Чорнобильські проекти виходять з «летаргічного сну»...

Україні пообіцяли 550 млн. дол. на чорнобильські проекти. Це можна назвати справжнім проривом. А з урахуванням додаткового письмового авансу Барака Обами та ймовірності зміни в недалекому майбутньому думки країнами, які "відмовились", грошей має вистачити...

На Асамблеїкраїн-донорів, що пройшла вКиєві, Україніпообіцяливиділити550млн.єврона завершенняпроектів, які мають зробитиЧорнобильськуАЕСекологічнобезпечною системою.Іхочацікошти неповноюміроюзадовольнилинадіїофіційногоКиєва,в українськомуурядівжепоспішилизаявити,що зібранихкоштів вистачитьнаперехіддо активної фазиробітна чорнобильськихоб'єктах,у томучисліі на«Укритті».Наскількиреальнонинішньому Кабмінувпоратисяз чорнобильськоюпроблемою,покажечас.Протесамфакт,щоУкраїні вдалосязібратибезпрецедентнусуму,вжесьогодні вселяєпомірнийоптимізм...
Тому, що Україна змогла реанімувати інтерес світової громадськості до чорнобильської проблеми, який у квітні вдалося успішно трансформувати в реальні суми в євровалюті, сприяли як внутрішні, так і зовнішні чинники. Перший полягає в тому, що, починаючи з 2010 року, країни-донори, в першу чергу ЄБРР як розпорядник чорнобильських фондів, почали мати справу з реальним представником всередині країни. В умовах триполярної напруженої політичної моделі, що існувала в Україні в період 2005-2009 рр.., Такого єдиного відповідального парламентера Європа просто не мала. І хоча контракти на зведення нового безпечного конфайменту (НБК) та завершення будівництва проміжного сховища відпрацьованого палива (СВЯП-2) були підписані в 2006-2007 рр.., далі паперових декларацій, на жаль, справа не йшла, чорнобильські проекти продовжували перебувати в затяжній стадії. Свідченням того, що Європа стала довіряти Україні, є, зокрема, заява віце-президента ЄБРР Хорста Райхенбаха, який в ході минулорічної зустрічі з першим віце-прем'єр-міністром України Андрієм Клюєвим зазначив, що з тих пір, як нове керівництво українського уряду стало контролювати проекти на ЧАЕС, почав спостерігатися відчутний прогрес у їх реалізації. При цьому єврочиновник не забув нагадати, що саме при уряді Януковича в 2007 році були підписані пооб'єктні контракти по ЧАЕС. Більш того, ще одним важливим «внутрішнім» сигналом для країн-донорів було прийняття Україною в 2010 році рішення збільшити свій внесок до Фонду «Укриття» більш ніж вдвічі - до 104,1 млн. дол. При цьому симптоматичним є саме обгрунтування даного рішення - набуття самостійного права голосу в розподілі фінансування чорнобильських проектів. Адже раніше українські чиновники просто відмовилися від цього права, віддавши все в руки клерків з ЄБРР.
Що ж стосується зовнішніх чинників, то тут, безумовно, головну роль відіграла аварія на японській «Фукусімі». Саме ця планетарна трагедія дозволила країнам-донорам, переважно європейським і США, мати переконливий вигляд в очах власних платників податків при поясненні своєї щедрості на фоні національних економік, що насилу видряпуються з кризи. Також не можна виключати, що японська аварія частково дозволила витіснити з колективної пам'яті принципових європейців корупційний шлейф чорнобильських проектів, що сплив назовні в 2006 році (справа представника RWE Nukem Райнера Герінга).
Як би там не було, але факт залишається фактом - Україні пообіцяли 550 млн. дол. Тим паче, що з урахуванням додаткового письмового авансу Барака Обами в 123 млн. дол. і ймовірності зміни в недалекому майбутньому своєї думки країнами, що відмовились, грошей у принципі має вистачити. Це підтверджують і профільні українські чиновники. «Я вважаю, що квітневими заходами (асамблея та науково-практичні конференції в Києві) нам успішно вдалося вирішити проблему активізації чорнобильських програм. Це дійсно прорив», - зазначає голова Державного агентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша.
З ним згоден і директор ДСП «ЧАЕС» Ігор Грамоткін, який підкреслює, що зібрані кошти дозволять прискорити перехід від паперової стадії проектів до безпосередніх робіт на об'єктах.
За останніми оцінками експертів ЄБРР, загальна вартість робіт з перетворення ЧАЕС на екологічно безпечну систему (зараз йдеться про т.зв. «буру пляму», а не про відкинутий через нездійсненність терміні «зелена галявина») оцінюється в 1,54 млрд. євро, при цьому дві третини вказаної суми коштує будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК). Напередодні квітневих зустрічей дефіцит коштів по НБК оцінювався в 600 млн. євро., за Рахунком ядерної безпеки, з якого фінансується будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), - 140 млн. євро. Таким чином, з урахуванням обіцяної в Києві суми «непокритими» на сьогодні залишаються 190 млн. євро, які українська сторона планує дозбирати «в ході справи».
