не можна не згадати, що в лютому все того ж  2010 року прес-служба Рахункової палати розповсюдила повідомлення, в якому вказувала на неефективність витрачання державних та донорських коштів під час виконання донорських програм у 2007-2009 роках. Зокрема, контрольне фінансове відомство вказувало на затягування термінів будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК) над об`єктом «Укриття» і як наслідок - подорожчання вартості робіт за проектом з 758 млн. євро до 1,6 млрд. євро.

Тоді, коментуючи заяву РП, беззмінний генеральний директор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін заявив, що «тут дуже серйозні питання, і за простою формальною ознакою, що тут завищена ціна, говорити не можна, бо за цим стоять дуже складні технічні рішення. Це тільки оціночна вартість. Сьогодні ми говорити про таку вартість не можемо доти, поки не буде виконаний проект», - сказав він.

Водночас, гендиректор не виключив, що остаточна вартість будівництва конфайнмента може бути скоригована в бік збільшення, оскільки українська сторона як замовник прагне включити в проект найбільш надійне обладнання, щоб надалі уникнути експлуатаційних ризиків.

«Нам потрібно не ганятися за термінами, а побудувати надійний безпечний об`єкт, який Україна буде в стані експлуатувати. І терміни повинні визначатися фахівцями-атомниками, а не фахівцями у фінансовій сфері, і вже тим більше не бухгалтерами, які перевіряють правильність платежів або правильність взаєморозрахунків», - сказав І.Грамоткін. Гендиректор висловив надію, що будівництво НБК завершиться в 2013 році.

Як бачимо, терміни відкладаються, а ціни зростають. І все гостріше починаєш розуміти, що "вибити" гроші - це тільки півсправи, необхідно, щоб ці кошти були оперативно освоєні. Якщо до реалізації проекту Україна не приступить найближчим часом, то вже на сьогоднішній міжнародній конференції варто домовлятися про наступну зустріч і про нові внески жалісливої (а тепер ще й наляканої "Фукусімою", що в принципі підіграло конференції) світової громадськості. До речі, не виключено, що даний внесок донорів, як подейкували в кулуарах ядерного саміту, може виявитися останнім. Та й час будівництва об`єктів, на які Україна так старанно збирає гроші не перший десяток років, обмежено.

А тим часом на майданчику під нове «Укриття» заливають фундамент...  

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News