Заганяючи Україну в «газовий» кут, Росія може зробити її сильнішою

Зустріч Януковича і Медведєва в Сочі не дала жодних підстав для оптимізму щодо газових переговорів. Залишається готуватися до кризи або здаватися. Але можна підійти до ситуації з іншого боку...

Зустріч Януковича і Медведєва в Сочі не дала експертам ані найменших підстав для оптимізму щодо перебігу переговорів про зниження ціни російського газу для України. Росіяни, схоже, вирішили довести свій експеримент з випробування української економіки на міцність до логічного завершення. Які цілі при цьому переслідують, давно відомо. Від України чекають, по-перше, здачі газотранспортної системи, по-друге, вступу до Митного союзу. Список можна продовжити, але від цього легше не стане. Зрозуміло одне - якщо Україна не поступиться хоча б однією з цих вимог, взимку нас чекає третя газова війна з непередбачуваними наслідками, аж до дефолту. Що ж Україна може протиставити російському «агресору», по суті вже нічого, час для превентивних заходів втрачено. Залишається готуватися до кризи або здаватися. Але можна підійти до ситуації і з іншого боку - як відомо, все, що нас не вбиває, робить сильнішими...

Тиснути потрібно цивілізовано, а газу споживати менше

Переговори глав держав проходили за закритими дверима і, як відзначають в Адміністрації Президента України, про досягнення конкретних домовленостей стане відомо пізніше. В результаті, запланований на 15 серпня візит міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка до Москви оптимісти схильні пов`язувати з можливою формалізацією якихось угод, про які в усній формі домовились президенти.

Але, як вважає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин, під час візиту Ю.Бойка до Москви навряд чи будуть підписані якісь значимі договори. «Справа не тільки в непоступливості Росії, а й у тому, що в даний час для України недоцільно підписувати якісь жорсткі домовленості щодо злиття «Нафтогазу» і  Газпрому», - зазначив експерт.

Ще один важливий момент - заява Віктора Януковича про те, що не варто доводити газові переговори до суду. Мабуть, Президент мав на увазі можливість подачі позову Україною до «Газпрому» в Стокгольмський арбітраж.

Між тим, В.Юрчишин переконаний, що подача позову навряд чи призведе до бажаного результату. «Той факт, що німецькі чи італійські компанії виграли в Стокгольмі позови до «Газпрому» щодо зниження цін на газ, не повинен нас обнадіювати. Німеччина - не Україна, там діють зовсім інші сили, включаючи підтримку всього Євросоюзу», - вважає експерт.

На його думку, в суперечці з Росією щодо газу Україні краще було б діяти з позиції члена СОТ. «Росія не є членом СОТ, тоді як Україна входить до складу робочої групи з включення Росії до цієї організації. Тут з`являється елемент цивілізованого тиску, оскільки член СОТ може виставляти кандидату обґрунтовані вимоги. У цьому контексті і світове співтовариство, скоріше, стане на бік України, а не РФ», - зазначив В.Юрчишин.

Ще сильнішим інструментом, за його словами, могли б стати широкомасштабні заходи з підвищення енергетичної ефективності України. «Енергоефективність України навіть нижча, ніж у Росії, вартість імпорту російських нафти і газу складає більше 30% всього обсягу нашого імпорту. Ось у цьому напрямку і потрібно працювати, спробувати переглянути обсяг обов`язкових закупівель російського газу, ставки транзиту. Я думаю, що якби наша промисловість була менш енергетично залежна від російського газу, то переговори проходили б набагато легше. Для кого ми купуємо 30-40 мільярдів кубометрів газу щороку? Для наших металургів і хіміків, які продовжують гнати на експорт напівфабрикати з низькою доданою вартістю. Цей експорт є абсолютно приватною справою і зворотній зв`язок для решти українців, не зайнятих у ГМК або хімічній галузі, практично невідчутний. Чомусь у багатьох країнах відбуваються глибокі зміни в структурі експорту та енергоспоживанні, а у нас немає», - підкреслив експерт.

В.Юрчишин вважає, що тільки продемонструвавши Росії меншу залежність від російського газу, Україна може в подальшому розраховувати на успіх у переговорах. «Звичайно, на це буде потрібно досить багато часу і сил, але іншого виходу немає», - сказав він.

