Щорічний потенціал енергозбереження економіки України становить 11,8 млрд. євро – UEI

16:25, 13 жовтня 2011
Енергетика
0

Щорічний потенціал енергозбереження економіки України становить 11,8 млрд. євро.

Такі підсумки проекту «Рейтинг енергоефективності областей України» (Ukrainian Energy Index), виконаного аналітичним центром «Бюро економічних і соціальних технологій» за замовленням компанії СКМ і презентованих сьогодні в прес-центрі інформаційного агентства УНІАН.

Рейтинг відображає ефективність використання енергоресурсів по областях України з урахуванням існуючого рівня розвитку економіки. Рейтингування відбувалося 4-х базових галузей: промисловість, послуги, сільське господарство, житлово-комунальне господарство. Під час дослідження співставлялися енерговитрати української економіки з аналогічними показниками країн ЄС.

Як повідомила директор по зв`язках з громадськістю і комунікаціях СКМ Наталія ЄМЧЕНКО, під час дослідження встановлено, зокрема, що підприємства України витрачають на виробництво 1 євро ВВП вдвічі більше енергоресурсів, ніж у країнах ЄС. При цьому в цілому по Україні рівень енергоефективності становить 52%, порівняно з країнами ЄС.

За наслідками дослідження, сумарний рейтинг енергоефективності серед регіонів України очолили Вінницька (71% від аналогічних показників по ЄС), Чернівецька (70%), Одеська (70%), Закарпатська (68%) і Херсонська області (67%). Своєму високому місцю в рейтингу Вінницька і Чернівецька області зобов`язані, насамперед, енергоефективності житлового сектора. Вінницька область взагалі є лідером у цій категорії. Показники ефективності житлового сектора становлять 87% для Вінницької і 79% для Чернівецької області порівняно з ЄС.

Найменш енергоефективними визнані області концентрації важкої промисловості Дніпропетровська (42,5%), Полтавська (39%) і Луганська (38,4%).

Н.ЄМЧЕНКО повідомила, що згідно з дослідженням, показник енергоефективності істотно варіюється серед регіонів. При цьому різниця між лідерами і аутсайдерами рейтингу іноді сягає двократного розриву.

У секторальному розрізі в середньому по Україні показники енергоефективності для сільського господарства, промисловості, сфери послуг і житлового господарства становлять відповідно 33%, 44%, 72% і 62% від рівня ЄС.

Критично низький рівень енергоефективності в сільському господарстві, на думку авторів дослідження, обумовлений низькою доданою вартістю (низька врожайність) продукції в цьому секторі національної економіки, порівняно з країнами ЄС.

Н.ЄМЧЕНКО повідомила, що найбільшими споживачами енергоресурсів серед галузей промисловості України є металургія, видобувна промисловість, виробництво неметалевих мінеральних виробів і хімічне виробництво. Енергоємність у цих галузях значно перевищує відповідну енергоємність в ЄС. Для металургії, хімічного виробництва, виробництва неметалевих мінеральних виробів навіть з урахуванням паритету купівельної здатності показник енергоефективності становить близько 40%, у той же час для видобувної промисловості він дорівнює лише 21%. Але в той же час, окремі галузі переробної промисловості України за своєю енергоефективністю вже не поступаються ЄС.

Друге місце за рівнем енергоспоживання займає сектор житлово-комунального господарства. Низький рівень енергоефективності в даному секторі є наслідком відсутності приладів обліку споживання енергоресурсів, неефективної тарифної політики і відсутності реальних заходів щодо його реформування.

Найбільш енергоефективними в даному секторі визнані Вінницька, Кіровоградська і Херсонська області (енергоефективність відповідно 87%, 83% і 81%). Найменше енергоефективними - Харківська і Київська області (енергоефективність відповідно 48% і 51%). Потенціал енергозбереження в даному секторі експерти проекту оцінили в 3,6 млрд. євро. (8 млн. тонн у нафтовому еквіваленті або 10 млрд. куб м. природного газу).

Як відзначив голова Національного агентства України з енергоефективності та енергозбереження Микола ПАШКЕВИЧ, який брав участь у презентації проекту, результати дослідження будуть використані при складанні відомством національного плану дій з енергоефективності. Крім того, результати дослідження, прогнозує Н.ПАШКЕВИЧ, активно використовуватимуться місцевою владою при визначенні переліку заходів, необхідних для поліпшення показників енергоефективності на рівні окремих областей.

Довідка УНІАН. Методика складання рейтингу базувалася на методології Міжнародного енергетичного агентства. Методологія дозволяє розділити ключові чинники, що визначають енергоспоживання: економічну діяльність, структуру економіки та енергоємність виробництва. При складанні рейтингу використовувалася статистична інформація Державної служби статистики та аналогічних служб ЄС. Інвестиції СКМ у пілотний проект склали 100 тис. дол. Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися на сайті http://www.energy-index.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter