У 2012 році збігає термін дії "Кіотського протоколу" - першого документу, який дав світу ринкові інструменти боротьби з глобальним потеплінням. Чи зуміє Україна скористатися унікальним шансом і залучити кошти в модернізацію економіки?

На поточному тижні представники понад 190 країн зібралися в Південній Африці, щоб обговорити шляхи скорочення викидів парникових газів після 2012 року. Українській делегації, також присутній в Дурбані, є що сказати: країна випробувала на практиці "кіотські механізми", знає їх плюси і мінуси.

Україна готова узяти на себе зобов'язання не перевищувати аж до 2020 року 80% від рівня викидів 1990 року. У той же час, у нашої держави є складна умова - зберегти ринкові механізми "торгівлі квотами" і доступ до них для країн з перехідною економікою.

Відео дня

Для України це особливо важливо, оскільки, зараз країна впроваджує велику кількість інноваційних проектів, а механізми спільного здійснення дають хорошу підмогу, як приватному бізнесу, так і державному бюджету.

Глобальне утеплення

Досвід України в застосуванні "кіотських механізмів" не завжди був позитивним. Попередній уряд продав Японії квоти на викид парникових газів в об'ємі 30 млн. одиниць (AAU), проте витрачати кошти на модернізацію не поспішав. Замість того латалися дірки в держбюджеті, що викликало гостре невдоволення з боку партнерів.

З приходом нової влади ситуація кардинально змінилася - уже на початку 2011 року був зданий в експлуатацію перший об'єкт, реконструйований за "японські гроші". Ним стала Кримська республіканська установа "Клінічний госпіталь інвалідів і ветеранів війни".

У рамках проекту будівлю медичної установи утеплили, дерев'яні вікна замінили сучасними металопластиковими. У результаті, госпіталь економить близько 53 тонн умовного палива на рік, шкідливі викиди скорочені майже на 140 тонн на рік.

Втім, на пробному майданчику процес не зупинився. Уже в червні Кабінет міністрів України відібрав 123 проекти теплової санації бюджетних установ для реалізації за гроші, отримані від продажу вуглецевих одиниць. Вартість схвалених проектів складає близько 215 млн. грн., скорочення викидів парникових газів оцінюється в 17 тис. тонн еквіваленту вуглекислого газу.

В цілому Держекоінвестагентство розглянуло більше 1 тис. подібних проектів, що добре ілюструє інтерес регіонів до застосування "кіотських механізмів". Бізнес також не залишається осторонь – під час модернізації металургійних, вугільних підприємств важливе місце відводять скороченню викидів.

Монетизація відходів

Український вугільний холдинг Coal Energy, за рахунок переробки відвалів, скоротив шкідливі викиди на 108,7 тис. тонн еквіваленту вуглекислого газу. Компанія передала одиниці партнерові за проектом - голландській Global Carbon B.V., яка до кінця року реалізує їх на ринку. У результаті, Coal Energy повинна отримати EUR0, 95 - EUR1, 1 млн.

Подібним шляхом йдуть й інші вугільники. До прикладу, "Садова Груп" постійно нарощує темпи переробки відвалів - щомісячно вона добуває понад 45 тис. тонн вугілля з колишніх териконів. Природно, продаж одиниць скорочення викидів для групи - більш ніж привабливий бізнес.

У свою чергу шахтоуправління "Покровське" (раніше - "Червоноармійсько-західна №1") застосувало "кіотські" механізми для вирішення завдань іншого характеру. У поточному році підприємство змонтувало когенераційну газопоршневу електростанцію, яка працює на шахтному метані.

Вагома частина коштів, витрачених на будівництво об'єкту, буде компенсована за рахунок продажу Нідерландам одиниць скорочення викидів. Станція утилізувала близько 53 млн. куб.м. газу, скорочуючи викиди орієнтовно на 1 млн. тонн на рік. Користь від впровадження нової технологи є не лише для довкілля, істотно підвищилася безпека праці шахтарів, станція покриває 54,3% потреб шахтоуправління в електроенергії, 77% - у тепловій енергії.

Надалі "Покровське" планує зайнятися також утилізацією вентиляційного метану концентрації 0,2-0,7% із застосуванням найсучасніших технологій.

Успішно застосовують "кіотські механізми" в інших галузях. "Алчевський металургійний комбінат" "Алчевський коксохімічний завод" реалізували програми значного скорочення викидів, зокрема, КХЗ впровадив систему утилізації відхідного тепла. Обидва підприємства успішно продали квоти, які "вивільнилися", отримавши додатковий прибуток.

Державний інтерес

Кількість проектів, які використовують "кіотські механізми", постійно росте. Не дивно, що уряд приділяє значну увагу прозорості і чесності їх реалізації.

У листопаді Кабінет міністрів вирішив створити спеціалізовану установу - Національний центр обліку викидів парникових газів, який і контролюватиме викиди буквально кожного підприємства, кожної установки.

Як заявив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, підвищення енергоефективності - ключове завдання у модернізації вітчизняної промисловості. За його словами, практично усі інвестпроекти, яким уряд приділяє особливу увагу, містять енергоефективну складову.

Ініціативи України знаходять підтримку за кордоном. Зокрема, "Партнерство з ринкової готовності" (PMR) у кінці жовтня вирішило виділити нашій країні $315 тис. на перший етап впровадження вуглецевого ринку. Всього організація має намір надати Україні біля $5 млн. млн. на побудову ефективної і прозорої системи емісійної торгівлі квотами.

В цілому, Україна набрала хороший темп у реалізації "кіотських" програм, відповідні механізми ефективно працюють і у бюджетному секторі, і в промисловості. Залишається сподіватися, що дія ринкових інструментів регулювання викидів не закінчиться в 2012 році, а на зміну "Кіотському протоколу" прийдуть нові, не менш дієві домовленості.

Іван Романюк