Коли втрачати вже нічого, залишається діяти

Ще один посил російському керівництву від України - рішення Господарського суду Криму про негайну передачу під контроль «Держгідрографії» низки гідрографічних об`єктів на узбережжі Криму, що знаходяться у віданні ЧФ РФ. Простіше кажучи, Президент повернувся до «війни маяків», розв`язаної ще його попередником. Таким чином, можна припустити готовність української влади до жорстких дій для відстоювання своїх інтересів.

Про необхідність зайняти максимально жорстку позицію говорить і незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут. Він переконаний, що Україні пора перестати боятися росіян, тому що приклад європейських газових компаній, які в судах домоглися від «Газпрому» зниження ціни, свідчить - з російським монополістом можна і потрібно розмовляти з позиції сили. «У випадку загострення конфлікту, Україна може акцентувати дуже вагомі питання - від скорочення площі баз ЧФ РФ на українській території та кількості кораблів, до денонсації харківських угод шляхом розгляду легітимності їх ратифікації в Конституційному суді», - вважає експерт.

Як зазначив О.Нарбут, блокада українських товарів з боку Росії і Митного союзу вже почалася, отже, час побоювань і коливань для українського уряду закінчився.

Водночас, експерт нагадав, що процедура розгляду українського позову в Стокгольмі займе, як мінімум, півроку. Він також вважає, що існуюча традиція українсько-російських переговорів з газових питань без залучення експертів може призвести до виникнення, так би мовити, казусу харківських угод. «Так відбувається, коли варіант запропонованого до підписання документа попередньо не вивчається, а його наслідки не прораховуються. Небезпека того, що нам наступного разу як фокусник з рукава дістануть чергову «перемогу» українських переговірників, залишається після кожної подібної зустрічі. Але я сподіваюся, що Президент України накопичив вже достатньо досвіду і зробив висновки з наслідків харківських угод, що дозволяє нам оптимістичніше дивитися в перспективу. Хоча повністю виключати можливість укладання угод за харківською схемою не можна», - вважає експерт.

Оцінюючи перспективи виникнення нового «газового протистояння» між Україною і Росією, О.Нарбут наголосив, що ступінь напруженості буде залежати від того, наскільки жорстку позицію займе Росія. «Якщо падіння цін на нафту, до яких прив`язана вартість російського газу, буде мати довгострокову тенденцію, то в Росії взагалі не буде ніякої мотивації для того, аби йти на поступки Україні. Більше того, росіяни можуть відмовитися від преференцій, наданих Україні в експортному миті на газ. Хоча це і несправжня преференція, але вона дозволяє нам заощаджувати на придбанні російського газу. У випадку, якщо уряд Росії відмовиться від цієї преференції, ціна газу для України може вже в цьому кварталі злетіти до 354 доларів за тисячу кубометрів, а в наступному - досягти більше 380 доларів або понад 480 доларів без урахування харківської знижки. Це призведе до колапсу державних і корпоративних фінансів України», - прогнозує експерт.

Таким чином, на його думку, Росії навіть не потрібно перекривати газовий вентиль, оскільки вона має можливість створити настільки потужний економічний пресинг за рахунок ціни газу, що у нашої країни просто не вистачить ресурсів для виконання поточних зобов`язань як внутрішніх, так і зовнішніх.

«Такому сценарію Україна може протиставити лише глибоке реформування нафтогазової сфери. У цьому і є парадокс - чим гірше складається для нас ситуація, тим адекватнішими повинні бути наші дії. Єдина користь від зустрічі президентів у Сочі полягає в тому, що Україна, нарешті, повинна зрозуміти, що російська сторона не готова відгукнутися на українські пропозиції, та ігнорує застереження про судові позови. Якщо ми дійсно хочемо діяти, то потрібно використовувати всі наявні засоби - звертатися в Стокгольмський арбітраж і реформувати «Нафтогаз України», - підкреслює О.Нарбут.

Обере Україна шлях компромісів або кине всі сили на відстоювання своїх інтересів, стане відомо дуже скоро...

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News