Півмільярда на бюджетну енергоефективність: воно того вартує?

У 2012 році Україна виділить понад 500 млн. грн. на енергоефективні проекти у бюджетній і комунальній сфері. Вперше кошти розподілять за чітким алгоритмом, виходячи з ефективності кожного проекту…

У бюджеті України на 2012 рік передбачено 502,7 млн. грн. для реалізації "Державної цільової програми енергоефективності та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел".

За словами голови Держенегроефективності Миколи Пашкевича всі ці кошти будуть спрямовані на здійснення проектів у бюджетній і комунальній сфері. "Державних коштів ніколи не вистачить на модернізацію всієї економіки. Але ми можемо показати приклад, стати каталізатором процесів. Найпростіше це зробити у бюджетній, комунальній сфері", - відзначає він.

Іншими словами, гроші підуть на обладнання шкіл, лікарень енергоефективними системами обігріву і водопостачання, заміну застарілого обладнання комунальних котелень на нові біопаливні котли та когенераційні установки.

Відповідальний вибір

В Україні завжди гостро стояла проблема ефективного використання бюджетних коштів. Тому, перш ніж фінансувати проект, необхідно ретельно перевірити, чи дійсно він вигідний для держави, чи буде він сприяти зменшенню шкідливих викидів і скороченню споживання імпортного газу.

Цього разу влада всерйоз підійшли до вирішення цієї проблеми: минулого тижня Міністерство економічного розвитку і торгівлі оприлюднило проект порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для надання їм державної підтримки.

У цьому документі чітко виписані умови проведення відбору - починаючи від термінів подачі заявок і закінчуючи тим, у скільки балів оцінюється кожен із параметрів проекту.

Наприклад, для проекту впровадження теплових насосів у бюджетну установу оцінці підлягає: скорочення витрат на опалення після його реалізації, скорочення викидів забруднюючих речовин, термін реалізації і окупності проекту.

За кожним із пунктів проект може набрати від 0 до 3 балів. Далі бали підсумовують, і державну підтримку отримує той проект, який набрав найбільше балів. Таким чином, повністю виключається корупційна складова, а перемогти в конкурсі можуть лише економічно вигідні та корисні для навколишнього середовища проекти.

Гривня до євро

На думку М.Пашкевича, вкладаючи бюджетні гроші в енергоефективність, Україна демонструє закордонним інвесторам, що розвиток цього напряму є пріоритетним для нашої країни.

"Кошти з державного бюджету на ці цілі дозволять залучити іноземні інвестиції з розрахунку 10 гривень інвестицій на 1 гривню бюджетних коштів", - вважає він.

Варто зазначити, що існує чимало механізмів залучення грошей на енергоефективні цілі: від прямого інвестування, торгівлі "вуглецевими квотами" і до кредитної підтримки проектів. За кожним із названих напрямів зараз спостерігається істотний прогрес.

Наприклад, кошти, отримані попередньою владою від продажу Японії вуглецевих одиниць, нарешті пішли за призначенням. Цього року за японські гроші провели теплову санацію Кримської республіканської установи "Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни", відібрані об`єкти для подальшої реконструкції. Це відкриває шлях для успішного застосування кіотських механізмів і в майбутньому.

Європейські фінансові установи з дедалі більшим інтересом розглядають українські проекти, до того ж ЄБРР і ЄІБ вважають енергоефективність одним із пріоритетних напрямів.

Хорошим сигналом для іноземних банків стало виділення Європейським союзом першого траншу на підтримку "Державної цільової програми енергоефективності та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел". На першому етапі Україна отримає 31 млн. євро, а надалі сума збільшитися до 70 млн. євро.

Ініціатива знизу

Облдержадміністрації вже подали в Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження понад півтисячі проектів для реалізації за кошти цільової програми. За словами М.Пашкевича проекти суттєво відрізняються як за масштабом, так і за рівнем підготовки.

Профільне відомство попередньо відібрало близько двох сотень, але фінальне рішення буде за конкурсною комісією. Не виключено, що з півтисячі проектів залишиться лише п`ята частина, проте всі вони будуть дійсно якісними і вигідними для держави.

Приватний бізнес також не залишається осторонь - промисловість змінює двигуни на більш ефективні, впроваджує системи світлодіодного освітлення, будує власну когенерацію. На жаль, поки така практика ще не стала всезагальною, але, на все свій час.

Купуємо українське

Незалежно від того, в якій сфері реалізується енергоефективний проект, він виконає подвійну роботу для економіки нашої країни. Адже для впровадження нових технологій зовсім не обов`язково купувати іноземну техніку та матеріали - в Україні налагоджений випуск теплових насосів, піролізних котлів, іншої техніки.

На днях уряд ухвалив стратегічне рішення - надати податкові пільги виробникам енергоефективного обладнання: 80% прибутку від продажу їхньої продукції буде звільнено від сплати податків.

"Це реалізація положень Податкового кодексу щодо підтримки вітчизняного високотехнологічного машинобудування. Вивільнені у зв`язку з наданням податкової пільги засоби вітчизняні підприємства зможуть спрямувати на розвиток такого виробництва", - говорить перший віце-прем`єр-міністр України Андрій Клюєв.

Таким чином, вітчизняні виробники зможуть успішно конкурувати із зарубіжними компаніями.

Що в результаті?

За рахунок реалізації програми енергозбереження до 2015 року Україна планує довести частку енергоносіїв, одержуваних із відновлювальних джерел та альтернативних видів палива до 10% від загального енергобалансу.

Природно, в 2012 вплив програми не буде настільки відчутним, однак саме наступного року будуть закладені фундаменти подальшого підвищення енергоефективності в усіх галузях економіки, комунальній сфері.

Для досягнення поставлених цілей доведеться докласти багато зусиль, однак воно того вартує.

Іван Романюк

УНІАН в Google News