Що стосується самих об'єктів, то найважливішим проектом на майданчику станції в даний час є НБК. Існуючий саркофаг над 4-м енергоблоком, за останніми оцінками з урахуванням проведених стабілізаційних робіт, гарантовано простоїть до 2023 року і тому заявлена ​​на сьогодні консорціумом NOVARKA дата введення в експлуатацію НБК - літо 2015 року - в сенсі критичності термінів цілком прийнятна. При цьому варто відзначити, що, незважаючи на невирішеність питання фінансування, підрядник фактично приступив до робіт на об'єкті ще на початку 2010 року.
На сьогоднішній день, зазначає І.Грамоткін, практично на завершальній стадії перебувають підготовчі земляні та інфраструктурні роботи. Вже з літа минулого року підрядник приступив до забивання паль під опори майбутнього фундаменту НБК. Також вирішено питання демонтажу та будівництва нової вентиляційної труби, оскільки стара заважала насуву конфаймента. За словами І.Грамоткіна, до виготовлення секцій майбутнього конфайменту підрядники приступлять в 2012 році. Їх будуть збирати в Італії, а потім доставлять на майданчик ЧАЕС. Директор станції переконаний, що за умови ритмічності фінансування терміни введення НБК в експлуатацію, заявлені підрядником, абсолютно реальні, й дозволять з 2015 року перейти до другого етапу виконання проекту - створення інфраструктури для демонтажу нестабільних конструкцій існуючого саркофага.
Другою важливою проблемою на майданчику станції є будівництво проміжного сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). Потреба в ньому пов'язана з тим, що існуюче пристанційне мокре сховище СВЯП-1 після завершення вивантаження палива з усіх реакторів ЧАЕС здатне вмістити збірки в режимі максимально допустимого «ущільнення» (Держатомрегулювання з великим скрипом давав у 2010 році ДСП дозвіл на переміщення в нього палива з басейнів витримки 3-го енергоблоку). Варто відзначити, що будівництво сховища ведеться з перемінним успіхом вже майже 13 років. І навіть зміна в 2005 році французького концерну Framaтome ANP, що не задовільняла за темпами та якістю робіт, на американську Holtec International не повністю вирішила проблему прискорення реалізації проекту. В ході консультацій із замовником будівництва Holtec, киваючи на кризу, спробував майже вдвічі збільшити заявлену вартість робіт по об'єкту. Проте українська сторона наполягла на неможливості такого подорожчання і, врешті-решт, у лютому цього року апетити американців вдалося зменшити, знизивши вартість робіт з запитаних 470 до 255 млн. євро.
Як розповів І.Грамоткін, на сьогоднішній день проектна документація по добудові СВЯП-2 проходить державну експертизу. Передбачається, що до кінця року підрядник приступить до виконання робіт на об'єкті, який остаточно планується здати «під ключ» в 2015 році.
Стан по інших об'єктах оцінюється не так критично. Вже здані в експлуатацію всі лоти комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів (РАВ). Завод з переробки рідких РАВ, фактично побудований ще в 2006 році, нарешті дочекався нових підрядників в особі консорціуму українських компаній у складі «Укренергомонтаж», «ПТЕМ» і «Львівенергоремонт», з якими, як зазначає І.Грамоткін, нещодавно підписано відповідний контракт. Директор станції прогнозує, що пуско-налагоджувальні роботи на об'єкті завершаться до кінця цього року і він буде зданий в експлуатацію.
Отже, ситуація з «фізичним» виконанням чорнобильських проектів на сьогоднішній день цілком стерпна, що вселяє помірний оптимізм. Оскільки, як свідчить досвід минулих років, часто чорнобильські проекти грузли в паперовій тяганині, переміщаючись з одного чиновницького столу на інший. Залишається сподіватися, що тепер їх вдасться довести до повного завершення. Як заявив перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, який якраз і займається їх виконанням, уряд продовжить контролювати дотримання графіків проведення робіт на ЧАЕС.
Втім, невпинно наближається осінь 2012 року, а значить - настають чергові парламентські вибори. Не хотілося б, щоб можлива чергова зміна політичної конфігурації знову загнала чорнобильські проекти в стан летаргічного сну.

Гліб Іванов

УНІАН в Google News