Доля Тимошенко вирішується в Сочі?
Доля Тимошенко вирішується в Сочі?

Доля Тимошенко вирішується в Сочі?

17:56, 11.08.2011
5 хв.

У ЗМІ активно розкручують «п`ятницю, 12», яка, нібито, повинна вирішити долю Юлії Тимошенко. Але, швидше за все, доленосний відлік почався з четверга. У Сочі президенти України і Росії обговорюють, як офіційно заявлено, питання співпраці...

У ЗМІ активно розкручують «п`ятницю, 12», яка, нібито, повинна вирішити долю Юлії Тимошенко. Апеляційний суд, де оскаржено рішення про арешт лідера опозиції, винесе свій вердикт - або змінить запобіжний захід, або розкручений владою політичний процес із газовим підґрунтям продовжиться в нинішньому форматі - СІЗО-суд, суд-СІЗО.

Але, швидше за все, доленосний відлік почався з четверга. У Сочі президенти України і Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв протягом двох днів будуть обговорювати, як офіційно заявлено, питання співпраці, яка останнім часом тріщить по швах. Основні теми - наша інтеграція до Митного союзу, ціна газу і державний кордон. Але саме від газової формули відштовхуються всі інші домовленості. Рішення щодо них залежать від того, наскільки для України скинуть з «панського плеча» вартість кубометрів блакитного палива.

У зв`язку з цим судовий процес над Тимошенко є для влади не стільки механізмом ліквідації опозиції (мовляв, без лідера не збереться в кулак) і головного опонента на майбутніх виборах, скільки аргументом у газових переговорах з Росією. Вона перейшла в газовому діалозі до ультиматумів: Митний союз чи «бери або плати». Під час виступу в суді, після чого власне і «закрили» Юлію Тимошенко, прем`єр-міністр Микола Азаров не виключив можливості розірвання газових контрактів 2009 року шляхом залучення Феміди.

Відео дня

«Уряд розглядає можливість розірвання цього контракту (2009 року) через суд, але таке рішення ще не прийнято», воно є дуже відповідальним і перш ніж звертатися до суду, потрібно бути впевненим у результаті, відзначив прем`єр.

Ймовірна схема - якщо Тимошенко визнають винною, цілком можна припустити, що хтось захоче подивитися на дане рішення суду "під правильним кутом" і знайде в ньому привід обґрунтовано сумніватися власне в "чистоті" укладених газових контрактів-2009. І тоді запрацює подальше розкручування ситуації по спіралі - аж до звернення в міжнародний арбітраж.

Прецедентів у світовій практиці безліч. Взяти, наприклад, найбільшого в Європі покупця газу німецький концерн E.ON. Він подав до арбітражного суду позов до Газпрому через монополізацію російською компанією ринку. Цьому передували тривалі переговори про формулу ціни газу. Причому німецький концерн, до речі, провідний партнер Газпрому, діє згідно з Третім енергопакетом ЄС, який повинен протистояти експансії російського монополіста. Позовом німецької компанії передували тривалі переговори з росіянами. Зараз ціна газу для Німеччини складає 319 дол. (за даними Мінекономрозвитку, для України в ІІ кварталі вона була на рівні 296 дол.)

Раніше з «Газпромом» вирішила судитися ще одна компанія - італійська Edison, якій через рік розгляду вдалося досягти успіху. Який полягає в економії 200 мільйонів євро.

Ще один опонент російського монополіста - Литва. Вона теж на основі згаданого енергопакету зайнялася «вигнанням» Газпрому. Сейм цієї країни затвердив Закон про природний газ, який передбачає, що поставки блакитного палива будуть відокремлені від розподілу і передачі, а це означає реорганізацію місцевого близнюка Нафтогазу - Lietuvos dujos, Його розіб`ють на кілька компаній за профілем - постачальника, транзитера і переробника, тобто розчленують власність Lietuvos dujos, яку контролює Газпром і німецький Ruhrgas. Росіяни залишаться «з носом».

Газпром вважає Третій енергопакет (схвалений ЄС наприкінці 2009 року, містить вимогу надавати доступ третіх осіб до газотранспортних потужностей і перерозподіляти постачання та видобування) дискримінаційним. Але Євросоюз не поспішає обговорювати з росіянами цю тему, та й навряд чи приступить до цього.

Виходить, і нам «така корова потрібна», в сенсі Третій енергопакет. І шлях до цієї мети прокладений. 1 лютого ц.р. наша країна стала повноправним членом організації Енергетичного співтовариства. Але для продовження інтеграції нам необхідно виконати ряд умов, зокрема реформувати газовий сектор. Ось і камінь спотикання для влади. Як же вона може розвалити власними руками годувальницю, яка з кожним роком робить її життя все солодшим.

У зв`язку з цим наші верхи пішли іншим шляхом, причому ленінським - знайшли «крайнього». І, як свідчить історія, цей вибір їх підкачав. «Задіявши» в розбірках Тимошенко, вони не тільки не знищили опозицію, а навпаки дали їй можливість нагадати про себе, причому в дуже яскравому кольорі. А що стосується газових питань, то потрібно було раніше робити вибір - Росія чи ЄС. І законні підстави для перегляду контрактів з`явилися б, і від «найніжнішої дружби» з Москвою не було б стільки клопоту.

А так доводиться «прогинатися» перед сусідом. Вдумайтеся в заяву Віктора Федоровича перед «тет-а-тет» з Дмитром Анатолійовичем в Сочі: «Ми позитивно ставимося до тієї величезної роботи, яку ви проводите в інтеграційних процесах, і ми готові подивитися і визначити формат участі України». Чого варте тільки одне слово - «готові»...

А у відповідь Дмитро Медведєв зазначив: "Нам потрібно думати і про остаточне вирішення питання щодо державного кордону. У нас багато тем для обговорення. Тому я вважаю, що розмова повинна бути відвертою, прямою, дружньою, як вона у нас завжди і виходила".

А що у нас завжди виходило, ми вже бачили. До речі ціна питання про кордон - Керченська протока... Аби не вийшло, що під пеленою словесно-шумової завіси "справи Тимошенко" повз увагу громадськості пройшли набагато значніші для нашої країни питання, а Сочинські домовленості стали "Харківськими угодами-2"...

Нана Чорна (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся